Сталося! Україна отримала вже готовий Державний бюджет на наступний 2020 рік. Не «під ялинку», як було заведено свого часу, тобто в останні дні перед Новим роком чи, скажімо, в інфарктному режимі вже у січні календарного року, тримаючи бюджетників на голодному пайку.
Без бійок, без скандалів, биття облич та іншого рукоприкладства на телекамеру і в кулуарах, — а весело, дружньо, одностайно, під гаслами «Слуги народу», у турборежимі й при увімкненому шаленому принтері...
Втім, попри всі обіцянки та веселі передвиборчі ролики, бюджету розвитку в команди Олексія Гончарука не вийшло. І якогось там кардинального економічного зростання, дивлячись на статті доходів і витрат, теж якось не вимальовується: принтер — він не творить.
Оперативно, з випередженням термінів і строків
Експерти пояснюють особливості Держбюджету-2020 і роботи над ним дуже просто. Мовляв, перед командою Гончарука стояло напрочуд просте завдання: взяти у канцелярії Кабміну старий бюджет, той самий, ще Гройсмана, поміняти у ньому рік, зробити ще кілька косметичних правок — і вуаля, тримайте, зелена командо, новий економічний документ і старанно голосуйте в ім’я передвиборчих обіцянок президента.
Останній термін ухвалення закону про бюджет України — 1 грудня. Тож цьогоріч, якщо подивитися на ретроспективу бюджетного процесу в Україні, прогрес маємо суттєвий: кошторис 2019 року ухвалили в другому читанні 23 листопада, бюджет-2018 — лише 7 грудня. Бюджет-2017 з’явився на світ під ранок 21 грудня, а бюджет-2016 — традиційно «під ялинку», в четвертій годині ранку 25 грудня.
«Це хороший, реалістичний і збалансований бюджет, ухвалення якого дасть нам змогу спокійно почати наступний рік», — сказала про своє дітище міністр фінансів Оксана Маркарова, не виключивши, що держбюджет може бути перевиконано в 2020 році.
Головний кошторис України трохи змінили до другого читання: основні показники оновлено відповідно до базового сценарію свіжого прогнозу Міністерства розвитку економіки. Зміни стосувалися насамперед курсу гривні, яка у нас несподівано для багатьох українців раптом почала укріплюватися і далі слідує цим своїм дивним і нез’ясованим курсом.
Так, в остаточному варіанті бюджету на 2020 рік середній курс гривні становитиме 27 гривень за долар, хоча у початковому варіанті проєкту закладали курс 28,2 гривні. Існує також й інший, песимістичний (чи, навпаки, оптимістичний), сценарій, за яким курс становитиме 24 гривні за долар. Передбачається, що ВВП України в 2020 році зросте на 3,7%, а річна інфляція складе 6,3%.
В оновленому проєкті збільшено доходи до 1,094 трильйона гривень і витрати — до 1,181 трлн грн. Таким чином, дефіцит бюджету, за попередніми розрахунками, становитиме 94,3 млрд гривень. Його де-факто зменшили на 855 млн. гривень. Ще одна «фішечка» — рекордне фінансування доріг і оборонного сектору. При цьому соціальні стандарти не стали змінювати після першого читання: «мінімалка» становитиме 4723 грн, прожитковий мінімум — 2027 грн.
Цифри і тенденції
Граничний розмір держборгу в гривневому еквіваленті становитиме 2 045,1 млрд гривень, це 45,3% від прогнозованого ВВП. Номінальний ВВП становитиме 4 510,8 млрд гривень.
На погашення держборгу буде витрачено 282,1 млрд грн, у тому числі погашення зовнішнього боргу — 120,3 млрд грн, внутрішнього — 161,9 млрд грн. Платежі за обслуговування держборгу в 2020 році становитимуть 141,5 млрд грн. Таким чином сума на обслуговування держборгу буде зменшена.
За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, це стало можливим насамперед завдяки політиці щодо заміщення іноземного боргу внутрішнім — шляхом розміщення гривневих облігацій внутрішньої державної позики і поступового здешевлення держборгу. Так, останні гривневі ОВДП розміщені вже під 13%, це нижче від облікової ставки НБУ, а доларові — під 4%.
