Світ усе активніше готується до світової економічної кризи. За даними міжнародних експертів, таких поганих показників зростання, як зараз, у світі не було з кризового 2008 року.
Тим часом центробанки більшості країн швидко знижують облікову ставку, у деяких країнах вона вже стала мінусовою.
Але при цьому вирішити боргову проблему, яка загрожує перерости у кризу, їм не вдається.
В Україні кризових явищ наразі не спостерігається. Ми навіть виглядаємо наразі трохи краще за інших. Але якщо грім пролунає, то сховатися нам буде ніде.
Тим паче що завдання кризи 2008 року Україна провалила: не провела реструктуризацію економіки і не перейшла з експорту напівфабрикатів на продаж товарів iз високою доданою вартістю.
Криза 2020 року буде лютішою за попередню, 2008-го
Міжнародний валютний фонд днями вкотре змінив прогноз зростання світової економіки — на жаль, у бік зниження. «Слабкість зростання обумовлена різким погіршенням виробничої активності та тривалою невизначеністю торгової політики, які шкодять інвестиціям та попиту на засоби виробництва», — заявила головний економіст МВФ Гіта Гопінат.
Якщо ж говорити мовою цифр, то, згідно з новим прогнозом МВФ, зростання світової економіки, за підсумками 2019 року, становитиме 3,0%. Це найгірший показник iз моменту світової економічної кризи 2008—2009 років.
Тоді причиною кризи, як ми пам’ятаємо, стала фінансова мильна бульбашка: криза почалася з проблем на ринку іпотечного кредитування в США. Він привів до рецесії у світовій економіці, падіння обсягів світової торгівлі, безпрецедентного за всю історію трудової статистики зростання безробіття і розмивання так званого «середнього класу» в розвинених країнах.
Вважається, що криза 2008 року була подолана до 2013-го чи, за гіршими оцінками, до 2015 року.
Але при цьому багато світових експертів стверджують: відновлення світової економіки після кризи нестійке і нерівномірне, його наслідки продовжують чинити негативний вплив на економічне зростання досі. Нова економічна криза, як пророкують багато фахівців, настане в 2020 році й за тривалістю і силою перевершить падіння 2008—2009 років.
Боргів стало більше, проблема виглядає серйозніше
«Ідеальний шторм», як передбачається, складатиметься з кількох об’єктивних факторів: підвищення мит США і Китаєм у ході торгової війни, уповільнення зростання глобального ВВП до 0,8%, різке падіння попиту і цін на вуглеводні, «бульбашки» на найбільших фондових ринках.
Нова керуюча Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва нещодавно заявила: «Якщо станеться серйозний спад, корпоративний борг, пов’язаний iз ризиком дефолту, зросте до 19 трильйонів доларів, або майже до 40% сукупного боргу в восьми провідних економіках. Це перевищує рівні, що спостерігалися під час фінансової кризи». Особливий акцент вона робить саме на торгових війнах: «У торговельній війні програють усі. Для світової економіки сукупний ефект торгових конфліктів може означати втрату приблизно 700 мільярдів доларів до 2020 року».
Нинішній стрімкий підйом економіки США — як зазначають тамтешні експерти, зокрема американський економіст й інвестбанкір Джеймс Рікардс, — загрожує біржовим крахом, за масштабом порівняним iз Великою депресією 30-х років минулого століття. За таких умов людству не уникнути затяжної рецесії.
Його співвітчизник і колега Нуріель Рубіні, який точно передбачив драматичні події 2008—2009 років, додає: вiдтодi боргів на планеті стало тільки більше, а інструментів для боротьби з цим тягарем у розвинених країн Заходу — менше. Занадто багато грошей, на його точку зору, надрукували центробанки розвинених країн, занадто багато активів викупили вони у проблемних банків. Криза назріла ще й через циклічний розвиток ринкової економіки: саме дванадцять років вважаються тим класичним середнім терміном, що відокремлює одну рецесію від іншої.
