Здавалося, час наперсточників при владі безслідно минув після Революції гідності. Та то, на жаль, лише здавалося.
А що насправді? Той, хто нині прийшов правити на головний пост, ще небезпечніший за «легітимича»?
Бо в специфічних місцях обмежень не бував, ран яєчних не знає, і навіть Люськи в береті «набекрень» не має.
Щоправда, вивчити її феномен досконало не вдалось. Неперевершений номер із наколотими апельсинами й американським валянками, що так сильно наблизив януковичеву до високого мистецтва, був єдиним доступним широкому загалу. Проте з нинішньою Оленою-прекрасною разюча різниця в рази на користь останньої.
Тобто, нинішній гарант майже невразливий.
Він вивчив незнайомі йому своєю суттю слова — «демократичні цінності», «верховенство закону», «свобода слова», «патріотизм», «незалежність» — і декламує їх без запинки і в Україні, і за кордоном. А що — сценічного досвіду чимало.
От і наразі назріла мова про наш «оновлений» зовнішній курс. Питання загострилось найбільше за останні роки, бо національна свідомість нинішньої влади в Україні, схоже, не передбачена жодною внутрішньою програмою, проявляється у повній відсутності міжнародних проукраїнських політичних орієнтирів. У парламенті, за словами голови Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, над законом про особливий статус Донбасу не працюють; риторика щодо країни-агресора розвернулась на 180 градусів.
Крім того, щодо Путіна сьогоднішні «стовпи» вітчизняного політикуму, здебільшого з категорії «нелохів», відчувають дитячий комплекс меншовартості й рабське бажання домовитися з дядьком Вовою. Дорослішати б їм ще. Чи й це не допоможе? Адже ляльководи постійно втовкмачують, що «вундеркіндам» на чолі української влади необхідно швиденько реалізовувати середньовічні плани «старшого брата». І байдуже, що за те, щоб бути вільними від кремлівських фізичних і моральних катівень у сучасній Україні (XXI сторіччя за вікном!), загинули тисячі!
Чи є хоч якийсь шанс зупинити це перепрофілювання з гідної, сміливої країни на неповноцінний додаток до агресивного східного сусіда через неадекватне сприйняття реалій на верхніх щаблях правління? Ще залишається надія на ідентифікаційні заяви закордонних партнерів. Але тут у нас також, схоже, криза насувається.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Обраний президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і на тлі новин про повалення режиму Башара Асада в Сирії, заявив про бажання Києва укласти угоду і «зупинити божевілля». >>
Указ, який вводить санкції проти тієї частини влади Грузії, яка відповідальна за проросійський курс країни і розгін проєвропейських протестувальників, у четвер, 5 грудня, підписав Президент України Володимир Зеленський >>