«Через рік-два борг узагалі перестане бути проблемою України, ми будемо з ним працювати так само, як і інші країни. Саме для цього схвалили професійне управління боргом через деполітизоване Агентство з управління держборгом», — пообіцяла Маркарова.
Торговельний баланс у наступному році, на жаль, також працюватиме проти нас. За прогнозами уряду, експорт товарів та послуг зросте на 7,8%, а імпорт — на 9,6%.
Рівень безробіття знизиться у порівнянні з нинішнім роком: до 8,1% із 8,6%. Зросте і середньомісячна заробітна плата: до 12 497 гривень у порівнянні з нинішніми 10 664 гривнями.
Дороги — плюс, освіта — мінус
Позитивним, але недостатнім фактором експерти називають увагу держави до будівництва доріг. Так, у бюджеті зафіксовано направити 73,7 млрд грн на розвиток інфраструктури, що на 37% більше, ніж цьогоріч.
«Такий крок ми оцінюємо позитивно, — каже експерт Тетяна Богдан. — Оскільки ефективні державні інвестиції в економічну та соціальну інфраструктуру потенційно є причиною підвищення продуктивності факторів виробництва і акселератором економічного зростання в країні. Однак, з огляду на рівень зносу основних фондів в інфраструктурних галузях країни, такі інвестиції, очевидно, недостатні».
А от із гуманітарною сферою все, як завжди, сумно. Експерти звертають увагу на слабке фінансування освіти та охорони здоров’я. Так, у наступному році заробітні плати педагогів виростуть на 9%. Сьогодні, за різними оцінками, молодий учитель заробляє приблизно 5,4 тис. грн на місяць, а досвідчений учитель зі стажем 30 років — 8,18 тис. грн. З урахуванням закладеного в бюджеті підвищення, зарплата молодого вчителя має зрости до 5,9 тис. грн, досвідченого вчителя — до 8,9 тис. грн.
Для компенсації незручностей у кошторисі передбачили виділення грошової підтримки для молодих педагогів: молоді вчителі зі стажем до 10 років в кінці року отримають виплату в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року — майже 21 тис. грн. Таку додаткову виплату отримають 73,9 тис. педагогів.
Утім, незважаючи на підвищення сум витрат — на 8 і 7,4 млрд грн відповідно — їх частка у ВВП залишається помітно меншою, ніж у 2013 році і в рази меншою у порівнянні з деякими зарубіжними країнами.
«Національні обсяги фінансування охорони здоров’я на рівні 3,1-3,3% ВВП істотно відстають від рівня східноєвропейських країн, — наголосила експерт Тетяна Богдан. — Так, витрати держави на охорону здоров’я в Польщі становлять 4,7% ВВП, в Румунії — 4,3% , в Литві — 5,7%, в Словаччині — 7,1%, в Словенії — 6,5%, в Болгарії — 5,0%, в Хорватії — 6,3%, в Угорщині — 4,8% ВВП».
Невдоволена змінами міністр освіти і науки Анна Новосад. «Багато депутатів сьогодні говорили, що коштів на освіту і науку мало. Я з ними згодна. Я б хотіла більше. Але є важливе «але» — давайте дивитися, як ефективно ми їх використовуємо. Чому ми дозволяємо собі таку неефективну мережу шкіл, професійної та вищої освіти? Чому дозволяємо собі фінансувати сотні наукових установ, які давно наукою не займаються?» — написала вона на своїй сторінці у «Фейсбуці», додавши, що таких непопулярних питань багато і без їх вирішення «просте додавання нових і нових мільярдів гривень до освіти і науки ефекту не дасть».
Ще одна неув’язка — розмір прожиткового мінімуму так і не збільшили з 2 тис. грн до 4,2 тис. грн.
«Уряд, декларуючи новий розмір прожиткового мінімуму, водночас звільняє себе від зобов’язань надавати допомогу вразливим верствам населення на рівні цього мінімуму», — продовжує Богдан.
«Документ косметичних змін»
Експерти назагал оцінюють бюджет як реалістичний для виконання, головним чином через те, що в документі прописано доволі стримані темпи зростання економіки.
«Зростання реального ВВП на рівні 3,7% — це дуже високе зростання, дуже хороше для України, але, на щастя, це не та амбітна історія, про яку говорили в уряді — 5-6% ВВП на рік, — каже експерт Марія Репко. — До амбітних цілей треба прагнути, але бюджет набагато краще і правильніше будувати на реалістичній базі. Що, власне, і було зроблено».
