30-31 жовтня в Україні перебувала з дводенним візитом Північноатлантична рада НАТО на чолі з Генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом.
Ця зустріч мала відбутися ще в середині літа, але її проведення відтермінували до часу, коли буде цілком сформована українська влада та коли вона остаточно визначиться стосовно політики відносин з Північноатлантичним блоком.
Тепло в Одесі
У перший день візиту, 30 жовтня, Єнс Столтенберґ вперше відвідав Одесу — нині головне місто Військово-морських сил України.
Разом із керівником військово-політичного блоку до України прибули всі члени Північноатлантичної ради НАТО — представники 29 країн-членів, основний орган прийняття політичних рішень НАТО. Цього разу прибув навіть представник Північної Македонії, яка невдовзі має стати членом Альянсу.
Західну делегацію в Одесі супроводжували міністр оборони Андрій Загороднюк, віцепрем’єр-міністр із питань євроінтеграції Дмитро Кулеба, командувач ВМСУ Ігор Воронченко та інші представники військового командування.
Кульмінацією перебування делегації НАТО в Одесі став виступ Генсека Єнса Столтенберґа в Одеській морській академії. У ньому очільник Альянсу спочатку не пошкодував компліментів на адресу Одеси та навчального закладу, у якому перебував: «Я справді радий бути у цьому історичному місті, столиці українських військово-морських сил... Одеська морська академія, де ми зараз перебуваємо, почала свою історію 75 років тому. НАТО від вас не дуже відстає. Цього року ми відзначаємо 70-річчя нашого Альянсу».
Потім перейшов до конкретики: «Спільні цінності НАТО дозволили нам розвинути глибоке партнерство з нашими друзями навколо світу. Серед цих друзів — Україна. Ми маємо партнерство для того, щоби працювати разом, підтримуючи один одного. І саме тому, хай якими складними є виклики, хай якою серйозною є загроза, я впевнений, що разом — як друзі та партнери — ми здатні подолати будь-які складнощі».
Столтенберг також згадав про найболючіше для України: «Минуло більше п’яти років відтоді, як Росія незаконно анексувала Крим, складову частину суверенної України. Росія підірвала суверенітет та територіальну цілісність України. І це підриває не одне десятиріччя дій задля миру та стабільності в Європі. НАТО ніколи не визнає незаконну та нелегальну анексію Криму Росією».
І, на завершення, розповів про перспективи відносин і конкретні проєкти: «НАТО підтримує зусилля України, спрямовані на реформування її оборонних інституцій та збройних сил. Комплексний пакет допомоги Україні, схвалений НАТО, стосується багатьох речей. Він покликаний:посилити демократичний контроль за збройними силами; поліпшити управління всередині війська; викорінити корупцію у безпековому секторі та забезпечити його якісне управління; допомогти боротися з постійним напливом кібератак; підвищити якість військової освіти і навчання, а також заохочувати прийняття стандартів НАТО. Ми також збільшили нашу підтримку в Чорному морі, включаючи співпрацю з українським ВМФ — із більшим рівнем обміну інформацією з НАТО, з візитами (кораблів НАТО) до українських портів та зі спільними навчаннями».
У цій промові Столтенберг виклав фактично все, з чим прибув до України. І торкнувся питання можливого вступу України до Альянсу та головної перешкоди на цьому шляху.
Генеральний секретар НАТО заявив в Одесі, що Росія не має права втручатись та впливати на рішення України стати членом Альянсу. За його словами, рішення про вступ країни до НАТО можуть прийняти лише 29 держав, які до нього входять.
«Росія не має права голосу. У них немає жодної юридичної підстави, щоб впливати на таке рішення, оскільки це закріплено в документах, які, до речі, підписала і Росія... Кожен народ має право вирішувати, частиною яких безпекових домовленостей йому стати», — сказав Генсек.
І прохолодно в Києві
Під час другого дня перебування делегації НАТО в Україні, вже в Києві, відбулася коротка особиста зустріч президента України та Генсека Альянсу в Маріїнському палаці, а після неї — ще більш коротка пресконференція, під час якої Володимир Зеленський заявив, що Україна готова прискорити підготовку до членства в НАТО. «Ми готові ще ближче співпрацювати з Альянсом і прискорити підготовку до членства в НАТО, не знімаючи з порядку денного можливості приєднання України до ПДЧ (плану дій для членства в Альянсі. — Ред.). Ми готові вже сьогодні практичною роботою доводити, що Україна заслуговує на такий формат відносин з Альянсом», — цитує Зеленського «Інтерфакс-Україна».
