Мотивація до роботи: близько 8 млн українців не працюють
Це люди, які не шукають роботу з різних причин. >>
Нобелівську премію з економіки вручили за «підходи до боротьби з бідністю»
16.10.2019
Лауреатами Нобелівської премії з економіки за 2019 рік стали американські економісти Абхіджіт Банерджі і Майкл Кремер та французько-американська дослідниця Естер Дюфло.
Про це оголосили 14 жовтня у Стокгольмі. Премію присудили за «їхній експериментальний підхід до подолання бідності у світі».
58-річний Банерджі — уродженець Мумбая (колишнього Бомбея, Індія), професор Массачусетського технологічного інституту.
Народжена в Парижі 47-річна економістка Дюфло також працює в цьому інституті, вона дружина Банерджі і його колишня аспірантка.
55-річний американець Кремер — співробітник Гарвардського університету (США). Зазначається, що Естер Дюфло є другою в історії Нобелівської премії з економіки жінкою, яка отримала цей приз. Грошовий додаток у сумі 900 тис. крон буде поділений порівну між трьома лауреатами.
Попри значні досягнення останніх років, одним із найактуальніших питань людства надалі залишається проблема подолання бідності. Понад 700 мільйонів людей досі не живуть, а виживають, маючи надзвичайно низькі доходи.
Щороку близько п’яти мільйонів дітей у віці до п’яти років усе ще помирають від захворювань, яких можна було запобігти чи вилікувати недорогими методами. Половина дітей світу все ще залишає школу без базової грамотності.
Цьогорічні лауреати запровадили новий підхід до отримання достовірних відповідей про найкращі способи боротьби з бідністю у світі. Словом, це передбачає поділ цієї проблеми на менші, більш керовані, питання — наприклад, найефективніші заходи для покращення результатів освіти чи здоров’я дітей.
Вони показали, що на ці менші, точніші запитання найчастіше найкраще шукати відповіді за допомогою ретельно розроблених експериментів серед людей, які найбільше страждають.
Результати досліджень лауреатів, а також висновки дослідників, які використовують їхні методики, значно покращили нашу здатність боротися з бідністю на практиці.
У підсумку одного з їхніх досліджень понад п’ять мільйонів індійських дітей пройшли навчання у школах за ефективними корекційними програмами. Іншим прикладом є великі субсидії на профілактичну охорону здоров’я, які запроваджені у багатьох країнах.
Премія з економіки була заснована Банком Швеції і вручається з 1969 року. Оголошенням її лауреатів офіційно завершується «Нобелівський тиждень».
А ТИМ ЧАСОМ...
Нобелівська премія миру поїде в Африку
Нобелівська премія миру — єдина з п’яти щорічних нобелівських премій, яка вручається не у Швеції, а в столиці Норвегії Осло. І, варто зазначити, в останні роки — одна з найбільш суперечливих та контроверсійних, бо незмінно викликає дискусії стосовно справедливості та виправданості вибору того чи іншого лауреата.
Не став винятком і цей рік. Оскільки норвезький Нобелівський комітет присудив премію миру прем’єр-міністру Ефіопії Абійю Ахмеду
. У комітеті наголосили, що Ахмед відзначений за «зусиля в досягненні миру та міжнародної співпраці, а зокрема за рішучу ініціативу у вирішенні прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю».
Ставши прем’єр-міністром у квітні 2018-го, Абе Ахмед швидко розробив принципи мирної угоди, яка «припинила тривале, безвихідне становище» між двома країнами, наголосили в комітеті.
5 червня 2018 року уряд Ефіопії оголосив про свою готовність укласти мирну угоду з Еритреєю без жодних попередніх умов. Згодом країни відновили транспортне сполучення та відвели війська від спільного кордону. Обидві країни не мали дипломатичних відносин після війни, що тривала з 1998 до 2000 року.
Еритрея в 1952—1993 роках входила до складу Ефіопії. Збройний конфлікт між Ефіопією і Еритреєю спалахнув через суперечку за контроль над прикордонними територіями. Внаслідок збройного протистояння загинули близько 70 тисяч осіб. Крім того, під час тодішнього конфлікту сотні тисяч людей були змушені стати біженцями, залишивши свої домівки.
