Удруге визначили орієнтири для театролюбів і бажаючих приєднатися до когорти шанувальників Мельпомени вітчизняні експерти та міжнародне журі заснованого минулоріч Всеукраїнського фестивалю-премії «ГРА», назвавши найдостойніші вистави та найпрофесійніших творців.
«ГРА» — GRA — Great Real Art — дослівний переклад «велике справжнє мистецтво». Заснована Національною спілкою театральних діячів України премія реалізується за підтримки Міністерства культури України та департаменту культури Київміськдержадміністрації. Друга «ГРА» стартувала з початком нинішнього року і зібрала до розгляду прем’єри, що вийшли у період із 1 січня по 31 грудня 2018-го.
На початку було 83 заявники до участі. Експерти — відомі й компетентні театральні критики, театро- і музикознавці, переглянувши відео, відібрали 30 кращих постановок, які вже у березні-червні їздили по Україні дивитися наживо. В липні організатори фестивалю оприлюднили шорт-лист із 12 вистав, які пройшли до фінальної частини, а останнього тижня осені вони були показані на столичних театральних сценах, де їх оцінювало вже міжнародне журі. Оскільки проєкт — це не лише премія, а й фестиваль, то глядачі в Києві теж мали можливість скласти особисте враження про фіналістів, відвідуючи покази.
Усі 12 фіналістів — уже переможці. У порівнянні з першою премією-фестивалем «ГРА» у заключному етапі другої було менше вистав із позакиївських театрів. Цього разу до списку фіналістів потрапили Рівненський академічний обласний театр ляльок із «Пливе човен, казок повен»; Одеський національний академічний театр опери та балету з постановкою «Орфей і Еврідіка»; Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької з балетною «Правдою під маскою», яка об’єднала «Пульчинеллу» і «Весна священна» Ігоря Стравінського; та Одеський академічний обласний театр ляльок, який представив «Баб Бабеля».
Резонансна постановка в Одесі білоруського режисера Євгенія Корняга «Баби Бабеля» — це 65 ляльок різних форм і конфігурацій, з півтора десятка акторів, три оповідання Бабеля «Король», «Батько» й «Гріх Ісуса», 16+. Вистава з виразним одеським колоритом і гумором: коли хоч смійся — хоч плач. Беня Крик, Фроім Грач, Любка Козак, єврейські погроми і погрози «авторитетів» (коли в друзки розлітаються безжально розколоті сокирою поліна-«корови», з яких бризкає «кров»), особлива безправність у всьому цьому жінок, які врешті-решт можуть пробачити кривдникам усі образи і навіть Христа зняти з хреста — все це, здається, не надто зрозумілим лишилося для іноземного журі премії-фестивалю «ГРА». Але видовищно, незвичайно, дотепно і не без моралі.
Оцінювало цьогоріч вистави-номінанти та визначало переможців міжнародне журі у складі: журналіст, музикознавець і музикант Дітер Топп (голова журі, Кельн, Німеччина); історик, педагог та громадський діяч Адам Бала (Варшава, Польща); генеральна директорка Національного театру «Іон Дачіан» в Бухаресті Б’янка Іонеску-Балло (Румунія); драматург, публіцист, театральний критик Томас Ірмер (Берлін, Німеччина); театральна критикиня, перекладачка, драматургиня Жанна Лашкевич (Мінськ, Білорусь).
Формально лишили без відзнак оперу «Орфей і Еврідіка» одеського театру. Хоча володар індивідуальної премії «За найкращу сценографію» — Петро Богомазов, за «Коріолана» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, — він же і художник-постановник «Орфея і Еврідіки».
Потужний масштабний шекспірівський «Коріолан» змагався у номінації «За найкращу драматичну виставу» із виставою сучасних українських авторок «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (драматургиня Наталка Ворожбит, постановниця Тамара Трунова).
«Правда під маскою» Львівської опери.
Фото організаторів фестивалю-премії «ГРА».
За Шекспіром (а до того Плутархом), події про Коріолана — це 493 рік до Різдва Христового, Римська імперія. Утім костюми акторів і, як не дивно, зміст постановки переконують, що це — і про українське сьогодення, коли героїв намагаються зробити зрадниками, натовп готовий продатися за гречку (хліб), а маніпуляції «слуг народу» призводять до трагедії. Ефект катарсису від переосмислення глядачами різночасових подій досягається і відточеною грою когорти вже уславлених «франківців»: Наталії Сумської, Богдана Бенюка, Олексія Богдановича, Олега Стальчука, Остапа Ступки. Гра акторів, сценографія і режисерські рішення драми, у прямому значенні з кривавими сценами, настільки бездоганні, що глядацькі захоплення і співпереживання пересилюють відторгнення негативних емоцій.
Режисер-постановник, головний режисер Театру імені Франка Дмитро Богомазов цьогоріч уже став лауреатом премії «Київська пектораль» у номінаціях «За кращу режисерську роботу» і «За кращу драматичну виставу» — за виставу «Коріолан». За версією експертів ІІ Всеукраїнського фестивалю-премії «ГРА», виконавцю ролі Коріолана Дмитру Рибалевському присуджено перемогу в номінації «Найкраща чоловіча роль»; відзначили і найкраще пластичне рішення у постановці Олексія Буська та сценографічне, повторимося, — Петра Богомазова.
Найкращою драматичною виставою назвали «Погані дороги», в яких показують делікатну тему жінок під час війни — конкретної і тому особливо болючої, яку Росія веде проти України на Донбасі. Показують шість індивідуальних історій. Узагальнення одне: всі травми мають стати досвідом. Навіть якщо перший 200-й запам’ятовується назавжди, а з десятого хтось уже спокійно може зняти обручку... Вистава 18+. Невульгарно оголені тіла акторів насамкінець навіюють спогад про Адама та Єву — первозданних людей без гріхів та пороків. І наближених до таких — багато. Могло би бути значно більше, якби не Вовка, формулюючи за текстом вистави, той, що ще живий...
За найкраще музичне (звукове) рішення вистави «Погані дороги» отримав індивідуальну відзнаку премії «ГРА» Акмал Гурєзов; за найкращу режисерську роботу — Тамара Трунова. До речі, внутрішньоукраїнська тематика цієї постановки стала зрозуміла міжнародному журі, напевно, й тому, що показ супроводжували субтитри на екранах. (Театр на лівому березі Дніпра збирається зробити це традицією).
Найкращою виставою камерної сцени стала постановка Івана Уривського «Фрекен Юлія» за п’єсою шведського драматурга Августа Стриндберга (Київський академічний театр «Золоті ворота») із Віталіною Біблів у головній ролі. Проте журі в індивідуальній номінації «За найкращу жіночу роль» визнали переможницею Інну Скорину-Калабу за роль Христини у цій виставі. Це рішення міжнародного журі викликало чи не найбільше нерозуміння у вітчизняних театрознавців.
Переможцями також стали: у номінації «За найкращу виставу для дітей» — «Король Дроздобород» Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва; «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу» — «Скрипаль на даху» Київського національного академічного театру оперети; «За найкращу хореографічну/балетну/пластичну виставу» — «Правда під маскою»: «Пульчинелла», «Весна священна» Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької; «За найкращу пошуково-експериментальну виставу» — «Світ у горіховій шкаралупі» Київського академічного театру на Печерську.