Далі відбулося засідання Комісії Україна-НАТО за участі Єнса Столтенберга та Володимира Зеленського, на якому був офіційно викладений Комплексний пакет допомоги Україні, зміст якого був озвучений днем раніше в Одесі. Український президент також повідомив, що під час засідання Комісії Україна — НАТО сторони домовилися про оновлений «консолідований пакет проєктів і практичних заходів щодо перспективи співпраці в рамках програми розширених можливостей НАТО».
У свою чергу Столтенберг заявив, що процес реформ є абсолютно необхідним для майбутньої безпеки та процвітання України, а також просування до майбутнього членства в НАТО. Пізніше, під час виступу у Верховній Раді Генсек НАТО однак нагадав, що двері Альянсу відчинені для тих, хто бажає вступити до нього, але шлях до членства — складний.
Стотенберг знову наголосив, що Альянс ніколи не визнає незаконної анексії Криму Росією, і закликав РФ повернути Україні військові кораблі, захоплені поблизу Керченської протоки. Столтенберг анонсував також збільшення підтримки України через проведення навчань у Чорному морі.
Різноголосся заяв
25 жовтня міністр оборони України Андрій Загороднюк за підсумками його участі у засіданні міністрів оборони Альянсу в Брюсселі заявив, що Україна перезапускає формат співпраці з НАТО.
Але не відомо, яким буде цей «новий формат», бо з табору «слуг народу» лунають різні заявив, часто такі, що суперечать одна одній. Ті з парламентських «слуг народу», яким фракція видала «ліцензію» на спілкування із ЗМІ, знову почали повторювати вже призабуту з часів Януковича фразу: «У НАТО нас не чекають».
Немає чіткості і з боку уряду та найближчого оточення Зеленського.
Міністерство оборони та МЗС вважають неефективною ідею переподання заявки на отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Міністр оборони, зокрема, вважає, що в цьому немає практичного сенсу. Натомість Україні, за його словами, слід сконцентруватися на практичних результатах.
Україна не подаватиме нову заявку на План дій щодо членства, оскільки вважає чинною стару заявку від 2008 року, зазначив міністр-«євроінтеграційник» Дмитро Кулеба. Альянс уже зробив свій вибір щодо України в 2008 році, коли закріпив у рішенні Бухарестського саміту готовність НАТО до ПДЧ України та Грузії. За словами Кулеби, тепер Україна має за п’ять років досягти рівня, коли відповідатиме принципам і критеріям НАТО. ПДЧ — це технічне, а не політичне питання, заявив Кулеба.
А ТИМ ЧАСОМ...
«Європейська Солідарність» зареєструвала проєкт заяви ВР про першочергові кроки забезпечення євроатлантичної інтеграції України — набуття повноправного членства в Альянсі. Про це повідомила нардеп фракції Ірина Геращенко. «Нас тривожать заяви з владного табору, що ніхто нам зараз ПДЧ не дасть, а отже, не варто і наполягати, — пише пані Ірина у «Фейсбуці». — Якби ми були «реалістами», будували зовнішню політику за принципом «ніхто нам безвіз, поки йде війна, не дасть» і не тиснули на наших партнерів, то й досі б Україна не мала б ані Угоди про асоціацію, ані безвізу. Ми не закликаємо ще раз просити ПДЧ, Україна подала відповідне звернення ще в 2008 році. Але ми повинні актуалізувати нашу позицію. Тому пропонуємо звернутися до НАТО із заявою про підтвердження наміру України отримати ПДЧ, й очікуємо, що парламенти країн-членів Альянсу сприятимуть отриманню Плану. Але про це потрібно з ними говорити, тиснути, добиватися».
ДО РЕЧІ
Виступаючи в парламенті, Єнс Столтенберг процитував вірш Тараса Шевченка. «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше — спати, спати і спати на волі», — зацитував генсек вірш Кобзаря. Депутати на це відреагували оплесками.