У вересні, як відомо, Федеральна резервна система США вдруге в цьому році знизила свою основну ставку на 25 базисних пунктів: iз 2-2,25% до 1,75-2%. Раніше Європейський центральний банк знизив ставку за депозитами до мінус 0,5%. І водночас оголосив про запуск нової програми з викупу активів на 20 млрд. євро. Народний банк Китаю знизив норму резервування для банків на 50 базисних пунктів, що дозволяє банкам Піднебесної вивільнити близько 900 млрд юанів.
Час оподаткувати роботів
Як стверджує директор Інвестиційної групи «Універ» Олександр Куликов, світ поки не придумав нічого іншого для боротьби з кризою, окрім як здешевити вартість грошей. Цей захід захистить фінансові ринки світу від обвалів, але не здатен вилікувати кризу в світовій економіці, яка iз різним ступенем інтенсивності триває з 2008 року.
Іпотечна криза в США, світова економічна криза в 2008 році, боргова криза в Європі і поточні проблеми в світовій економіці: це все разом становить одну велику економічну кризу, яка бушує на планеті вже понад десять років. При цьому друкарські верстати у світових банках працюють всі останні 10 років із різним ступенем інтенсивності. При цьому такі заходи лише знімають симптоми і не лікують хворобу в світовій економіці. І навіть більше, ці заходи, швидше, посилюють проблему, адже світ усе більше і більше тоне в боргах.
Так, iз 2008 року фінансова влада світу активно послаблює вартість грошей. Цей процес — здешевлення грошей, здешевлення кредиту — дозволяє ще більше позичати і завдяки цьому підтримувати баланс попиту і пропозиції. Але загальний світовий борг через це зростає все більше. Ставки в Європі і Японії вже становлять 0%. У США ці ставки також дуже низькі. Китай усі останні 10 років активно нарощує свій борговий тягар.
За словами Куликова, у світі склалася патова ситуація: чим більше зростає продуктивність праці, тим більше маржі й прибутку отримують люди і компанії. Водночас тим більше розростається дисбаланс у сукупному попиті і тим більше потрібне кредитування для того, щоб урівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію, інакше сукупний попит впаде, що призведе до спаду економіки. І виходить замкнене коло, в якому борг зростає і зростає розрив між тими, хто збирає гроші, і тими, хто бере в борг. І як це лікувати, ще ніхто не придумав.
Фінансова влада на Заході робить усе можливе для боротьби з кризою, але їхнi дії не допомагають, оскільки немає фундаментальної основи для «нових рішень». Натомість є окремі голоси, які намагаються вирішити проблему. Наприклад, Білл Гейтс якось заявляв, що в майбутньому потрібно буде оподаткувати роботів, оскільки з ними продуктивність праці може вирости ще більше, а соціальний розрив ще більше розростеться.
Нестача долара, падіння курсу гривні
«За визнанням провідних західних аналітиків, світова економіка зараз буквально на межі, вона вступила, як пише газета Financial Times, у період «синхронізованого спаду», — говорить вітчизняний економіст Олександр Гончаров. — Відповідно до індексу TIGER (Tracking Indices for the Global Economic Recovery), основні економічні показники впали до мінімальних рівнів iз весни 2016 року».
Якщо світ знову накриє економічна криза, то найбільше постраждають сировинні країни. Як, наприклад, Україна. Адже приплив валюти до країни ми маємо завдяки продажу зерна чи напівфабрикатів металургії. Під час економічної кризи ці товари дешевшають максимально.
«Українська економіка може постраждати, оскільки у нас експорт переважно сировинний. В умовах глобальної фінансової кризи якраз сировинні ринки страждають насамперед: ціни на сировину падають, попит скорочується, — цитували ЗМІ доктора економічних наук, заступника директора Інституту міжнародних відносин Олександра Шниркова. — Оскільки ми експортоорієнтована країна, у нас на експорт припадає приблизно половина ВВП». На думку експерта, світова криза може спричинити скорочення ВВП країни, а значить — знизити і без того невисокий рівень життя середньостатистичного українця.
