Газова Зе-камера: влада хоче змусити автовласників платити за газ на три гривні більше

Ставки акцизів на нафтопродукти мають суттєво зрости. Так, за тонну бензину доведеться заплатити 213,5 євро замість нинішніх 200, за дизельне пальне — 160 євро замість нинішніх 139,5. Але найбільше, просто таки лавиноподібне, зростання очікує на скраплений газ: пропан-бутан може подорожчати дуже серйозно — за тонну цього пального держава хоче отримати 136 євро замість нинішніх 52. 

 

Таким чином акциз на скраплений газ в Україні буде вищим за тарифи у цілій низці держав: Туреччині, Угорщині, Болгарії, Словенії, Словаччині, Чехії, Франції, Румунії, Німеччині, Люксембурзі, Іспанії, Хорватії. 

 

На думку експертів, таке рішення викличе суттєве подорожчання пального. За оцінками «Консалтингової групи А-95», ціна автогазу може вирости на 2,8 грн/л, виходячи з нинішнього курсу і котирувань. Дизпаливо подорожчає на 80 копійок, бензин, навпаки, може подешевшати на 60 копійок за літр. 

 

Ініціатором перегляду ставок, як і раніше, виступає ПАТ «Укртатнафта». Спочатку компанія у червні минулого року запропонувала встановити єдину ставку акцизу на бензин і дизельне пальне на рівні 164 євро за тисячу літрів, акциз на газ підняти до 87 євро. Втім, потім влада вирішила діяти ще радикальніше.

 

Ринок скрапленого газу, як відомо, в останні роки розвивався прискореними темпами. У січні-вересні нинішнього року Україна збільшила імпорт пропан-бутану на 126,1 тисячі тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року: до 1,19 млн тонн. Імпорт автогазу морем у вересні 2019 року встановив рекорд за всю історію спостережень: 16 тисяч тонн. Це становить близько 11-13% імпортних обсягів.

 

Назагал імпорт автогазу в Україні, за підсумками І півріччя 2019 року, зріс на 8,1% — до 656,5 тисячі тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. При цьому поставки з Росії зросли на 44%, наблизившись до рівня травня 2017 року, коли Федеральна служба з митного та експортного контролю запровадила обмеження на експорт російського скрапленого газу в Україні.

Як заявляють експерти, через зниження рівня доходів населення Україна увійшла до п’ятірки світових лідерів споживання скрапленого вуглеводневого газу в автомобільному секторі. Ціна пропан-бутану стимулювала водіїв встановлювати недешеве газобалонне обладнання в надії заощадити на пальному в подальшому: в 2016 році по Україні їздило 9% світового автопарку автомобілів з ГБО, що становило 2,25 млн автомобілів. Але вже до серпня 2019 року обсяг ринку автогазу зрівнявся з бензиновим.

 

У той час експерти фіксували падіння продажів бензину, яке аж ніяк не збігалося з планами найбільших вітчизняних виробників нафтопродуктів. Головним аргументом проти імпорту скрапленого газу був саме цей постійно зростаючий попит: оскільки його не вдавалося задовольнити за рахунок власних ресурсів, то великі обсяги закупівлі за кордоном посилювало нашу залежність від Росії в паливному секторі.

 

За 2018 рік Кременчуцький НПЗ виробив 2,2 млн тонн бензину, хоча потенціал дозволяв продавати значно більші обсяги пального. Однак продавати його Укртатнафті рентабельно лише на внутрішньому ринку, де, з одного боку, сильно позначається присутність імпортованого палива з Білорусі, а з іншого — скорочуються обсяги продажів через вплив скрапленого газу. Так, за 7 років продаж бензину в Україні скоротився удвічі.

 

Додатковою проблемою стало виробництво дизеля: його можна у великих кількостях продавати аграріям, проте особливість роботи НПЗ полягає в тому, що при нарощуванні потужностей одного виду пального неможливо обійтися без збільшення виробництва іншого. Тож, маючи всі ресурси для закриття дизельного дефіциту, українські виробники не можуть ними скористатися через відсутність попиту на бензин.

 

В Укртатнафті, за словами експертів ринку нафтопродуктів, обґрунтовують свою точку зору тим, що при нинішніх контрактах на поставку нафти з Азербайджану, при здатності збільшити виробництво у 2,5—3,5 раза, немає ринку, куди можна було б продати пальне. Щоб увесь вироблений бензин вони могли продати, потрібно дати податковий стимул, тобто вирівняти акциз. Згодом, як передбачається, Укртатнафта зможе виробляти більше і скрапленого газу, і дизеля, заміщаючи імпортні нафтопродукти. «Це, у свою чергу, позначиться на цінах в бік зниження, тому що буде жорсткіша конкуренція», — цитують ЗМІ аналітика Олександра Киримова. 

Утім, запропонована корекція акцизів на нафтопродукти, на думку експертів «Консалтингової групи А-95», викличе зміни цін, але не конфігурацію споживання. За розрахунками аналітиків, спред, тобто різниця між ціною на бензин А-95 і зріджений газ, знизиться із нинішніх 17,17 гривні за літр до 13,9 гривні. Таким чином, різниця становитиме близько 51% від ціни А-95.

