Європейський парламент на засіданні у французькому Страсбурзі затвердив у середу, 27 листопада, новий склад Єврокомісії, представлений очільницею виконавчого органу ЄС Урсулою фон дер Ляєн.
За запропоновані головою Єврокомісії кандидатури 27 єврокомісарів проголосувала більшість європарламентаріїв — 461. Проти були 157, ще 89 — утрималися, повідомляє «Німецька хвиля».
Під час виступу перед Європарламентом фон дер Ляєн закликала парламентаріїв підтримати її пропозицію з огляду на виклики, що стоятимуть перед Європою у прийдешні роки. Серед них очільниця Єврокомісії згадала зміну клімату та диджиталізацію (оцифровку).
«Я прошу вас про підтримку перезавантаження», — сказала фон дер Ляєн і додала, що перехід до нової реальності «не буде легким».
Гендерно правильна
У новій Єврокомісії за захист клімату відповідатиме представник Нідерландів Франс Тіммерманс, який до цього був віцепрезидентом комісії та комісаром iз питань міжвідомчого регулювання і верховенства права.
Проти Тіммерманса всі попередні роки активно виступала Польща, оскільки він незмінно нагадував про порушення верховенства права правлячою польською партією «Право і справедливість».
Інший пріоритетний напрямок — дигіталізацію — очолюватиме представниця Данії Маргарете Вестагер. Вона ж і буде новою керівною віцепрезиденткою Єврокомісії.
Комісаром iз політики сусідства, який є профільним для України, став угорець Олівер Варгеї. Він пообіцяв приділяти Україні «особливу увагу», про характер якої можна здогадатися з дотеперішньої антиукраїнської політики уряду Віктора Орбана.
Фон дер Ляєн стане першою жінкою на чолі цього органу ЄС — вона називає боротьбу за гендерну рівність одним із важливих аспектів своєї майбутньої роботи. У запропонованому фон дер Ляєн складі комісії жінки складають 44 відсотки, обіймаючи 12 з 27 посад, — це буде найвища частка жінок у Єврокомісії за всю історію її роботи. Також у нинішньому складі Єврокомісії вже не буде представника Великобританії, яка не подавала свого кандидата на посаду єврокомісара.
Успішне голосування дозволить новій комісії почати свою роботу вже 1 грудня. Хоча це мало статися ще 1 листопада, однак відхилення Європарламентом трьох iз раніше запропонованих кандидатур призвело до зволікання та подовження повноважень попереднього складу виконавчого органу ЄС. Єврокомісари були вимушені на місяць залишатися у статусі виконувачів обов’язкiв, без права ухвалювати політичні рішення.
Чого очікувати Україні?
Не відомо, чи тісна співпраця з Єврокомісією, яка була пріоритетною для попередньої влади України, матиме таке ж визначальне значення для теперішнього «зеленого» режиму. І чи буде для Єврокомісії Україна мати таке ж велике значення, як для її попереднього складу. Серед сусідніх з ЄС країн пріоритетом для себе фон дер Ляєн регулярно називає лише Західні Балкани — держави регіону мають визнану перспективу членства в об’єднанні. «Наші двері залишаються відкритими», — запевнила очільниця наступної Єврокомісії, виступаючи у Європарламенті.
Який курс вона планує щодо України, стало відомо лише з її листа із завданнями для майбутнього єврокомісара з сусідства та розширення, зазначає «Німецька хвиля». У ньому фон дер Ляєн написала, що очікує посилення відносин iз країнами «Східного партнерства», до яких входить і Україна. Майбутній єврокомісар повинен буде прискорити імплементацію угод про асоціацію ЄС з Україною, Грузією та Молдовою, а також шукати можливості «поглибити секторальну співпрацю там, де це доречно».
Олівер Варгеї відповідатиме за відносини з Україною.
