Із двома срібними нагородами завершила чемпіонат світу в Катарі легкоатлетична збірна України.
У заключний день змагань компанію стрибунці у висоту Ярославі Магучих поміж призерів «мундіалю» склала майстер стрибків у довжину Марина Бех-Романчук.
Як і перша українська призерка ЧС-2019, Бех-Романчук перед стартом турніру не фігурувала серед ключових претендентів на планетарну медаль.
На попередньому планетарному форумі, котрий у 2017 році приймав Лондон, вона обмежилася лише участю у кваліфікаційній сесії, котру завершила на 18-му місці, стрибнувши на 6,36 м.
Утім відтоді Марина серйозно додала в результатах: «срібло» ЧЄ-2018, особиста «бронза» та командне «золото» ІІ Європейських ігор у Мінську-2019.
І, як підтвердження прогресу — титул віцечемпіонки планети, здобутий Бех-Романчук у передолімпійський рік у Досі.
«Після перших двох спроб я змогла оцінити можливості своїх конкуренток і саме тоді зрозуміла, що ось вона медаль. Її потрібно лише не відпустити, варто лише трохи додати», — пояснила стратегію боротьби за планетарні нагороди українська стрибунка.
На старті фінальної боротьби стало зрозуміло, що поза конкуренцією буде лише авторка «семиметрових» стрибків — Малайка Михамбо з Німеччини.
Проте для Бех-Романчук на перше місце вийшла боротьба з власними нервами, емоціями та тілом, оскільки незадовго до старту турніру у спортсменки виникли незрозумілі проблеми зі здоров’ям, котрі серйозно ускладнили їй підготовчий процес.
«Останні тижні були неймовірно складними: було багато сліз, нервів. Були думки, аби взагалі нікуди не їхати й сконцентруватися на з’ясуванні причин, чому «мені погано» й «у мене болить». Утім, завдячуючи моїм рідним, коханому, батькам, які знаходили потрібні слова підтримки, я не припинила боротися й дійшла до кінця», — розповіла срібна медалістка ЧС.
Водночас у секторі для стрибків у довжину на Міжнародному стадіоні Халіфа Марина мала чіткий орієнтир. Її персональний рекорд на рівні 6,93 м дозволяв їй претендувати на призове місце.
І хоча, в підсумку, до свого «персонал бест» 24-річній спортсменці з Хмельниччини не вистачило одного сантиметра, стрибок на 6,92 м, зроблений у передостанній, п’ятій, спробі подарував Марині історичний результат і незабутні емоції.
«Я дуже щаслива виграти медаль. Зробила все можливе для того, щоб втілити в життя те, до чого ми готувалися впродовж останніх років», — наголосила Бех-Романчук.
Відтак із двома стрібними медалями легкоатлетична збірна України завершила ЧС у Досі на 21-му місці у загальному заліку, безапеляційним переможцем якого, до слова, зібравши 14 золотих, 11 срібних та 4 бронзові медалі, стала команда США.
Водночас у протоколі, складеному на підставі залікових місць, українська команда легкоатлетів посіла високу, десяту позицію. Свій внесок у цей результат, окрім двох володарок планетарного срібла, зробили Ольга Саладуха (п’ята у стрибках потрійним), Анна Рижикова (сьома, 400 м з бар’єрами), Михайло Кохан (п’ятий у метанні молота), Юлія Левченко (четверта, стрибки у висоту), Ірина Климець (п’ята, метання молоту), Ігор Главан (четвертий у ходьбі на 50 км), Олена Собчук (четверта, 50 км ходом), Христина Юдкіна (шоста, 50 км ходом), Олексій Касьянов (шостий, десятиборство) та жіноча естафетна команда 4х400 м, яка завершила «мундіаль» на шостій позиції.
