Інтрига навколо програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом тільки загострюється.
У Нацбанку днями заявили: виною всьому амбіції олігарха Ігоря Коломойського, якого вважають близьким до президента Володимира Зеленського і який, за їх інформацією, прагне повернути собі контроль над націоналізованим ПриватБанком.
Тим часом сам Зеленський заявляє інше, мовляв, точка зіткнення з донорами — їхнє бажання впливати на зростання ціни на газ в Україні.
«Президент має показати позицію»
Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова в інтерв’ю західним журналістам заявила: перемовини України з Міжнародним валютним фондом про нову програму можуть пригальмувати через суперечку між державою і олігархом Ігорем Коломойським за контроль над націоналізованим ПриватБанком.
За її словами, уряд веде переговори про нову кредитну програму МВФ обсягом 3,9 мільярда доларів, проте розмір цієї програми може зрости до 8 мільярдів доларів.
«Проблеми ПриватБанку для них і для міжнародної спільноти — червона лінія», — сказала Рожкова, попередивши про «величезну небезпеку» для інвестиційного клімату України, якщо суперечку не буде врегульовано належним чином. Проблема ПриватБанку, за її словами, не може бути вирішена шляхом розрахунків із колишніми власниками.
«Це показує різницю між олігархічним впливом на банківський сектор колись, а також новим прозорим і незалежним банківським сектором», — сказала Рожкова, додавши, що вона була розчарована рішенням Зеленського залишатися осторонь від конфлікту, а не активно захищати рішення 2016 року.
«МВФ хоче отримати сильний сигнал від уряду про збереження адміністративної незалежності Приватбанку і незалежності Національного банку України», — повідомила Рожкова і додала, що МВФ досі не переконаний у прагненні до реформ при Зеленському. «Мова йде про судову реформу, верховенство закону. Йдеться про олігархічну структуру влади, — заявила банкір. — На жаль, я не довіряю нашій судовій системі, тому що система не була реформована».
Як відомо, цього тижня суд у Києві має винести чергове рішення щодо ПриватБанку.
Рожкова заявила: вона не надто сподівається на висновки суду, і попередила, що рішення проти націоналізації може зіпсувати настрої інвесторів.
«Вплив на ринки буде негативним і негайним, і в цій ситуації ми не зможемо продовжувати працювати з МВФ у рамках попередньої угоди, тому що МВФ потрібна ясність, — сказала вона. — Це величезна небезпека для України». І додала, що президент може допомогти розв’язати конфлікт, зайнявши чітку позицію.
«Він повинен вийти і сказати: «Націоналізація була необхідна для збереження фінансової стабільності країни. І, відповідно до закону, банк не може бути повернутий ексакціонерам», — резюмувала Рожкова.
МВФ при цьому у своїх заявах прямо не згадує ні ПриватБанк, ні Коломойського, але дуже прозоро натякає. Мовляв, Україні треба боротися з корупцією, зменшити вплив олігархів на економіку і зменшити тягар «витрат платників податків».
Не стільки банк, скільки газ
Президент Зеленський такі звинувачення категорично відкидає. І під час передвиборчої кампанії , і вже заступивши на посаду, Зе категорично відкидав припущення про те, що він допоможе Коломойському повернути собі ПриватБанк або отримати компенсацію. На вікопомній, рекордній чотирнадцятигодинній прес-конференції минулого тижня Зеленський ще раз нагадав, що готовий обговорити долю ПриватБанку з Коломойським, але наголосив: сам він захищатиме інтереси держави.
У своїй же суперечці з МВФ Зеленський вбачає винним саме Фонд, причому його вимоги не у фінансовій, а газовій сфері. Так, Міжнародний валютний фонд, за його словами, вимагає встановити ринкові ціни на газ в Україні, що означає збільшення тарифів. При цьому глава держави хоче започаткувати, навпаки, зворотний процес: аби відсоток від доходу сім’ї, який вони витрачають на оплату комунальних послуг, зменшувався.
«МВФ, якщо буде чесним, він вимагає ринкові ціни. Так, ринкові ціни для нашої країни — це якесь збільшення тарифів. Але ви бачите, що, починаючи з літа, ми почали їх зменшувати. Це і є наше завдання. Я говорив з МВФ і нашим урядом. Ми говорили, що якщо у нас будуть ринкові ціни, то ми повинні домовитися, що відсоток від доходу сім’ї на оплату комуналки, цей відсоток повинен зменшитися, і це ми гарантуємо людям», — заявив президент.
За його словами, уряд і прем’єр-міністр згідні з тим, що потрібно зменшувати відсоток від доходу на оплату комунальних послуг. «Я можу сказати, що ми будемо зменшувати цей відсоток. Людина ніколи не буде платити 50-70% або 80% за комуналку від доходу сім’ї. Це я можу гарантувати», — сказав він.
Ще один член Зе-команди, міністр економіки Тимофій Милованов. «Переговори з МВФ не припинені. На цьому тижні міністр фінансів, я і голова правління НБУ будуть в Вашингтоні зустрічатися з МВФ. Понад це, у проблемі ПриватБанку немає жодних порушень домовленостей з МВФ. Тривають суди між державою і колишніми власниками», — написав чиновник на своїй сторінці у «Фейсбуці». І додав: держава, на його думку, успішно захищає свою позицію і гроші платників податків, тож жодних рішень або дій не на користь держави ухвалено не буде.
Чи вдасться українській владі «пройти між краплями» стосунків з нашим головним фінансовим донором, стане зрозуміло вже днями. Як відомо, українська делегація вирушає до США для участі у щорічних зборах Світового банку і Міжнародного валютного фонду, де продовжить переговори про нову програму для України.
АРГУМЕНТИ
Не стільки гроші, скільки імідж
Заступник голови Національного банку Дмитро Сологуб заявив: нова програма з МВФ, про яку зараз домовляється влада України, — це не тільки короткострокове питання і не тільки питання грошей. «Важливий фактор — це прискорення зростання економіки. Ми хочемо, щоб у нас інвестиції зростали по 20% на рік. А інвестори впевнені в країні тоді, коли є програма МВФ, особливо в країні з поганою історією з точки зору економічної політики», — вважає заступник голови НБУ.
На його думку, досягнення домовленості з МВФ важливе не тому, що нам терміново потрібні гроші, а тому що ми таким чином створюємо позитивний стимул для інвесторів працювати з економікою України, посилаємо їм правильний сигнал. «Мені здається, в уряду така ж логіка, про закриття якихось короткострокових дірок не йдеться», — додав банкір.