Утім існує чимало нестиковок. Скажімо, доходи від приватизації, ймовірно, будуть суттєво меншими, ніж планує влада. Як, утім, було і цьогоріч, і роком раніше.
З іншого боку, величезні обсяги зовнішніх боргів роблять нас дуже чутливими до наявності програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Адже дефіцит бюджету у 2% — помірний, і держава, на перший погляд, зможе його профінансувати.
«Втім нам необхідно буде гасити дуже багато боргів, відповідно — треба буде дуже багато запозичувати грошей. Це великий виклик. Якщо Україна не матиме програми співпраці з МВФ, то залучити ці кошти на погашення буде набагато складніше, ніж за умови роботи такої програми», — стверджує Репко.
Але найголовніше, що обіцяних змін, про які так багато говорила влада, не буде. Експерти, зокрема Тетяна Богдан, називають Держбюджет–2020 документом «косметичних змін». Адже, на їхню думку, Мінфін лише частково врахував рекомендації Верховної Ради від 18 жовтня щодо коригування доходної частини бюджету.
Бюджет-2020: чуда не буде
Невдоволені експерти і збереженням старої економічної моделі, зафіксованої у держкошторисі на наступний рік. Економіст Андрій Новак стверджує: структура дохідної і видаткової частин нового Держбюджету-2020 року, співвідношення між центральним і місцевим бюджетом нічим не відрізняється від бюджету нинішнього року.
«Це не дивно, оскільки в основі бюджету-2020 бюджетна резолюція, яку ухвалив уряд Гройсмана навесні-2019. До того ж у Мінфіні залишився колишній міністр фінансів. Ймовірно, ніхто і не збирався готувати якийсь принципово новий документ. Тому структурно вийшла ксерокопія», — каже Новак, додаючи, що у новому кошторисі є тільки дрібні новаторства з приводу ігрового бізнесу, легалізації видобутку бурштину. Однак у перші роки це принесе несуттєві надходження. Отже, у найближчій перспективі сподіватися на українське економічне диво не доводиться.
«Усі економічні чудеса, які ми можемо назвати в світі, — рукотворні. У різний час диво стало можливим завдяки конкретним економістам, політикам. Але будь-яка високорозвинена країна досягла свого економічного дива завдяки одній рисі — наявності моделі власного розвитку. Це та межа, яка властива будь-якому економічному чуду. І це те, чого немає у нас», — сказав Новак, наголосивши, що Україна досі не визначилася з тим, яку економічну модель будуватиме: у нового уряду навіть в лексиці відсутнє поняття «економічна модель України».
Субсидій вистачить на всіх
Значно різкіше оцінюють Держбюджет опозиційні політики. Так, Юрій Бойко погоджується з тезою, що бюджет нового уряду переписаний із кошторисів попередніх років і містить лише косметичні правки.
«Ухвалений бюджет на 2020 рік продовжує грабіж українців: мізерні доходи, відсутність стимулів для інвесторів, нові побори для підприємців, — сказав вибулець із парламенту Олег Ляшко, який попри все залишається у центрі уваги ЗМІ.
Підвищення пенсій на 130 гривень, а зарплати на 500 гривень — це знущання над здоровим глуздом. Такі принизливі зарплати не зупинять трудову міграцію і не подолають масову бідність.
Замість розвитку економіки — продаж землі та державного майна, в тому числі стратегічних підприємств, легалізація азартних ігор і обмеження прав найманих працівників».
Влада обіцяє: із завершенням епохи бідності та настанням ери загального процвітання субсидії для народу зменшувати не будуть. У бюджеті на виплату субсидій передбачено 47,6 млрд гривень.
Таким чином, цього обсягу коштів має вистачити для проходження нинішнього опалювального сезону і початку наступного. За словами Оксани Маркарової, Мінфін розрахував цифру з Міністерством соціальної політики, ґрунтуючись на нинішніх показниках.
«Ми тільки розширили деякі критерії для будинків сімейного типу, і вони тепер теж зможуть отримувати субсидію», — повідомила Маркарова, наголосивши, що «субсидій точно вистачить усім».
