Два дні знадобилося народним обранцям задля того, щоб, розглянувши 330 поправок (!), таки прийняти у другому читанні і в цілому законопроект №1008, який передбачає перезапуск судової реформи за версією президента Володимира Зеленського.
За Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» проголосували 236 народних обранців: 219 нардепів від «Слуги народу» і 17 позафракційних.
І це попри нищівну критику «судової реформи» від Банкової обранцями від інших фракцій парламенту та прохання послів Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу переглянути окремі положення законопроекту.
Скоротити, зменшити, люструвати
Отже, у законопроекті Зеленського йдеться про внесення змін до законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про очищення влади» та «Про Вищу раду правосуддя». Зокрема, планується скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запровадження нового порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та створення комісії доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя.
Законом також зменшується оклад членів Верховного Суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто зі 145,2 тис. грн до 105,7 тис. грн). А також вносяться суттєві зміни щодо суддівської винагороди: пропонується визначити, що суддівська винагорода встановлюється за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання.
Закон передбачає скорочення складу ВККС з 16 до 12 членів, при цьому, до ВККС заборонили обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Окрім того, законодавець розширює категорії посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації). Так, вона поширюватиметься на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, які обіймали свої посади не менше ніж рік у період від 21 листопада 2013 року до 19 травня 2019 року.
Цікаво, що під час розгляду законопроекту 16 жовтня нардепи спочатку провалили, а потім таки підтримали правку №195 нардепа Руслана Стефанчука, в якій йшлося про звільнення членів Вищої ради правосуддя за погодженням міжнародних експертів. Без цієї правки члени ВРП мали б звільняти себе самостійно.
«Слуги» фахівців не чують
Зауважимо, що від так званого перезапуску судової реформи Зеленським далеко не у захваті на Заході. Ще у вересні кілька послів Євросоюзу і Канади розкритикували низку положень законопроекту.
А 15 жовтня посли Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу письмово звернулися до спікера ВР Дмитра Разумкова, прем’єра Олексія Гончарука та голови офісу президента Андрія Богдана з проханням переглянути окремі положення законопроекту про реформу судової системи.
Дипломати, зокрема, вказали на безпідставність скорочення кількості суддів Верховного Суду й застосування люстрації до членів ВККС. Мало цього, автори звернення висловили бажання зустрітися з адресатами, щоб пояснити загрози окремих положень ухваленого Радою законопроекту цілям запропонованої урядом реформи. А також порадили співпрацювати з Венеціанською комісією з метою приведення закону «у повну відповідність нашим спільним цінностям». У додатку до заяви дипломати виклали зауваження до законопроекту від ЄС, USAID та експертів із Канади.
Утім у так званому «трикутнику влади» дипломатів не почули. Що й казати, якщо й голова Верховного Суду Валентина Данішевська неодноразово скаржилася, що не може поспілкуватися з президентом Володимиром Зеленським про його політику стосовно Верховного Суду.
Мета: поміняти суддів?
Зокрема, пані Данішевська з трибуни ВР виступила проти прийняття законопроекту. За її словами, 19,5 тисячі ув’язнених чекають на судове рішення, 4 млн громадян України щорічно звертаються до судів, 2 тисячі суддів не вистачає у судовій системі, а перезавантаження Верховного Суду вплине на стабільність судової системи.
Але у фракції «Слуга народу» почули не Захід, не ВСУ, а Банкову. Тож уже після ухвалення законопроекту пані Данішевська розкритикувала чергову судову реформу (адже за останні 9 років ледь не кожен новий президент бажає відзначитися у «реформуванні» Феміди).
«ВСУ є тим органом, який прийматиме остаточне рішення не тільки у справах Коломойського (справа щодо ПриватБанку. — Ред.), а й по виборах на непідконтрольних територіях. Тому, напевне, незалежний ВСУ не дуже влаштовує діючу владу. Оскільки і причин немає, і пояснень немає», — заявила голова ВСУ в етері «Радіо «Свобода».
І додала, що судова система «страждає від нестачі кадрів», а новий закон удвічі скорочує кількість суддів Верховного суду: «Судді ВСУ проходили конкурсний відбір. І це відбувалося впродовж року. Тобто кожен конкурс тривав майже рік. Визначили найкращих і призначили. Деякі з них працюють лише 4 місяці у ВСУ. Тепер серед цих 192 суддів треба призначити гірших, тобто тих, які не можуть начебто далі працювати у ВСУ… Можна залишити і 50 для того, щоб через два місяці ухвалити новий закон і заповнити ВСУ іншими людьми. Ця так звана реформа передбачає єдину мету — поміняти людей».
Проте пані Данішевська ще сподівається, що президент ветує цей закон.
У свою чергу, експрезидент Петро Порошенко вважає цей перезапуск Феміди від свого наступника «атакою» на судову систему України. Мовляв, йдеться «де-факто про скасування судової реформи та незалежності Верховного Суду».
Окремі експерти вказують на те, що законопроект дав чимало нових інструментів для реального старту впровадження судової реформи. Але це тільки на перший погляд. Адже попри це залишилося кілька юридичних шпаринок, які влада може використати для взяття судів під свій контроль.
Тож якими є справжні наміри Банкової? І чи президент та його фракція «Слуга народу», схвалюючи цей перезапуск, діяли в інтересах людей чи, як і їхні попередники, лише в інтересах влади? Відповідь отримаємо вже невдовзі.
