Українська банківська система демонструє обнадійливі симптоми: прибуток зростає, кількість відділень оптимізується, до того ж триває перехід на міжнародні стандарти.
Все разом це вселяє в українців надію, що невдовзі банківська система зможе виконувати своє головне завдання — розпочати повноцінне і масштабне кредитування реального сектору економіки.
Втім, для цього треба уникнути певних ризиків та виконати ще цілу низку «домашніх завдань».
Банки України: прибуток зростає
За статистикою НБУ, вітчизняні платоспроможні банки за підсумками третього кварталу нинішнього року отримали 48,4 млрд грн. чистого прибутку. Це в 4,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли прибуток становив 10,9 млрд гривень. При цьому за перші дев’ять місяців 2019-го доходи банків зросли на 28% — до 184 млрд грн. А витрати також зросли, всього на 2%: до 135,6 млрд грн.
Найцікавіше, що цей прибуток — із січня по вересень — був сформований переважно державним ПриватБанком. Націоналізована фінустанова заробила таким чином 27,4 млрд грн. Трохи менше — 12,8 млрд гривень — заробила група банків із західним іноземним капіталом. Українські ж банки збільшили чистий прибуток утричі.
У Нацбанку наводять чотири головні фактори, які позитивно вплинули на зростання банківського прибутку. Це, з одного боку, зростання чистих відсоткових доходів банків на 18% — до 59,5 млрд гривень. З іншого — зростання чистих комісійних доходів банків на 14%, або до 32,3 млрд гривень. Цьому, як пояснюють у регуляторі, сприяв стрімкий розвиток споживчого кредитування і безготівкових операцій з населенням. Третя причина успіху — позитивний результат від переоцінки і від операцій купівлі-продажу в розмірі 14,8 млрд грн. За аналогічний період минулого року цей показник мав від’ємне значення: мінус 2,2 млрд грн. І, нарешті, остання складова — низький обсяг відрахувань банками в резерви. Фінустанови перевели на рахунок Нацбанку тільки 8,3 млрд грн, тоді як торік із бізнесу було вилучено 19,9 млрд гривень.
Ще одна позитивна тенденція: за перші дев’ять місяців нинішнього року зменшилася кількість і частка збиткових банків. Із 76 платоспроможних банків станом на 1 жовтня 2019 року 66 банків були прибутковими й отримали чистий прибуток у розмірі 49,6 млрд грн. Це перекрило загальні збитки десяти інших банків на загальну суму 1,3 млрд грн. Для порівняння: за підсумками 2018 року, збитковими були 14 із 77 банків, що на той момент працювали на ринку.
Надалі ж ситуація на фінансовому ринку України, за прогнозами НБУ, залишатиметься стабільною. У найближчій перспективі прибутковість, як вважають у регуляторі, дещо знизиться, — проте залишиться на достатньому рівні, який свідчить про вихід фінансового сектору з масштабної кризи.
Реформи на півмільярда євро
Тим часом влада і надалі намагається йти шляхом очищення вітчизняного фінансового сектору. Так, Верховна Рада України схвалила у першому читанні законопроєкт про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
«На сьогоднішній день в Україні діє застаріла система запобігання легалізації і моніторингу. Цим законом ми імплементуємо 4-ту Директиву Європейського Союзу і частково 5-ту Директиву. Це ті речі, які давно працюють у Європі. Ці умови є важливими для членів ЄС i тих, хто подається на членство в ЄС», — заявила керівниця Міністерства фінансів Оксана Маркарова, наголосивши, що завдяки новому законопроєкту під пильним наглядом контролюючих органів будуть фінансові операції олігархів, корумпованих чиновників, великого бізнесу.
Закон, за її словами, зіпсує життя схемникам, закриваючи низку законодавчих шпарин.
«У ньому чітко прописані механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансування тероризму», — повідомили у Мінфіні.
