«Бабине літо» сприяє зібранню щедрого врожаю зернових, адже Україна досі «жнивує», і вже ясно, що валовий збір зерна може знову перевершити минулорічне досягнення у 70 млн тонн. Але, як не парадоксально, за оцінками експертів, замість здешевлення, хліб, швидше за все, здорожчає.
«Світова ціна на зерно зросла, й ми бачимо, що кожного місяця хліб дорожчає від 1% до 1,5%. Ціна на хліб у нас досить висока. Вища, ніж у багатьох країнах Східної Європи. Наприклад, у Польщі ціни на хліб менші на 30%, у Литві — на 40%. В Україні житній хліб додав у ціні 25% за рік, а середня вартість буханця у великих містах по країні на початок вересня 2019-го становила 21,9 гривні за кілограм. Білий хліб із борошна першого сорту подорожчав на 23%. Середня вартість на початку осені була 19,2 гривні за кілограм. Пшеничний хліб iз борошна вищого сорту подорожчав на 22%. Батон подорожчав на 21%. А продавався він в Україні на 1 вересня в середньому по 14,1 грн», — зазначив експерт з економічних питань Олексій Дорошенко.
За його словами, чорний хліб в Україні — дешевший, ніж у Європі, а це означає, що ціна на нього зростатиме, бо продовжить дорожчати жито. Виходячи з цього, попит на хліб починає знижуватися, і зростання цін буде сповільнюватися. Тож і не дивно, що чимало пересічних українців намагаються замінити хліб крупами.
Додамо, що за прогнозами Міністерства аграрної політики України і Міністерства сільського господарства США, слід очікувати зростання загального врожаю від 4,7% (73,4 млн тонн) до 7,0% (75 млн тонн) відповідно.
Зокрема, департамент сільського господарства США прогнозує, що оскільки українські аграрії збільшили посівні площі під кукурудзу на 9% — до 4,97 млн га, то вітчизняне виробництво кукурудзи сягне рекордних 36 млн тонн, а експорт становитиме 30 млн тонн. Аналогічна ситуація і з соняшником.
Але великий врожай — це великі проблеми через певні ризики та економічні труднощі, й насамперед логістичні, з якими аграрії та трейдери постійно стикаються. Адже рекордний рівень виробництва та необхідність експорту великих обсягів зерна впливають на доставку до портів — через проблеми із залізничними перевезеннями.
Інша проблема, яка неочікувано виникла перед вітчизняними агровиробниками — значне укріплення курсу української гривні з початку цього року, що робить поточні ціни на зерно (особливо на кукурудзу) вкрай неприйнятними для них.
І це при тому, що в одного з головних конкурентів України на світовому ринку зерна — Аргентини, місцева валюта, навпаки, девальвує, що надає аргентинському збіжжю конкурентної переваги.
«Підвів» у нинішньому маркетинговому році й Єгипет, який є одним із постійних наших покупців — їх державний оператор більш обережний цьогоріч у закупівлях української пшениці: на сьогодні в тендерах ним закуплено на 30% менше зерна, ніж на аналогічну дату минулого року.
Не варто забувати й про «принцип доміно» — здорожчання зернових спричинить стрибок цін на багато інших товарів та послуг.
