Псевдопатріоти з депутатськими мандатами

«…Воззри, Пречистая, на їх,

Отих окрадених, сліпих

Невольників. Подай їм силу…»

«Марія», Т. Г. Шевченко

 

Колишній представник Партії регіонів, лідер колишнього Опозиційного блоку, а тепер «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Бойко позиціонує себе борцем «за народне щастя». З цього приводу хочу нагадати виборцям цього «борця», про яке «щастя» тлумачив пан Бойко, коли, будучи одним із лідерів Партії регіонів разом зі своїми 148 однопартійцями зрадив присязі народного депутата, порушивши цим самим Конституцію України. Стаття 17 нашої Конституції проголошує: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави», а народні обранці і є представниками цієї держави. Коли ж 148 парламентаріїв у 2013 р. написали звернення до Сейму Польщі щодо дій Української повстанської армії та українських націоналістів, то цим самим засудили дії українців, які боролися за суверенітет своєї батьківщини.

 

Нагадаю, 20 червня 2013 р. Сенат Республіки Польща ухвалив постанову з приводу 70-х роковин подій у липні 1943 р. на Волині. Боротьбу Української повстанської армії проти польських окупантів Волині частина польських політиків схильна тлумачити як внутрішньопольські події, саму Волинь — як частину Польщі, а жертви збройних сутичок між українцями і поляками — як геноцид поляків Українською повстанською армією. Замовчування польського геноциду українців західних земель України, спотворення характеру боротьби між українцями і поляками перед і під час Другої світової війни 1939-1945 рр. та територіальні претензії поляків на Волинь у ХХІ сторіччі глибоко обурюють українців. 14 липня 2013 р. польське телебачення заявило: «Луцьк — головне місто польської Волині»! Виходить, «регіоналам» такі твердження подобалися, оскільки вони написали у своєму посланні: «Звертаємось до вас про визнання волинської бойні фактом геноциду, здійсненого союзом українських націоналістів — Українською повстанською армією, а також про засудження злочинів українських націоналістів». Невже пан Бойко зі своїми однопартійцями не знав, що геноцид може здійснювати держава, і тільки вона, а УПА не була державою! Невже народний обранець не знайомий з міжнародним правом, яке дає тлумачення таким поняттям? Чи, можливо, текст цього звернення 148 зрадникам прислали з Москви?

 

Пану Бойку не відомо, що польська держава, будучи неспроможною розбити зброєю патріотичну УПА-Захід, вдалася до виселення всіх українців із так званого Закерзоння (публіцистична назва для означення пасма крайньо західних українських етнічних територій, розташованих на захід від сучасного польсько-українського кордону, що за підсумками Другої світової війни ввійшли до складу Польщі. Назва походить від прізвища міністра закордонних справ Великої Британії Джорджа Керзона, який у 1919 р. запропонував демаркаційну лінію для розмежування кордону між Польською Республікою та РРФСР як можливий варіант перемир’я у Польсько-радянській війні у 1920 р. — Ред.) — Лемківщина, Підляшшя, Надсяння, Сокольщина, Холмщина — разом 19,5 тис. кв. м, де проживало 1,5 мільйона українців? Їх Польська держава розпорошила, виселила з етнічних українських територій у західні райони Польщі. Мабуть, група «148» на чолі з Юрієм Бойком заперечувала право окупованого народу братися за зброю для боротьби з окупантом. То, виходить, ці зрадники, деякі з яких і сьогодні засідають в українському парламенті, можуть звинувачувати й козаків, що вбивали загарбників на своїй землі — татарів, турків, поляків, московітів. То чому ж ви не звинувачували УПА у вбивстві німецьких загарбників у 1939-1945 рр., адже упівці і їх убивали?

 

У силу своїх службових обов’язків народні депутати повинні захищати суверенітет і територіальну цілісність України. Про який захист цілісності нашої Вітчизни можна говорити у випадку депутата Бойка, який постійно відвідує ворожу нам країну-агресора, домовляється за зачиненими дверима невідомо про що. За Кримінальним кодексом України, зрада інтересів Батьківщини карається 10-15 роками позбавлення волі, і про це повинен пам’ятати кожен парламентарій, який тільки наміриться продати свою країну за 30 срібняків.