Кропивницькі активісти та етноволонтери проєкту «Баба Єлька» облаштовують творчий простір.
Новий арт-майданчик розташовано у внутрішньому дворику обласного центру народної творчості, за адресою Гоголя, 66.
Більше року триває проєкт «Баба Єлька», націлений на збір фольклору, але не обмежується лише ним. Небайдужі до української культури активісти збирають свідчення про Голодомор, записують спогади переселенців у Світловодському районі, нотують кулінарні рецепти, притаманні Кіровоградщині. Однак, найголовніше — це пісні, які вони фіксують і записують.
«Протягом року з гаком, відколи триває проєкт «Баба Єлька», ми відвідали 46 сіл, майже у кожній хаті, куди нас запрошували, бачили вишивані рушники, — розповідає голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова.
— Крім квіткових орнаментів, найпоширеніші зображення на цих рушниках — це птахи. Ми вирішили зобразити їх на старих гаражах у внутрішньому дворику обласного центру народної творчості (у Центрі народної творчості буде розташована наша етнолабораторія-музей). Ми б хотіли, щоб внутріншій дворик перетворився на місце, де будуть проходити майстер-класи з традиційних танців, презентації, перфоменси. Ідея намалювати птахів належить Костянтину Данильченку. Їх уже сім, лишився один малюнок».
До створення малюнків долучилися Ольга Коломієць і Ольга Козловська. Птахи взяті із зображень на рушниках, які наразі зберігаються в сільських музеях, у музеї «БЄ», або які етноволонтери фотографували під час експедицій. Біля кожного птаха буде міститись QR-код, який детальніше розповість про майстриню та зображений рушник.
Рушник, який вишивала мати Юрія Яновського (третій). Зберігається в музеї письменника в с. Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області
На думку художника (юриста за освітою) та ініціатора облаштування простору — Костянтина Данильченка, тільки так можна зберегти культурну спадщину Кіровоградщини, визначити її культурні маркери та ідентифікувати українців: «Завдяки малюнкам ця культурна спадщина живе, вона продовжує своє життя через трансформацію форми. Коли культура жива і живе — це дуже важливо для визначення культурної самосвідомості, подолання комплексу меншовартості українців та є гарним антидотом проти інформаційної війни і пропаганди «руского міра».
Ну і це те, що відкликається в душі, що робить моє життя наповненим. Я за освітою юрист, однак мріяв стати художником. Мене дуже надихає процес створення таких арт-об’єктів. Ідея була в тому, щоб птахів, вишитих на рушниках і побачених командою «Баби Єльки» на Кіровоградщині, зобразити в серії муралів. Я хотів малюнки зробити максимально подібними до вишивки, гаптування гладдю і хрестиком. До створення муралів були також залучені й інші художники і мої друзі, бо у кожного творця муралу свій унікальний стиль, і таке різноманіття показуватиме багатогранність вишивки і культури».
Предметно, що ідею проєкту «Креативний простір «Баба Єлька» підтримала Британська рада в рамках програми «Активні громадяни». Активісти виграли невеличкий грант у розмірі 15 тисяч гривень, тож змогли купити фарби і лавки, які теж планують поставити у дворику. Презентація нового простору планується наприкінці листопада.
