Апеляційний суд Англії днями задовольнив апеляційну скаргу українського ПриватБанку на рішення суду першої інстанції від 4 грудня минулого року про невідповідність юрисдикції позову фінустанови до ексвласників.
Суд виніс рішення, за яким англійська Феміда має всі права розглядати позов націоналізованого «Привату» про шахрайство, вчинене за попередньою змовою осіб. Підозрюються його колишні власники: Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
Гроші виводили у Великобританію
Таким чином, судовий наказ про всесвітній арешт активів, який був отриманий у грудні 2017 року, залишається чинним до винесення судового рішення по суті. Також британські юристи дійшли висновку, що «коли позов про шахрайство передбачає відмивання коштів в особливо великих розмірах», то позов банку повинен розглядатися по суті в Англії.
«Ми дуже задоволені рішенням Апеляційного суду і готові рухатися далі з позовом банку в Англії. Це є важливим кроком для досягнення справедливості для банку і народу України», — прокоментував голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.
Як відомо, перед націоналізацією «Привату» в кінці 2016 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов написали на ім’я тодішнього Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана лист із проханням забрати банк у держвласність.
Одним із пунктів листа було зобов’язання реструктуризувати або погасити хоча б 75% пов’язаного кредитного портфеля до 1 липня 2017 року. Тим самим олігархи фактично підтвердили, що ПриватБанк дійсно кредитував належні їм компанії.
У НБУ стверджували: йдеться про майже 100% всього кредитного портфеля банку, тобто близько 200 млрд грн. Гроші «Привату» повертали тільки формально: банк знову і знову кредитував підозрілі компанії, часто офшорні.
Як наслідок — виникла фінансова діра, її компенсувало Міністерство фінансів, випустивши для «Привату» облігації внутрішньої держпозики на 155 млрд грн. Тобто на 5,5 млрд доларів.
Ексвласники банку Коломойський і Боголюбов майже відразу після втрати банку стали оскаржувати в українських судах націоналізацію і вимоги до них як до ексакціонерів. У відповідь уже державний ПриватБанк звернувся до Високого суду Лондона.
Спочатку, як відомо, суд відмовив українському держбанку. Юристи ПриватБанку тільки в апеляції змогли переконати суддів, що серед фіктивних компаній, які виводили кошти з України, були дві англійські та одна валійська. Причому на них припадає левова частка зниклих майже 2 мільярдів: із загальної суми авансів 1,912 млрд доларів 1,8 млрд доларів пішли на територію Великобританії. Цей аргумент остаточно переконав двох суддів із трьох, що передбачуване шахрайство все-таки відбувалося на території Великобританії.
Спочатку зателефонуй юристам
Як пояснюють експерти, наказ про всесвітній арешт активів означає неможливість продавати або купувати активи без згоди того, за чиїм позовом було застосовано це обмеження.
На практиці це означає, що впродовж усього періоду панам Коломойському і Боголюбову, щоби купити чи продати будь-які активи, необхідно спочатку отримати схвалення юристів банку, що колись належав їм. Якщо ж відповідачі проведуть операції без відома ПриватБанку, то такі угоди відразу ж будуть заморожені та анульовані.
Якщо ж з’ясується, що Коломойський і Боголюбов приховали інформацію про свої активи, то цей цивільний процес може трансформуватися у кримінальний, аж до ухвалення рішення про арешт фігурантів справи.
Прецедент уже був: проти ексглави ради директорів «БТА Банку» (Казахстан) Мухтара Аблязова генеральна прокуратура цієї країни порушила кримінальну справу, звинувачуючи його у привласненні і розтраті чужого майна.
Після цього банк націоналізували, Аблязова оголосили в розшук і знайшли в Лондоні. Також з’ясувалося, що банкір надав англійському суду неточну інформацію про свої активи. На даний момент Аблязова розшукують правоохоронні органи декількох країн.
Британське правосуддя вважається одним із найвпливовіших і непідкупних у світі. Тут, як відомо, шукали правди чимало олігархів з України та Росії. Головна особливість британських судів — прецедентне право. Рішення англійських судів визнають багато інших країн світу, насамперед колишні колонії Британської імперії: Канада, Австралія, Нова Зеландія, Гонконг. Найважливіший елемент британського правосуддя — всесвітній арешт активів. Від нього складно ухилитися, оскільки юрисдикція англійських судів виходить за межі Великобританії. Інші країни не мають такої преференції.
