У цьому навчальному році школа імені Максима Рильського в його рідному селі Романівка Попільнянського району на Житомирщині стала учасником програми соціальних інвестицій «Україна — житниця майбутнього» від міжнародної компанії «Байєр». Почалося все з відкриття спеціалізованого класу з біології та природознавства. Школа отримала сучасні мікроскопи, комп’ютерну техніку, інтерактивну дошку, інше обладнання. В окулярах мікроскопів перед школярами відкрився дивовижний біосвіт живих організмів, клітин, бактерій.
А потім для романівських учнів почалося не менш цікаве — виїзні навчальні уроки в профільних вишах країни. Учні старших 7—11 класів, як справжні студенти, слухали лекції на кафедрах, брали участь у лабораторних дослідженнях, відвідували музеї.
...Романівка — хліборобський і напрочуд мальовничий край. Усе життя Максим Рильський оспівував красу рідної землі, працю хлібороба:
...Яке це славне слово хлібороб,
...До слів найкращих я вписав його б,
До тих, які ми серцем розумієм.
Мабуть, ці почуття були виховані в ньому ще батьком Тадеєм, який майже 40 років господарював у Романівці й зусиллями якого село перетворилося на процвітаюче на всю губернію містечко...
«Ми ставили за мету допомогти школярам віднайти своє місце в житті, свідомо вибрати майбутню професію, прищепити почуття любові до рідної землі, до природи, — каже координатор соціальних програм від «Баєр» Наталія Цуман. — А також відкрити перед молоддю цікавий світ науки».
Отож на перший урок школярі поїхали до Білоцерківського національного аграрного університету. На кафедрі харчових біотехнологій студенти університету напередодні пекли хліб, а романівським школярам запропонували приготувати піцу. Самі місили дріжджове тісто, підбирали інгредієнти, запікали в печах, а потім смакували. Більше години тримав у напруженні аудиторію декан агробіотехнологічного факультету Валерій Хахула. Мабуть, про чашку петрі та метод in vitro (в пробірці) діти чули з уроків біології раніше. А от побувати в сучасній біолабораторії вдалося вперше. Побачили, як вирощують, лікують, живлять рослини, які не розмножуються насінням, перед висадкою в ґрунт. Переконалися, що можна отримати ягоди ожини вагою до 15 грамів, а черешні — до 12.
Наступний день «відкритих дверей» уже в Києві — в Національному університеті біоресурсів та природокористування, корпуси якого потопають у зелені Голосіївського лісопарку. Того самого, на узліссі якого облаштував свою садибу ще на початку 50-х Максим Рильський (зараз тут — музей).
Кожна нова кафедра чи лабораторія відкривали перед школярами вікно у світ знань. Скажімо, на кафедрі ентомології дізналися, що з більш ніж мільйона відомих науці комах тільки шість тисяч можна назвати шкідливими. І то відносно. А на кафедрі ґрунтознавства та охорони ґрунтів школярам розповіли, що для формування ґрунту потрібно 5-7 тисяч років. На п’ять років забудьте про хімічні добрива, якщо вирішили зайнятися органічним землеробством, наголосили на кафедрі рослинництва.
Під час відвідання університетського музею.
А насамкінець, на третій день «відкритих дверей», школярі побували на сучасному підприємстві в сусідньому селі Почуйки, де на власні очі побачили цикл доробки насіння кукурудзи — сушіння, обмолот, калібрування, протруювання, пакування.
«Сільські діти надзвичайно щирі й допитливі. Вони миттєво всмоктують в себе все нове й невідоме, — ніби резюмує Тетяна Володарська, директор школи та вчителька біології Романівської школи. — Вже на перших уроках ми відчули наслідки програми: справжня навала запитань i зацікавлень. Ледве встигаєш відповідати й коментувати. Дійсно, ця інвестиція в майбутнє лягла на вдячний ґрунт».
Щоранку учні Романівської школи йдуть на уроки повз зелений пагорб, на якому височить будівля музею родини Рильських. До 1982 року, коли збудували нове приміщення навчального закладу, тут теж навчалися діти. У ній на початку 20-х років минулого століття викладав українську мову та літературу Максим Рильський. А ще раніше, в другій половині ХIХ століття, тут учителював його батько Тадей, який особисто заснував і утримував школу. Вдень учив дітей, а вечорами — їхніх батьків, селян.
...У людському житті, як і в біології, існує поняття спадковості. Спіймав себе на думці, що на Романівській землі спадковість набуває особливого сенсу.
Максим РИЛЬСЬКИЙ,
заслужений журналіст України