 

«Основною метою коригування акцизів є зупинити зростання споживання скрапленого газу і тим самим стабілізувати споживання бензину, виробництво якого в країні надлишкове. З такою конфігурацією дана задача не буде виконана, скраплений газ збереже достатню перевагу перед бензином», — заявив аналітик «Консалтингової групи А-95» Артем Куюн. На його думку, технічно збільшити споживання бензину вкрай складно. При покупці автомобіля більшість українців вибирають між бензином із перспективою переходу на газ і дизпаливо.

 

«Якщо привабливість скрапленого газу сильно знизиться, то споживач швидше перейде на дизпаливо, а не на бензин», — упевнений Куюн. В «А-95» констатують, що запропонована ставка акцизу на зріджений газ значно перевищує середньоєвропейську — € 116 за тисячу літрів, не відповідає європейській практиці щодо співвідношення акцизів на газ і бензин. Адже у пропонованому варіанті акциз на автогаз становитиме 68% від акцизу на бензин, тоді як середній показник в ЄС — 21%.

 

Експерти також звертають увагу на той факт, що запропоноване зростання акцизів не тільки не змінить конфігурацію споживання, а й повністю знищить сферу автономного опалення пропаном. «Україна є світовим лідером популярності зрідженого газу на транспорті, одним коригуванням акцизних ставок це вже не змінити. Наф­топереробникам необхідно шукати шляхи зниження собівартості виробництва бензину, нові ринки його збуту, в тому числі нафтохімію, а також активніше брати участь у боротьбі з міні-НПЗ, які на ринку бензинів становлять їм потужну конкуренцію», — каже Артем Куюн.

Ще один скандал, пов’яза­ний із планами уряду підвищити акцизи, може спричинити закриття у нашій державі цілої галузі — тютюнового виробництва, яка традиційно забезпечувала державу великими сумами податкових відрахувань та акцизів. Міжнародні компанії-виробники сигарет погрожують піти з України  і відмовляються купувати у держави замовлені акцизні марки. Причина — скандальна поправка до законопроекту 1049, яка перерозподіляє доходи на тютюновому ринку.

 

Як стверджують експерти, така законодавча ініціатива була поспішною, а спроби бізнесу знайти хоч якесь техніко-економічне обґрунтування новацій — безуспішним.

 

«І ця проблема зачепила не тільки тютюнову галузь — наразі ухвалюють багато поспішних законопроектів, які містять ризики для українського бізнесу та аж ніяк не приваблять інвесторів», — каже президент УСПП Анатолій Кінах, наголошуючи, що за минулий рік галузь сплатила до бюджету 47 млрд грн податків. Тут представлені серйозні гравці, котрі мають визнання на міжнародних ринках, відтак їхня діяльність є прозорою. А ось запропоновані новації, якщо почнуть діяти, призведуть до збільшення обсягів тіньового ринку. Останній наразі перебуває на рівні 8-9%: контрабандна, контрафактна продукція, але може підскочити до 20%.

 

Відтак втрати бюджету через «тінь» становитимуть 7—8 млрд грн, а падіння виробництва в секторі — до 25% або ще мінус 5 млрд грн коштів до бюджету. Окрім того, законопроект не сповідує принципів ринкової економіки: передбачає 7% маржі для оптової торгівлі та 13% для роздрібної. У світі ці цифри на рівні 4% і 6%, відповідно. Таким чином, документ здійснює перерозподіл вигод не для виробника, а скоріше — для дистриб’юторів продукції. 

 

«Відтак  після запровадження того, що пропонується законопроектом, у структурі вартості пачки сигарет 73% будуть ті податки та збори, які потрібно заплатити виробникові. Плюс маржа оптової та роздрібної торгівлі — ще 20%. Отож на самого виробника лишається 6—7%. Йому не вигідно буде вести свою діяльність», — наголошують в УСПП, зазначаючи: від таких змін виграють монополісти, серед яких «Тедіс Україна», оптові реалізатори тютюнових виробів.

 

При цьому найкращий вихід із ситуації, що склалася, — негайно відмовитися від «революційних» ідей заради високого рейтингу Зе-команди та повернутися до третього читання цього законопроекту. Адже турборежим парламенту, коли депутати голосують не за змістом законопроектів, а за їхніми назвами, вже створив величезну купу проблем для бізнесу.

А от ініціатива молодих та енергійних представників влади вже матеріалізовується у цілком конкретні рішення бізнесу. Так, два тижні тому  «Бритіш Американ Тобакко» зупинила виробництво на заводі «В.А.Т.-Прилуки»: на думку керівництва компанії, поправки до законопроекту №1049 змушують виробників підвищувати ціни на продукцію, що може призвести до зменшення обсягів реалізації. 

 

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, утім, як сподіваються експерти, вже зрозумів, що його команда погарячкувала, і в кулуарах нібито запевнив представників бізнес-середовища, що гравці ринку та уряд знайшли компромісне рішення. Про його деталі не повідомляється, але учасники ринку сподіваються, що воно знайде своє законодавче втілення. 

 

Автовласникам же залишається сподіватися, що прем’єр-міністру хтось доповість і про проблеми, які можуть виникнути на ринку наф­топродуктів. І те, що хорошими намірами доволі часто вимощена дорога до пекла. 

Дисконт на злеті