Керівництво культури квазіреспубліки «ДНР» влаштувало квазілітературний фестиваль

11.10.2019
Керівництво культури квазіреспубліки «ДНР» влаштувало квазілітературний фестиваль

(Малюнок Івана МИКОЛАЙЧУКА.)

Коли нічим прикрасити сіре бідне життя, влада часто починає влаштовувати пропагандистські свята, фестивалі, презентації і тому подібні заходи. А зачіпку знайти неважко.
 
 
Саме до таких своєрiдних заходів належить літературний фестиваль «Звезды Донбасса», який утнуло керівництво культури квазіреспубліки «ДНР».
 
 
Щоб надати йому широти і начебто міжнародного статусу, запросили з Росії групу нібито широко відомих письменників. Правда, на батьківщині читачі їх не знають, і шукати в магазинах чи бібліотеках їхні книжки — справа марна.
 
Це не  зірки, а тільки пил, і то не зоряний, а літературний.
 
Словом, у Росії в цих писак популярності нуль (не вказую імен, щоб це не було їм рекламою), то вони і рвонули до захопленого бандитами Донбасу, який усі порядні люди оминають стороною.
 
Вирішивши здобути славу, майстри пера навперейми розхвалювали життя людей у псевдореспубліці та стверджували, що майбутнє «ДНР» у складі Росії, де чекають не дочекаються, коли ж вона увiллється до РФ.
 
При тому, звичайно ж, не намагались згадувати слова Путіна: «Такі питання на вулиці не вирішуються», що у перекладі з дипломатичної на народну мову означає «а не пішли б ви...» Та, вочевидь, гості вважають, що коли президент не в змозі вирішити, то на письменницькій тусовці це цілком можливо. Але ватажкам «ДНР» того і треба, для них головне — напустити пилу в очі, хоча б і літературного.
 
І до літератури ці «сочi­ні­тєлі» вирішили ввійти через Донбас, який повинен їм широко розкрити двері. До того ж уже відомий приклад, коли один iз малочтимих письменників на прізвисько Прiлєпін, побувавши на Донбасі, здобув собі мало-мальську славу хоча б у колі побратимів, і його почали потроху видавати в Росії та запрошувати на телешоу.
 
Щоправда, аби зараз видаватись у Донецьку, на що, напевне, у глибині душі сподівались гості,  ніяких можливостей немає навіть для класиків, бо вже п’ять років бездіяльне розбите видавництво «Донбас». Тож стати хоча б місцевими зірками літератури російським гостям навряд чи коли світить...
 
Та і донецький читач не такий уже й простак, зуміє відрізнити літературних зірок від звичайного літературного пилу, який здійняли приїжджі у бібліотеках і концертних залах. Народ сподівається, що недалеко той час, коли на Донбасі все заспокоїться, піднятий порох осяде і стане видно, хто є хто. У тому числі й у літературі.