Новий документ, який має дуже багато шансів стати законом, передбачає суттєве зменшення витрат часу для бізнесу при оформленні документів: кількість операцій, про які обов’язково звітуватимуть суб’єкти первинного фінансового моніторингу (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі) зменшується із 17 до 4. Причому процедура звіту відбуватиметься за кейсовим принципом.
Самі звіти будуть спрощені: розмір суми фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, зростає зі 150 до 400 тис. грн, а строки подачі звітності при цьому подовжено з 3 до 5 робочих днів. Також — а куди ж без цього у нашій країні після виборів — передбачена діджиталізація процесів: тобто, спрощення доступу до фінансових послуг через цифрову ідентифікацію, що дозволить дистанційно верифікувати власника операцій.
М’якшою стане процедура накладення штрафів. «Відтепер значення матиме масштабність порушення, а не розмір статутного капіталу. Це забезпечить рівні умови для всіх банків, — наголосили у Мінфіні. — Увага та ресурси фокусуватимуться на зонах підвищеного ризику, а не на операціях пересічних громадян. Це дозволить ефективніше запобігати злочинам, пов’язаним iз відмиванням коштів та фінансуванням терроризму. Чітко прописані механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилюються вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній».
Ну й чи не найголовніший нюанс: ухвалення законопроєкту дозволить Україні виконати одну з головних умов для надання ЄС другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро вже у нинішньому році.
Переказ за міжнародним стандартом
Ще одне нововведення, спрямоване на імплементацію наших норм із європейськими, — перехід вітчизняних фінустанов на міжнародний стандарт номера банківського рахунку IBAN: для зручної ідентифікації банківських рахунків і здійснення розрахунків між ними.
Як пояснили в НБУ, тепер номери рахунків клієнтів банків в Україні мають містити 29 символів і відповідати вимогам стандарту IBAN, який використовується в Європі. Завдяки скороченню кількості реквізитів використання цього міжнародного стандарту робить комфортним оформлення розрахункових документів.
Перехід на стандарт IBAN розпочався 5 серпня 2019 р. і тривав до 31 жовтня 2019 року. При переході на стандарт IBAN банки надавали інформацію про нові та змінені за стандартом IBAN рахунки клієнтів-платників податків відповідним контролюючим органам.
Статистика Національного банку підтверджує: все більше клієнтів проводять розрахунки саме за стандартом IBAN. Станом на 31 жовтня 2019 року 103 учасники системи електронних платежів здійснили 66% від загальної кількості платежів із використанням IBAN.
Водночас клієнти ще мають час, аби звикнути до нового стандарту: аж до 12 січня 2020 р. можна використовувати старі платіжні реквізити — ті, що застосовували до запровадження міжнародного стандарту. У цей період банки приймають до виконання документи на переказ коштів клієнтів, у яких заповнені або пара реквізитів «Код банку» і «Рахунок», або рахунок за стандартом IBAN. Остаточний перехід усіх розрахунків клієнтів на стандарт IBAN відбудеться з 13 січня 2020 року: з цієї дати клієнти зможуть проводити розрахунки лише з використанням IBAN.
«Суди з «Приватом» — гірше, ніж війна»
Серед ризиків вітчизняної банківської системи експерти на перше місце ставлять ситуацію з ПриватБанком, яка на сьогоднішній день перебуває у підвішеному стані, — головним чином через намагання колишнього власника «Привату» Ігоря Коломойського повернути собі банк через суд та, відповідно, нереформовану судівську систему в Україні, яка теоретично може виконати це його бажання.
Український президент Володимир Зеленський регулярно обіцяє у жодному випадку не повертати найбільший банк олігарху. «З ринку було виведено близько ста банків, зокрема «Дельта банк», «Надра банк», банк «Фінанси і кредит», націоналізований ПриватБанк. У кожній із цих справ я буду захищати тільки інтереси держави Україна, інтереси кожного українця. Всі ці проблеми не повинні бути вирішені за рахунок платників податків», — сказав Зеленський, додавши, що «ніхто не збирається повертати банки колишнім власникам».