Його колеги зазначають: у країні можуть виникнути проблеми з експортною виручкою, відповідно, можуть виникнути проблеми з обмінним курсом. Так, як це було в 2008 році. Аби вистояти, Україні радять переорієнтуватися на експорт товарів iз більш високою доданою вартістю, щоби знизити уразливість перед світовими кризами і чужими торговельними конфліктами.
Якщо прогнозувати ці наслідки точніше, то, на думку експертів, усе залежить насамперед від причин, що викликали кризу. «Якщо причиною того стане торговий конфлікт, то, швидше за все, ситуацію, що змінилася, відчують на собі країни з експортоорієнтованою економікою. До них, власне, і відносяться найбільші торгові партнери України. Хоча вважаю, що в будь-якому випадку непогано себе почуватиме сільськогосподарський сектор, тому що людям потрібно харчуватися», — сказав керівник «Сітібанку» в Україні Олександр МакУортер.
Утiм банкір зазначив: окрім втрат, криза завжди приносить можливості. Попередню можливість, у 2008 році, країна, на думку більшості експертів, не використала. І не провела структурних реформ своєї економіки, які б дозволили нам краще почуватися в 2019 році. Проте за одинадцять років Україна встигла отримати нові напрацювання і мати інші козирі.
Наразі ми виглядаємо краще
«Узяти хоча б сектор IT, де інвестиції завжди йдуть у продуктивність. Якщо настане криза, компанії ще більше почнуть інвестувати саме у продуктивність, аби спробувати скоротити свої витрати і створити можливості для зростання. Завжди є хтось, хто відчуває себе краще , хтось — гірше», — сказав МакУортер.
Наразі ж Україна, за словами експертів, виглядає доволі стабільно. І цей факт навіть відбився в оцінках провідних кредитно-рейтингових агентств. Як відомо, спочатку рейтингове агентство Японії, а пізніше і Fitch Rating підвищили свої рейтинги і поліпшили довгостроковий і короткостроковий прогноз зі стабільного на позитивний. Цьому, ймовірно, сприяла відносна політична та економічна стабільність, активна робота із зовнішніми ринками з оптимізації портфеля запозичень, виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, стабільний курс гривні й сприятлива зовнішня кон’юнктура щодо більшості торговельних позицій.
Доволі незначними ризики України у світовій економічній кризі вважає і заступника голови НБУ Дмитро Сологуб. Він сподівається, що ризик для держави незначний і додає: попри всі загрозливі тенденції, ситуація всередині України виглядає в цілому краще, ніж загальносвітова. «Зростання ВВП у другому кварталі прискорилося до 4,6%. У цьому році в гривневі облігації уряду іноземні інвестори вклали близько 4 млрд доларів. Мінфіну вдалося істотно знизити вартість зовнішніх запозичень за єврооблігаціями», — зазначив заступник голови НБУ.
При цьому представник вітчизняного центробанку вважає, що «китайсько–американський» фактор не призведе до економічного колапсу. «Умовно візьмемо супернегативний сценарій: якщо торгова війна зайде далеко і це сильно «обріже» темпи економічного зростання в Китаї, зрозуміло, що ситуація серйозно вплине на світові ціни на товарних ринках. Але поки Китай майстерно маневрує», — сказав Сологуб.
Ще одиним ковтком оптимізму, з яким Україна спробує використати світову економічну кризу у своїх цілях, може стати місце нашої держави у торговельній війні між Китаєм та Сполученими Штатами Америки.
Свого часу заступник голови Національного банку України Дмитро Сологуб заявляв: «Багато що для України залежить від ситуації в Китаї, яка відчутно впливає на умови торгівлі для України.
Поки ми перебуваємо у виграшній ситуації, оскільки торговий конфлікт США з Китаєм допомагає Україні заходити на китайські ринки, виробникам м’яса, наприклад. Якщо почнеться повномасштабна торгова війна, то Китай опиниться у слабшій ситуації, але поки ситуація розгортається у зворотний бік».
