Скандали у парламенті: як соціальна мережа впливає на українську політику

Cьогодні важко уявити велику українську політику без «Телеграм»-каналів. У чому феномен «Телеграм», чи варто довіряти інформації звідти? «Телеграм» — це месенджер, як типові «Вотсап» або ж «Вайбер». Тобто ніякого  стосунку до засобу зв’язку минулого тисячоліття через телеграф він не має. «Телеграм» — перший серед конкурентів надав людям можливість створювати «канали», де можна публікувати інформацію про політику, кіно, музику чи навіть про те, що з’їв сьогодні на сніданок. Головне, аби це комусь було цікаво. В Україні впливовим інструментом в політиці «Телеграм» став не так і давно, а саме — з президентської кампанії у квітні 2019 року.

Такий самий «бум» політичних «Телеграм»-каналів, як проживаємо ми зараз, пройшла свого часу Росія. Але трохи більше року тому. Найбільше політичних «Телеграм»-каналів там було створено напередодні президентських виборів. І це можна пояснити прокремлівським ринком ЗМІ та відсутністю свободи слова. 

Це поки один із найзахищеніших додатків у світі, тому анонімного автора канала визначити традиційними для спецслужб методами неможливо. Свого часу у Росії для того, щоб таки отримувати потрібну інформацію вирішили працювати, обходячи схеми «Телеграм». Однією з найефективніших схем стали «зустрічі оф зе рекордс». Це коли чиновники збирали журналістів та авторів «Телеграм»-каналів на закриті зустрічі і повідомляли інсайдерські новини. Уже опісля чиновники намагалися простежити, хто і що опублікував. Робили це для того, щоб з’ясувати — кому який «Телеграм»-канал належить. До речі, популярними нещодавно такі зустрічі стали і в Україні. Цього тижня зустріч «оф рекордс» проводив голова офісу президента Зеленського Андрій Богдан. Але, як казав президент Кучма «Україна не Росія», тому така активність до «Телеграм»у в нашій країні має трохи інші причини.  

Перша з них — це свобода слова і можливість публікувати все, що завгодно. «Телеграм» дає унікальну можливість читати, слухати і споживати лише ту інформацію, яку ви самі для себе обираєте. Тобто інформацію для вас фільтрують не журналісти, а ви самі обираєте те, що вам цікаво. Тобто, якщо ви веган, то навряд ви підпишетесь на канал, де діляться найкращими рецептами стейків. І тут ви можете сказати, що це унікальність усіх соціальних мереж, але це не зовсім так. Стрічка «Фейсбук» досить вибірково подає новини за власним алгоритмом, у «Інстаграмі» люди в осному не читають, а дивляться фото, а «Вотсап», «Вайбер» — це винятково для спілкування. Тому «Телеграм» є певним чином вашим особистим ЗМІ. 

Завдяки «Телеграму» виникла можливість анонімно «зливати» інформацію. І це має дві сторони медалі. З одного боку — це плюс. Адже, якщо ви хочете повідомити цікаву інформацію, але не хочете розголошувати свого імені — створюєте анонімний «Телеграм»-канал. Такими є «Джокер», «Таємний лицар», «Крокодил» та ще низка каналів, де ми не знаємо, хто є авторами цих каналів. Таким чином вам не потрібно називати своє прізвище, ім’я, хто ви і звідки взяли інформацію, ви просто публікуєте допис, листування, фото або ж аудіозапис. З іншого боку — якщо ви не знаєте цю людину, ви на 100% не можете бути певним, що інформація достовірна. 

У «Телеграм» досить простий інтерфейс. Зручний він ще й тому, що в ньому немає лайків і коментарів, таким чином не можна штучно створити видимість популярності, також у «Телеграмі» відсутня реклама. 

Зараз ми є свідками того, що ця соціальна мережа куди більше впливає на політичні процеси в країні, аніж будь-які заяви політиків. На сьогодні — це платформа для анонімного зливу інформації. Адже варто лише пригадати пранкера «Джокера», який своїми переписками з депутатами Яременком, Тищенком і Радуцьким створив масу новин в інформаційному полі — які обговорювалися ще довго. Минулого тижня новим «джокером» став «Телеграм»-канал «Трубу прорвало». На цьому каналі був опублікований аудіозапис нібито голови ДБР Романа Труби з топ-чиновниками, що також вплинуло на інформаційну політику в країні. І зверніть увагу — усі ці новини з’являються в анонімних «Телеграм»-каналах і вже потім, немов гарячі пиріжки, «розлітаються» у ЗМІ.

Врешті, кого ж найбільше читають українці? Ми скористалися сайтом «Телеграм»-Аналітикс» — це платформа, де підраховують кількість підписників, відвідувачів та читачів на «Телеграм»-каналах. Отже, найпопулярнішими політичними «Телеграм»-каналами в Україні є «Команда Зеленського», далі крокують UKRAINE NEWS, Блог юриста, Адвокат Права, PORTNOV та «Джокер», який, до речі, був створений місяць тому, але з кожним днем його читають усе більше українців. 

На сьогодні вільні майданчики для дискусії та незаангажована подача інформації — це те, що справді можна і варто шукати в «Телеграмі». Але не варто забувати і про те, що не вся інформація, яку публікують у цій мережі, є перевіреною, адже у «вкидах» або ж анонімних «Телеграм»-каналах можуть бути зацікавлені конкретні політики. Наприклад, у Росії така схема досить ефективно працювала під час президентської кампанії. Кремль платив кошти за новини у популярних «Телеграм»-каналах, які поширювалися під час виборчої кампанії. 

Не варто відкидати і ще один із методів — це коли чиновники можуть проплачувати конкретні «вкиди» і неправдиву інформацію. Адже будемо відвертими, більшість людей навряд чи витрачатиме час на перевірику інформації, якщо вона з’являтиметься на популярному каналі з тисячами підписників.