Цю обіцянку він раніше підтвердив і послам «Великої сімки»: мовляв, попри будь-які рішення судів не існує жодних підстав для повернення ПриватБанку колишнім акціонерам.
Утiм лише одних слів Володимира Зеленського, аби заспокоїти наших потенційних інвесторів малувато. Головним чином через його давні близькі стосунки з Ігорем Коломойським.
«Для нас ситуація із ПриватБанком — це один яскравий випадок, який стане тестом для офісу президента і уряду в тому, наскільки вони серйозні щодо озвучених реформ. Я думаю, що дуже багато міжнародних інституцій дивляться на те, як розвиватимуться питання навколо ПриватБанку, адже це показник, чи є слова президента України реальними намірами або лише декларацією... Так, ситуація з ПриватБанком лякає нас більше, ніж війна. На війну ми не можемо, на жаль, вплинути. Ситуація з ПриватБанком важлива як індикатор для нас щодо фінансової інституції... Якщо ситуація піде на користь олігархів, то самі українці скажуть, що ми сподівалися, що буде по-іншому, а вийшло як завжди... Це важливе питання, яке покаже, які реальні наміри влади», — цитують ЗМІ віцепрезидента Європейського інвестиційного банку Вазиля Худака.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
Зайві будемо закривати
Українські банки, які до кризи 2008 року масово відкривали свої відділення в усіх містах та житлових масивах, прагнучи збільшити відсоток ринку, тепер рухаються у протилежному напрямку. Так, iз липня по вересень 2019 року кількість банківських відділень у нашій державі скоротилася на 64 одиниці.
Таким чином, станом на 1 жовтня в Україні працювало 8 тис. 205 відділень, на 1 липня — 8 тис. 269, на 1 квітня — 8 тис. 449, на 1 січня 2019 року — 8 тис. 509 відділень. Значно скоротилася регіональна мережа у Промінвестбанку — на 17 відділень, Ощадбанку — на 16 відділень, ПриватБанку — на 13 відділень.
Натомість найбільше нових відділень відкрили за цей період ПУМБ — 7 відділень, Схід, Акордбанк та Січ — по 3 відділення. Найбільшою регіональною мережею в Україні є: Ощадбанк — 2 тис. 471 відділення, ПриватБанк — 1 тис. 974, Райффайзен Банк Аваль — 496, Укрсиббанк — 291, Укргазбанк — 248 відділень, Альфа-Банк (Україна) — 246 відділень.
А ТИМ ЧАСОМ...
«Ощадник» iз молотка?
Один iз найбільших державних банків України таки готуються виставити на приватизацію. Йдеться про найстарший із держбанків — «Ощадбанк», який нещодавно вилучили з переліків об’єктів, що не підлягають приватизації, тим самим забравши стоп-фактор подальшого розвитку банку.
«Ні, цього рішення недостатньо для того, щоби вже завтра отримати пропозицію від міжнародних фінансових інститутів. Але без учорашнього рішення це було б в принципі неможливо», — написав у соцмережі голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний, зазначивши, що рішення парламенту є необхідним, але не є достатньою умовою залучення стратегічного інвестора.
«Тому банку разом з урядом необхідно ще добряче попрацювати над стратегією і планом приватизації, розвитком корпоративного управління, рішенням історично успадкованих проблем. Але ми знаємо, про що, і вміємо — як», — наголосив Пишний, додавши, що залучення стратегічного інвестора підсилює позиції «Ощадбанку» як провідного банку країни, так і фінансового сектору в цілому.
«Ми розглядаємо для себе стратегічним інвестором Європейський банк реконструкції і розвитку. Це закріплено в меморандумі про стратегічну співпрацю між Мінфіном, «Ощадбанком» і ЄБРР. Ми його підписали в 2016 році і крок за кроком рухаємося узгодженою дорожньою картою», — резюмував Пишний.
