Українська економіка продовжує приємно дивувати аналітиків: вітчизняний ВВП зростає швидше, ніж ті передбачали.
Міжнародний валютний фонд змінив свій попередній прогноз, за нового зростання ВВП України за підсумками нинішнього року становитиме 3%. Такі ж самі прогнози і на наступний 2020 рік.
Між Угорщиною і Туреччиною
Рівень інфляції, на думку МВФ, у нинішньому році становитиме 8,7%, у наступному цей показник знизиться до 5,9%. Дефіцит поточного рахунку в цьому році становитиме 2,8%, а в наступному — зросте до 3,5%. У 2021 році ця цифра сягне 4,3% ВВП.
Рівень дефіциту держбюджету в 2019-му становитиме 2,2% ВВП, у 2020 році — 2,1%, у 2021 році — 1,9%. Рівень держборгу в цьому році продовжить знижуватися і становитиме 53% ВВП, у наступному — 2020-му — 54,6%, у 2021-му — 55,3%.
Рівень безробіття в цьому і наступному роках буде на рівні 8,7% і 8,2% відповідно. У порівнянні з іншими країнами в групі ринків, що розвиваються, в Європі Україна має середні показники. Так, найвище зростання ВВП у 2019 році прогнозується в Угорщині: 4,6%, найнижчий рівень — у Туреччині: 0,2%. Середній показник у групі становить 1,8%.
Аналітики Світового банку ставляться до нашої країни ще оптимістичніше: вони поліпшили прогнози зростання ВВП України в нинішньому році із 2,7% до 3,4%. У наступному і в 2021 році вони чекають його подальшого прискорення — до 3,7% і 4,2% відповідно.
При цьому експерти зазначають: якщо новий український уряд продовжуватиме реформи, ці цифри можуть ще збільшитися.
Йдеться насамперед про відновлення банківського кредитування і завершення реформи держбанків, створення прозорого ринку землі, приватизацію держпідприємств, продовження антимонопольної політики і про боротьбу з корупцією.
Експерти Світового банку радять уряду і Національному банку України зосередитися на діях задля подальшого зниження інфляції, відновлення міжнародних резервів, вирішення поточних проблем із витратами і забезпечення належного фінансування реформ для досягнення макроекономічної стабільності.
При цьому застерігають: припинення фінансування та просування реформ призведе до посилення недовіри інвесторів і макроекономічної уразливості, а також до скорочення внутрішнього попиту, що в результаті зумовить різке падіння темпів зростання ВВП до 2% і нижче.
Курс гривні: краще, ніж передбачали
Світовий банк при цьому вірить у повільне збільшення припливу чистих прямих інвестицій. На їхню думку, в нинішньому році цей показник становитиме 2,2% від ВВП, а у наступному — 2,3%.
При цьому основним ризиком для економіки України, на думку експертів Світового банку, є гостра потреба у фінансуванні: країні буде потрібно близько 11 млрд доларів щорічно. Це приблизно становить 8% від ВВП. Кошти будуть необхідні для погашення держборгу і фінансування бюджетного дефіциту в нинішньому і двох наступних роках.
При цьому експерти з МВФ уклали прогноз щодо курсів української національної валюти. Вони суттєво підняли вартість гривні. За підсумками нинішнього року, за один долар, як вважають у Фонді, даватимуть 26,75 грн, при попередньому прогнозі 28,68 гривень. У наступному році — 27,72 грн, при попередньому прогнозі 29,96 гривень. У 2021 році — 28,70 грн, при попередньому прогнозі 30,55 гривень. У 2022 році долар, як передбачається, коштуватиме 29,67 грн, хоча раніше вважали, що 31,01 грн.
КЛАСИФІКАЦІЯ
Подалі від СНД
Міжнародний валютний фонд запровадив нову економічну класифікацію країн, відповідно до якої Україна входить у групу «Нова Європа, яка розвивається», а групу «СНД» ліквідували. Окрім України, до цієї групи входять також Росія, Білорусь та Молдова.
Інші 8 країн: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан, які входили до регіональної підгрупи Кавказ і Центральна Азія, об’єднують із Близьким Сходом, Північною Африкою, Афганістаном і Пакистаном та сформують нову регіональну групу Близького Сходу і Центральної Азії.
А ТИМ ЧАСОМ...
Почім у Європі українське?
У 2018 році обсяги торгівлі між Україною та Євросоюзом зросли на 9%. При цьому Євросоюз отримав 42% загальних обсягів українського експорту.
«Двосторонній товарообіг у 2018 році досяг 40 млрд євро, що на 9% більше у порівнянні з 2017 роком. ЄС зберіг позитивне сальдо торговельного балансу в розмірі 4 млрд євро», — йдеться у звіті Єврокомісії. За цими даними, впродовж минулого року Україна здійснила прогрес у виконанні угоди про зону вільної торгівлі з ЄС у деяких секторах.
Євросоюз позитивно оцінює проведення регуляторної реформи та приведення українських стандартів до норм ЄС, роботу щодо адаптації санітарних та фітосанітарних норм, у сферах митного співробітництва та сприяння торгівлі. Але при цьому радить нашій державі посилити захист прав інтелектуальної власності та адаптувати до європейських правила надання державної допомоги. А також ЄС невдоволений новим законом про податок на додану вартість, який забороняє відшкодування податку на додану вартість при експорті ріпаку та сої.
