Акторка Анастасія Гергель родом із Олешок. Однією з перших закінчила театр-студію «Пролісок» при Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. Миколи Куліша.
Цікаво, що саме її бажання вчитись театральному мистецтву підштовхнуло керівництво театру створити таку студію для дітей, хоч ідея вже давно витала у повітрі.
А коли Настя прийшла зi своєю ідеєю до директора Олександра Книги — він їй просто не зміг відмовити. Того ж року, тільки вже на початку осені, дівчинка увійшла до першого набору театру-студії «Пролісок».
Так, мрія про театр зростала та міцніла, хоча у її родині цю любов до Мельпомени серйозно ніхто не сприймав.
«Всі діти читали казки, а я читала Кримінальний кодекс України та Конституцію. Мене готували до серйозної професії юриста, оскільки в родині були і адвокати, і судді, і поліцейські», — розповіла акторка.
Після закінчення театральної студії Анастасія одразу вступила до найкращого театрального вишу — Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Хоч формально, щоб заспокоїти батьків, подавала документи і до юридичного вишу.
Так трапилось, що сім’я Анастасії частково розділена між Україною та Францією, і дівчині довелось розриватись на дві країни. Однак часу Настя не втрачала — в улюблених містах Ніці, Монако та Каннах вбирала французьку культуру, насолоджувалась мистецтвом та архітектурою, переймала досвід французьких акторів.
«Найбільше я люблю театр опери і балету. Мені подобається той стан, після якого ти виходиш iз вистави. Я іноді ловлю себе на тому, що це якесь космічне єднання з мистецтвом. І три чи чотири години пролітають миттєво», — поділилась своїми враженнями Анастасія.
Херсонщина для актриси — мала батьківщина, де інколи вона ностальгує та згадує дитинство. А приїхати в місто, у якому ти починав, на гастролі — це завжди і приємно, і відповідально.
Нещодавно, на сцені Херсонського театру гастролювала цікава театральна команда з Києва — театр-студія кіноактора за підтримки продюсерського центру Eurasia Vision Art, що функціонує при кіностудії Довженка.
Привезли виставу «Заручники», режисеркою і актрисою цієї вистави є народна артистка України Ніна Набока. Це була особлива вистава для гастролерів, оскільки привезли вони прем’єру. Для Насті ж виступити на сцені було дуже непросто, оскільки роль у цій постановці у неї досить специфічна.
«У цій виставі я ходжу на стріпах та майже повністю оголююсь. Це досить непросто, як у фізичному, так і в психологічному плані, але я люблю виклики, які мені ставить життя, і радо їх приймаю», — поділилась своїми переживаннями актриса.
Щодо викликів, які підкидає актрисі життя, вона не перебільшила. Адже кілька років тому їй довелося з нуля вчитись говорити після складної операції на верхній щелепі. Поставлена сценічна мова була повністю нівельована таким поворотом долі. Але актриса не здалась і плідно працювала над собою та над тим, щоб почати жити своїм життям.
«Потрібно завжди слухати себе. Я дуже шкодую, що якийсь період життя не слухала себе. Чомусь я вирішила, що хтось може мені диктувати. Але це моє життя: мої помилки, мої правила. І я дуже шкодую, що не навчилась охороняти свої барикади раніше, бо дуже багато є людей, які люблять відводити від твоєї дороги, але потрібно прожити своє життя, а не їхнє. Це найважливіша місія кожної людини», — каже Анастасія Гергель.
Закохана у природу, підводний світ (оскільки має сертифікат iз дайвінгу!) та французьку культуру, акторка не цурається висловлювати і свою громадянську позицію — проти окупації Криму. Для неї Крим — це територія, на якій у дружбі і гармонії повинні жити українці та кримські татари. Таке бачення склалось, зокрема, і під впливом фільму «Хайтарма» режисера-професіонала Ахтема Сеітаблаєва, знятися у нових роботах якого хотіла б.
На тепер її ролі є в популярному серіалі «Лікар Ковальчук», документальному фільмі «Весільний коровай» тощо.
«Оголити тіло неважко, складніше оголити душу», — важає актриса театру і кіно Анастасія Гергель. І вона радо готова це робити. Актриса має загартований характер, яким завдячує перш за все режисерам, iз якими їй доводилось працювати. «Я дуже поважаю професію режисера і вважаю, що це надзвичайно складна інтелектуальна та організаційна робота. Якщо я як актриса відповідаю тільки за свою роль і якісно виконую свою роботу, то режисер думає і відповідає за все. І неважливо, чи це в театрі, чи в кіно», — поділилася думками Анастасія. Вона зізналася, що завжди радо приймає виклики, які дають їй режисери, оскільки найважливіша перемога для неї — це перемога над собою, результатом чого є гарно зроблена роль.
Одним iз девізів Анастасії є слова Меріл Стріп: «До біса все — бери і роби». Їх вона повторює собі часто. Як і фразу «Жінки, що гарно поводяться, рідко творять історію».