Одне з чотирьох завдань щодо країн «Східного партнерства» фон дер Ляєн цілковито присвятила Україні: «Ви повинні повною мірою використати Групу підтримки України (в Єврокомісії. — Ред.) для підтримки реформ i просування непохитної відданості Євросоюзу територіальній цілісності країни». Виходячи з цих завдань, курс Єврокомісії щодо України не зазнає серйозних змін. Утім занепокоєння і в Києві, і в Брюсселі викликало рішення фон дер Ляєн віддати портфель єврокомісара з сусідства та розширення представнику Угорщини. Першого кандидата Будапешта, Ласло Трочані, не погодив Європарламент. Друга спроба виявилася успішною — Оліверу Варгеї дали «зелене світло».
Багато політиків у Брюсселі вважали хибним ставити людину, яка була близькою до прем’єра Угорщини Віктора Орбана, контролювати дотримання верховенства права у сусідніх з ЄС країнах. Адже уряду Орбана і Єврокомісія, і Європарламент закидали розхитування правової держави в країні. А для України проблемою могло стати те, що між Будапештом і Києвом досі триває конфлікт довкола мовної статті закону України про освіту. У відповідь на закиди Варгеї багаторазово обіцяв євродепутатам, що на посаді єврокомісара діятиме незалежно від будь-якого уряду.
Заяви ж Варгеї щодо України на слуханнях у Європарламенті стали позитивною новиною для євроінтеграції країни. «Україна завжди отримуватиме мою особливу увагу», — запевнив він. Свої слова угорець пояснив ключовим геополітичним значенням країни для Євросоюзу.
Він також пообіцяв підтримувати територіальну цілісність України, докладати зусиль для завершення конфлікту на Донбасі та просувати реформи для посилення верховенства права, боротьби з корупцією та ролі незалежних ЗМІ. Утім Варгеї пішов набагато далі звичної брюссельської риторики та заявив про намір поглиблювати секторальну інтеграцію України, Грузії та Молдови з ЄС у всіх сферах, де вони хочуть. А це саме те, чого прагне офіційний Київ.
Крім того, нова Єврокомісія повинна буде регулярно обговорювати зовнішню політику — щотижня на її засіданнях верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель представлятиме відповідний звіт.
Іспанський соціаліст Боррель також відзначився чіткими заявами щодо України. «Найкращий шлях протидіяти російському експансіонізму або ж, якщо ви бажаєте, російській загрозі — це допомогти Україні, укріпити Україну, посилити її стійкість і здатність проводити реформи, а також (допомогти. — Ред.) стати повноцінною демократичною країною, яка процвітає», — заявив він на слуханнях у Європарламенті.
Як і Варгеї, Боррель підтримує санкції щодо Росії. Більше того, майбутній голова дипломатії ЄС виступив за те, аби відійти від принципу одностайності під час запровадження чи подовження санкцій і ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю у Раді ЄС.
А ТИМ ЧАСОМ...
Одночасно iз затвердженням складу нової Єврокомісії, Європарламент ухвалив бюджет Євроспільноти на 2020 рік. Він був підтриманий 543 голосами «за». Розмір бюджету на 2020 рік становить 168,7 млрд євро, що на 1,5% більше, ніж у 2019 році.
Бюджет можна вважати «екологічним», бо 21% з нього призначається на дії, пов’язані з кліматичними змінами. Майже половина бюджету (83,93 млрд євро, на 4,1% більше, ніж поточного року) призначається на економіку, передусім підвищення конкурентоздатності європейських підприємств. Із цієї суми 58,65 млрд євро піде на допомогу економічно слабшим країнам Східної Європи для вирівнювання їхніх станів економіки та стандартів життя iз більш розвиненими країнами Західної Європи. На підтримку європейських фермерів призначається 58,12 млрд євро.
Найбільше зростання фінансування передбачене для європейської глобальної системи навігації «Галілео» — на 74,7%. 2020 року на цей європейський проєкт буде витрачено 1,2 млрд євро.
