Президент Чилі Себастьян Піньєра оголосив про кардинальні перестановки в уряді у зв’язку з маніфестаціями та безпорядками в країні проти соціальної несправедливості. «Я попросив усіх міністрів подати у відставку для створення нового уряду», — заявив він.
Минулого тижня більше мільйона маніфестантів вийшли на вулиці чилійських міст. Найбільша акція протесту відбулася в столиці Сантьяго. Цю маніфестацію вже назвали «історичною», бо, згідно із заявою мера Сантьяго, на вулиці вийшли понад 820 тисяч мешканців.
Бурхливі масові протести спалахнули 14 жовтня після того, як влада вирішила підвищити вартість проїзду в метро з 800 до 830 песо. Але навіть таке незначне підвищення вартості проїзду в столичному метро викликало обурення, оскільки підземкою щоденно користується близько трьох мільйонів пасажирів.
У години пік ціна проїзних квитків сягає 830 чилійських песо (це еквівалентно 1 долару 17 центам, приблизно 29 гривень 25 копійок — замість колишньої ціни 1 долар 13 центів, 28 гривень 25 копійок). Зарплата багатьох чилійців не досягає і 770 доларів на місяць.
Унаслідок масових та бурхливих виступів, які супроводжувались насиллям, президент країни Себастьян Піньєра вже наступного дня скасував підвищення ціни на проїзд. Але цей крок не зупинив протести, які стали наймасштабнішими в Чилі за останні десятиліття.
Народ перейшов до вимог загальної соціальної справедливості. Зокрема, мітингарі також невдоволені зростанням тарифів на електроенергію на десять відсотків. Протестувальники виступають і проти обмеженого доступу до систем охорони здоров’я та освіти, які майже повністю перебувають у руках приватного сектору.
21 жовтня влада Чилі запровадила комендантський час у столиці Сантьяго, де за чотири дні протестів і заворушень загинули 11 людей. Протестувальники в масках підпалювали автобуси, станції метро, супермаркети, банки та будинки, передає агенція «Рейтер».
Правоохоронці застосовували проти них сльозогінний газ та водомети. Збитки столичному метрополітену оцінюються в 200 млн доларів. Затримано близько двох тисяч осіб. Кількість поранених як серед протестувальників, так і поліції обраховується сотнями.
Попри постійне зниження рівня бідності та найбільші доходи на душу населення у всій Латинській Америці (20 тис доларів на рік при двовідсотковій інфляції), у Чилі спостерігається значна соціальна нерівність. Протестувальники кажуть, що влада більше турбується про багатих, а соціальні програми діють лише для дуже бідних, тоді як решта населення залишається наодинці зі своїми проблемами.
У протестного руху в Чилі наразі немає чітких вимог і лідерів, тому важко передбачити, чи поступки влади погасять гнів і невдоволення вуличних натовпів.
