Верховний суд РФ постановив ліквідувати заснований легендарним правозахисником Львом Пономарьовим рух

Верховний суд Росії 1 листопада постановив ліквідувати рух «За права людини», який заснував 1997 року легендарний російський правозахисник Лев Пономарьов.

 

Таким чином суд задовольнив подання мін’юсту РФ. Відомство вказало на неодноразові штрафи, якими організацію «За права людини» обкладали за сумнозвісним російським законом про іноземних агентів.

 

У поданні мін’юсту також вказувалось на невідповідність статуту руху Цивільному кодексу, який iще 2014 року успішно зареєстрував цей самий мін’юст.

Лев Пономарьов зазначав, що рух «За права людини» запропонував змінити свій статут на своєму з’їзді восени цього року, але міністерство не відреагувало на його лист. У русі наполягали, що покарання у вигляді ліквідації є неспівмірним. Захист має намір оскаржити це рішення в апеляційному порядку та звернутися до Європейського суду з прав людини. 

 

Торік рух «За права людини» вперше за останні дев’ять років не отримав фінансування з російського державного бю­джету. У лютому цього року його внесли до сумнозвісного списку «іноземних агентів» після позапланової перевірки. Лев Пономарьов наголосив, що рішення про ліквідацію завдасть збитків російській державі як члену ООН і президенту Росії як гаранту Конституції. Раніше Рада Європи закликала Росію припинити переслідування руху «За права людини».

 

«У будь-якому випадку актив співробітників та волонтерів, а також експерти та журналісти руху «За права людини» будуть вишукувати можливості продовжувати свою діяльність з захисту прав та законних інтересів громадян Росії», — йдеться на сайті руху. Схоже, що й сам Лев Пономарьов уже не вірить в успіх у протистоянні з російською тоталітарною машиною, тому заявив у розмові з телеканалом «Настоящеє время», що збирається відродити з уламків руху «За права людини» нову організацію з тими ж правозахисними завданнями. 

 

Ліквідація руху «За права людини» є лише однією з ланок плану Кремля зачистити інформаційний та політичний простір Росії перед регіональними виборами наступного року та парламентськими 2021 року. У Росії з 2014 року було здійснено кілька спроб ліквідувати науковий центр «Меморіал», який займається історичними дослі­дженнями, в тому числі щодо історії державного терору, як сталінських часів, так і пізнішого періоду СРСР. Ця правозахисна організація, а також шість її підрозділів уже внесли у реєстр «іноземних агентів» в Росії.

 

Нагадаємо, що в листопаді 2017 року в Росії набув чинності закон, що надав мін’юсту право визначати як «іноземних агентів» засоби інформації, що працюють чи фінансуються з-за кордону; доти такий статус міг стосуватися тільки громадських організацій. Але з огляду на численні протести в Росії та світі міністерство юстиції Росії в лютому цього року вирішило не вносити міжнародний науковий центр «Меморіал» до реєстру «іноземних агентів». Хоча центр змусили змінити деякі положення свого статуту. 

 

Російська публіцистка Зоя Свєтова 4 листопада в ефірі радіостанції «Ехо Москви» зазначила, що ліквідація організації «За права людини» — це сигнал, що влада хоче «розправитися з правозахисним рухом, щоби громадянське суспільство зійшло до підпілля». Співрозмовниця «Ехо Москви» вказує теж на зміни у складі Кремлівської ради з питань прав людини. З посади голови ради звільнено правозахисника  Михайла Фєдотова, новим головою став кремлівський пропагандист Валерій Фадєєв. «Правозахисників будуть у нас добивати багатотисячними штрафами, будуть домучувати судами і поступово заганяти у підпілля», — сказала Зоя Свєтова.

Кремль посилює інформаційну блокаду російського суспільства. Першого листопада набула чинності частина положень так званого закону «про суверенний рунет», який ще називають законом «про ізоляцію російського сегменту інтернету». Російська влада стверджує, що мета закону — забезпечити автономну роботу російського сегменту інтернету у випадку зовнішньої загрози чи спроби відімкнути країну від загальносвітової мережі. Планується, що закон запрацює сповна 2021 року. 

 

Закон зобов’язує інтернет-операторів встановлювати обладнання, яке дозволить централізовано керувати мережею у випадку «загроз цілісності, стійкості і безпеки». Установка обладнання відбувається за рахунок бю­джету. Загальна вартість цієї національної програм під назвою «Цифрова економіка» становить 30 млрд рублів. Оператори не знають, які повні функції, можливості і завдання цього обладнання. Окрім того, весь інтернет-трафік повинен проходити через точки обміну, занесені у спеціальний реєстр. 

 

Критики закону вважають, що його головною метою є не безпека, а цензура та тотальний контроль у мережі. Низка міжнародних правозахисних організацій навесні цього року звернулись до президента Росії Володимира Путіна iз закликом не перетворювати Росію на Китай, де держава повністю контролює всі дії громадян, зокрема і в інтернеті. У березні на проспекті Сахарова у Москві відбувся мітинг проти ізоляції рунету, в якому, за оцінками «Білого лічильника», взяли участь понад 15 тисяч людей.