Народ iз послідовною впертістю ставить на криву кобилу, а хоче перемоги.
Навіть якщо уособлення цього шкандибаючого на обидві ноги керівного механізму — з телевізора, то це ще гірше, бо воно (уособлення) є виразником мафіозної автократії, яка і стоїть за усіма цими екранними видовищами.
І не має значення, що там і відомі, й не дуже впізнавані широким загалом прізвища автократів міняються щоразу після чергового виборчого сезону. Технологія та методологія одна й та сама.
Усіляким придворним політтехнологам, хоч і все важче, та ще вдається втримати в головах виборців президента «казку» з телеящика, але приглушений у багатьох ментальний спротив починає звільнятись від полуд з очей і, прозрівши, бачити, що то не природне світло, а всього лиш штучний відблиск софітів.
Режим сліпо-глухого трасту
Кредит довіри до нової влади скорочується швидкими темпами. Профспілки, аграрії, підприємці та низка інших громадських організацій оголосили про початок підготовки до загальноукраїнського страйку.
Рух цей активізувався після питання, що не на жарт розбурхало суспільство — прийняття Верховною Радою рішення про зняття мораторію на продаж землі. Без застережних маячків, широкого обговорення, акцентування уваги на ризики.
Рішення прийнято: спочатку землю дозволимо купувати своїм, а після референдуму — іноземцям. Зрозуміло, стратегію і тактику саме такої постановки питання, та й багатьох інших супроводжуючих факторів, пояснювати ніхто не збирається. Відчуття таке, що державу віддали в управління сліпо-глухому трасту.
Бо справжні серйозні, значимі обговорення і зауваження почалися в суспільстві вже після прийнятого парламентом рішення. І питання продажу землі після ухваленого закону переходить у розряд фатальних для президента Володимира Зеленського.
У хід пішла або хитрість, або відсутність розуміння усієї глибини вагомості та державної значимості української землі як фактору національної безпеки. Хоча сама постановка питання про прийняття закону про продаж землі сільськогосподарського призначення виглядає епохально.
«УМ» уже писала, що найбільше у цій історії постраждають дрібні й середні фермери. Незважаючи на те, що саме на їхньому боці переконливі аргументи на користь того, аби претендувати на право повноцінної, юридично узаконеної власності більшості наділів сільськогосподарського призначення, бо вони найбільш зацікавлені у збереженні і розвитку інфраструктури в селах.
Львівські аграрії, фермери, представники різних агроспілок вчергове висловили свій
протест проти зняття мораторію на продаж українських земель.
Фото з сайта syla.news.
Однак звучать й інші резонні зауваження: а можливо, потрібно було ставити всіх в однакові умови — і вітчизняних, й iноземних інвесторів? Мовляв, в останніх більше грошей. Від цього хоч трохи виграли б конкретні власники паїв. Ну й більш відкриті та чіткі правила гри.
Крім того, абсолютно обґрунтованим виглядає припущення, що саме така постановка питання — спочатку продамо своїм, а потім — іноземцям — несе в собі ще й загрози чергового банального «кидка» бюджету України. Схема дуже проста, давно відома й відпрацьована наприкінці 90-х під час приватизації підприємств. І є серйозні побоювання, що тепер «наші» скуплять землі за нижчою цiною, — натиснути на людей, завдяки різним економічним репресіям, щоб ті таки почали масово продавати свої паї, у нас давно вміють, — а потім дорожче продаватимуть іноземцям.
Однак український бюджет від цієї оборудки не отримає нічого, бо всілякі податки вітчизняні «латифундисти» сплачуватимуть через неефективнi збанкрутілi банки: різними векселями; борговими розписками та іншим непотребом.
«Заради майбутнього!» і для преси
Як надалі розгортатимуться події довкола відкриття продажу землі, важко спрогнозувати, однак у загальнодержавному страйку фермери також братимуть участь.
А загалом, як наголошують профспілки, страйк вирішили провести у зв’язку з дискримінацією прав людини і задекларованим владою тотальним знеціненням трудових відносин; одержавленням системи соціального страхування; знищенням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, тотальної фіскалізації і тиском на фізосіб-підприємців (ФОПів), а також відкриттям ринку землі без рішення всеукраїнського референдуму.
Уперше в історії України страйковий комітет створений на загальнонаціональному рівні. До страйку приєдналися профспілки, фізичні особи-підприємці, малий і середній бізнес, сільгоспвиробники і фермери. У цілому ці рухи охоплюють близько 20 мільйонів українців.
Про створення Загальнонаціонального страйкового комітету «Заради майбутнього!» заявили Федерація профспілок України, ВГО «Союз захисту підприємництва», Громадська спiлка «Аграрний союз України» і Асоціація фермерів і приватних землевласників України.
Як повідомлялося, профспілка закликала до загального страйку співробітників засобів масової інформації.
«Комітет Національної медіапрофспілки України (НМПУ) рішуче відкидає будь-які спроби встановити кримінальну або будь-яким чином посилити відповідальність за «наклеп» або «недостовірну інформацію» (а тепер — і за «нестандартні новини»), яка в умовах недосконалої судової системи в Українi та впливу держави може стати репресивним засобом для придушення свободи слова, позбавлення права на критику деяких представників влади», — йдеться у заяві медійників.
