За радянським зразком: як у Білорусі відбулися парламентські вибори

На цих виборах за 110 депутатських мандатів у нижній палаті парламенту боролися кандидати від 12 партій і декількох громадських рухів. Верхню палату — Раду республіки — не обирають: представників до неї призначають збори місцевих рад областей і особисто президент Олександр Лукашенко.

 

Вибори депутатів проводять лише по одномандатних виборчих округах, партійних списків на виборах у Білорусі ніколи не було. Цього разу для участі у ви­борах було зареєстровано 560 кандидатів, у тому числі від трудових колективів, як у часи СРСР, а також політичних партій та рухів.

 

Білоруська опозиція брала участь у виборах, але ні на що не розраховувала, добре розуміючи, що мандати отримають лише ті, кого підтримує виконавча влада. Однак опозиція хапалась за ви­борчу кампанію як за рятівну соломинку, адже під час кампанії у неї з’явився шанс вільно донести до виборців свою програму та думки стосовно стану справ у країні. За рамками виборчої кампанії за такі публічні виступи їм би загрожували арешти. 

 

Мікалай Казлоу (Микола Козлов), лідер опозиційної Об’єднаної громадянської партії, повідомив Польському радіо,  що у Білорусі вибори — це звичайна формальність. На його думку, вони потрібні лише для того, аби оголосити переможцями людей, яких вказала влада. Він також пояснив, що його партія бере участь у виборах з прагматичної точки зору.

 

«Це — єдина можливість показати людям свою програму безкоштовно. У нас при організації подібних акцій треба багато платити за послуги міліції, швидкої допомоги та комунальних служб», — пояснив Мікалай Казлоу.

 

Керівник правозахисного центру «Весна» Алесь Беляцький, який провів 2,5 року в ув’язненні через свою правозахисну діяльність, додає: «Демократичні кандидати намагаються використати цю політичну кампанію, щоб донести свої думки та альтернативні погляди до людей. Інтерес людей до парламентських виборів дуже низький. Усі розуміють, що ці депутати нічого не вирішують». 

У дотеперішньому скликанні білоруського парламенту були два представники опозиції. Під час цьогорічних виборів опозиціонерів усунули з виборчих перегонів ще до виборів. 

У Білорусі вибори проходять за радянськими зразками — не має значення, як голосують, важливо, як рахують. Комісії сформовані з членів трудових колективів або провладних організацій. Контролювати підрахунок голосів тут дуже складно, вся процедура не прозора. На думку опозиції, головним механізмом фальсифікацій залишається дострокове голосування.

 

Неділя була основним днем голосування, бо голосувати можна було вже від вівторка, 12 листопада. Тож майже третина ви­борців країни, за даними Центрви­борчкому, вирішила проголосувати достроково. Скоріше, не «вирішила», а була змушена.

 

Адже дуже висока «активність» відзначалась серед працівників держустанов, які боялись втратити роботу у випадку ігнорування виборів під пильним начальницьким оком, чи у вишах, де студенти ризикували залишитись без стипендій за «прогул виборів». 

 

Система достроково-примусових виборів була добре обкатана ще під час попередніх ви­борів 2016 року — тоді дострокова явка становила 31,3%. Цьогоріч достроково, з 12 по 16 листопада, проголосували 35,77%. Тож рекорд 2016 року перевершено. 

 

Додатковим стимулом прийти на вибори було те, що на виборчих дільницях розгорнули торговельнi точки. Вибір ковбас, сирів, фруктів та овочів часто був кращим, ніж у великих магазинах. Також на дільницях виступали музичні та танцювальні колективи, популярні в цій країні співаки. А ще роздавали безкоштовні деруни, розігрували смартфони, кожен 500-й учасник голосування отримував лантух ячменю. На окремих дільницях приймали кардіологи та стоматологи, повідомляє Білоруська служба «Радіо «Свобода».

Правозахисники ще під час дострокового голосування зафіксували 353 порушення виборчого законодавства та подали 204 скарги. Заступник голови партії «Білоруський народний фронт» Олексій Янукевич повідомив, що серед головних зафіксованих порушень — неналежний захист урн для дострокового голосування, розбіжності у кількості тих, хто проголосував за протоколами, з кількістю порахованих спостерігачами.

 

Янукевич повідомив, що виборчі комісії «рекордними темпами завищують явку виборців на дільниці», правозахисники отримали відео- та аудіозаписи з доказами того, як примусово змушують студентів до дострокового голосування. У Бресті зареєстровано на відео спроби вкидання до урн додаткових бюлетенів чи винесення бюлетенів за межі дільниці. 

 

Голова білоруської ЦВК Лідія Єрмошина у відповідь на повідомлення спостерігачів заявила, що вони є злісними порушниками закону і мають бути позбавлені акредитації за те, що знімають на відео виборців без їхньої згоди. Деяких «злісних» спостерігачів позбавили акредитації ще до основного дня голосування. Правозахисники з центру «Весна» постійно повідомляли про видалення спостерігачів з виборчих дільниць. 

 

Навіть за таких умов спостерігачі від опозиції зафіксували на недільних виборах 668 порушень, повідомляє сайт кампанії моніторингу за перебігом голосування «Право вибору». Але місія спостерігачів від Міжпарламентської асамблеї СНД не помітила жодного порушення. Спостерігачі від ОБСЄ мали оприлюднити свій звіт у понеділок.

 

В історії суверенної Білорусі парламентські вибори проводилися в 1995, 2000, 2004, 2008, 2012, 2016 роках. Після 1995 року жодні вибори не були визнані ОБСЄ як вільні та демократичні. 

 

Парламентські вибори були проведені на рік раніше, щоб наступного, 2020 року, вони не «заважали» президентським. «Я свою кандидатуру запропоную на цих виборах», — заявив чинний президент Лукашенко, в чому й так ніхто не сумнівався.

Спілкуючись із журналістами після голосування на виборчій дільниці, «бацька» зробив і чимало інших заяв, зокрема, що у відносинах Мінська й Москви — «шалена напряжонка», але це характерно для «братніх країн». «Нам щороку підсовують нові умови. І як наслідок — ми в економіці постійно щось втрачаємо і втрачаємо», — зазначив Лукашенко. І додав, що в Білорусі щорічний дефіцит торгівлі з РФ становить 9 млрд доларів. За його словами, винні вибудовані Москвою бар’єри. «Звичайно, ми з Росією воювати не будемо, як Америка з Китаєм. Але це неправильно», — зазначив він. І вже в розпалі повної щирості додав: «Нахріна потрібен такий союз? Я вже вам просто, по-селянськи говорю!». Показово, що ці різкі слова були промовлені перед тим, як у Москві та Мінську 8 грудня святкуватимуть 20-річчя договору про інтеграцію Росії та Білорусі, а 19 листопада має відбутися засідання Ради міністрів Союзної держави, на якому розглядатимуть питання 

«поглиблення інтеграції».