«Халява» не вічна: у «ДНР» дорожчає комуналка і більшості мешканців вони не по кишені

Ватажки «ДНР» користуються кожною нагодою, щоб підкреслити, які у самопроголошених республіках низькі, порівняно з підконтрольною Україні територією, тарифи на комунальні послуги.

 

 

Але при цьому ніхто навіть не заїкнувся про те, що ця комунальна дешевина існує винятково за рахунок російських подачок — дармового природного газу, який «ДНР» одержувала практично безкоштовно.

 

 

«Газпром» попервах намагався було примусити Україну платити за «ДНР», та після рішучої відмови більше не повертався до цього питання.

 

 

І комунальна газорозподільча система у «ДНР» користувалась старими, ще довоєнними, розцінками. У тому і весь секрет відносно дешевих комунальних послуг.

 

Одначе «халява» вічною не буває. За бюджет «ДНР» кремлівські спонсори почали питати жорсткіше, дійшла черга і до комунальних послуг. У «ДНР» скромно сповістили, що з 1 вересня подача холодної води коштуватиме 16,17 руб. за кубометр (причому це тільки дітям війни), стічні води — 8,8 руб., значно подорожчали опалення, вивезення сміття.

 

Мешканцям підконтрольної території України ці ціни можуть здатись невеликими, та все, як відомо, пізнається у порівнянні. У даному випадку треба порівнювати прибутки, тобто зарплату трудящих.

 

Так ось, як доповів «міністр» праці Р.Дубовськой, середня зарплата у промисловості у 2-3 рази нижча за українську. У грудні 2018 року вона була десь у межах 11,3 тис. рублів, у металургів та енергетиків — близько 15 тис. За діючим обмінним курсом, це десь у межах 5 тис. гривень.

 

У шахтарів ставки вищі, та і у них свої огріхи: на низці шахт по два-три місяці взагалі нічого не платять. Причина одна — скоротилась реалізація продукції, каси спустошились.

 

А от на залізниці пішли іншим шляхом — щоб скоротити витрати, впровадили 4-денний робочий тиждень, суттєво зменшивши персоналу зарплату.

 

Певна річ, у такому становищі навіть найнижчі тарифи більшості населення не по кишені. Залишається одне: накопичувати комунальні борги і надалі, покладати надії на милість «держави» та очікувати, коли Росія, як сподівається ватажок «ДНР», прийме підлеглу йому територію у своє лоно. А вона, судячи з останніх заяв російських діячів, не дуже-то горить бажанням розкрити їй свої обійми.