Про стрімкі дочасні місцеві вибори — наприкінці поточного року, — про що гучно заявляли «Слуги народу» одразу після перемоги на парламентському забігу, розмови пішли на спад ще в серпні.
Виявилось, що клопотів і вибриків і з цією Верховною Радою, і з суспільними процесами — стільки, й таких, що на голову не налазять навіть сценаристам і режисерам однойменного фільму.
Це — з одного боку. А з іншого, на заваді став закон про місцеві вибори, який забороняє проведення виборів до нового року через необхідність внесення змін до законодавства.
Прийнятий у липні 2015 року, він передбачає проведення дочасних виборів лише в окремих радах, а не в цілому по країні.
У партії «Слуг» новий лідер
І от, тема дочасних виборів зазвучала знову на з’їзді партії «Слуга народу», що відбувся у неділю.
Водночас одним з основних питань з’їзду (окрім партійної сексістурбованості та корекції парторієнтації) стали кадрові перестановки. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, який очолював партію «Слуга народу», склав повноваження лідера СН, а новим очільником став перший заступник голови парламентської монобільшості Олександр Корнієнко.
Ще до з’їзду Корнієнко включив режим активізації підготовки до місцевих виборів. Саме до цього він закликав своїх однопартійців. Водночас голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія заявляв, що його партія наразі не готова до місцевих виборів, які можуть пройти навесні 2020 року.
Квітень — точка повернення або неповернення
У «Слузі народу» припускають, що дострокові місцеві вибори можуть пройти після завершення процесу формування місцевих громад. За партійним календарем, децентралізація має завершитись саме навесні. Дещо раніше представник уряду у Верховній Раді Ірина Верещук зазначала конкретніше: вибори можуть бути у квітні 2020 року.
Згідно з Конституцією України вибори відбуваються раз на п’ять років. Відповідно, чергові мали відбутись 25 жовтня 2020 року. Однак у команді президента — поспіх і дещо переполох: рейтинг таки падає, відтак життєво важливі вибори необхідно провести раніше. Обґрунтування просте. Зокрема віцеспікер Руслан Стефанчук стверджує про серйозну потребу «повністю змінити систему влади».
Сам Володимир Зеленський щодо дострокових місцевих виборів висловився коротко: «Не розслабляйтесь!».
Проліт. Чи політ над виборчим гніздом?
«На місцевих виборах треба повторити результат президентських і парламентських», — закликав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Але, вочевидь, ставка в перемозі робиться на ті ж 73% (яких уже немає), які все ще вмлівають від харизми президента Зеленського, бо широкої партійної структури в регіонах у «Слуг» наразі немає. Та й значимі ознаки їх розбудови не простежуються.
Однак новообраний голова правлячої партії Олександр Корнієнко наголосив на необхідності переоцінки якісних характеристик майбутніх кандидатів на місцеві вибори. За його визначенням, це мають бути «лідери не за кількістю майна, яким володіють, а лідери, до яких дослухаються, патріоти, порядні, професійні, до яких є довіра громадян. Важливо також чітко зрозуміти, якої позиції вони дотримуються у своїй діяльності та до чого прагнуть».
Тобто місцевим елітам подано сигнал: готуйтесь домовлятися — буде нелегко.
Виборчий віз попереду коня децентралізації?
«Це було би не зовсім мудро», — так висловився про ідею дочасних місцевих виборів старожил місцевого самоврядування, провідник партії «Самопоміч» мер Львова Андрій Садовий.
«...Не можна дестабілізувати ситуацію в країні. Держава має нормально розвиватися, і, за Конституцією, вибори мають бути восени 2020 року. Хоча парламент може прийняти будь-яке рішення», — зазначив Садовий.
Також і в експертних організаціях, які опікуються виборчими процесами в Україні, до пропозицій швидких наступних виборів поставились доволі критично. Зокрема, не так давно голова правління Громадянської мережі Опора Ольга Айвазовська закликала зробити паузу у виборах.
«Демократичний інститут виборів не має бути лише передумовою для перезавантаження влади. У нього є й інші завдання, а не тільки підганяти демократичні процеси під поточні рейтинги політичних партій, що часто є небезпечною тенденцією», — зазначила Ольга Айвазовська.
Крім того, вибори до місцевих рад мають відбутися на новій територіальній основі. Реформа з децентралізації триває і для завершення цього процесу (зокрема, щодо об’єднання населених пунктів, які відмовилися добровільно об’єднуватись в ОТГ, укрупнення і створення конкурентоспроможних районів) потрібен час. А в нового уряду в перші місяці роботи ухвалені поспіхом, «на вимогу часу» (а точніше — під тиском із боку влади), рішення можуть бути «сирими», відповідно, наслідки — непередбачуваними.
Також уже прийнято новий Виборчий кодекс. Документ має набрати чинності з 1 грудня 2023 року. Аби наступну Верховну Раду (10-го скликання) нам не довелось обирати за старим законодавством, чимало експертів виборчого права, у тому числі й у середовищі команди президента, пропонують змінити термін введення в дію цього кодексу. Рішення має ухвалити парламент. І найкраще, на думку експертів, «випробувати» документ уже на найближчих місцевих виборах. Це дозволило б виявити й виправити можливі прогалини та огріхи.
До речі, про «необхідність врахування помилок», тобто проти пришвидшення процесу зміни місцевої влади в Україні, виступив і Європейський Союз. У своїй заяві речниця ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Майя Косьянчич зазначила, що до моменту місцевих виборів українська влада має врахувати проблеми останніх парламентських, йдеться про сигнали купівлі голосів.
