Дивне для більшості українців осіннє укріплення гривні насправді є лише сегментом бюджетного процесу, який відбувається зараз у нашій державі.
Через здешевлення національної валюти Державний бюджет 2019 року недоотримує значні суми коштів. Аби звести кінці з кінцями, Міністерство фінансів змушене позичати — і випускає щоразу більше облігацій внутрішньої державної позики.
Як наслідок, у країну заходить валюта, яку міняють на гривню, щоби купити облігації. Відтак гривні на міжбанку стає дуже багато, і вона ще більше тисне на курс: внаслідок цього долар падає ще більше...
Але найгірше у цій ситуації — інше. Адже аналітики досі не можуть сказати, що може трапитися з курсом, коли власники облігацій виводитимуть свої кошти і мінятимуть гривню на долар.
Рекорд гривні і роль заробітчан
Рідна українська гривня несподівано для нас всіх встановила світовий рекорд: починаючи із серпня 2019-го вона зміцнилася щодо долара сильніше, ніж інші валюти світу. Для самої України наслідків такого процесу є кілька. З одного боку, маємо безумовний плюс, адже наші співвітчизники у доларовому еквіваленті стали заробляти більше. Відтак з’являється змога купувати більше товарів, навіть імпортних.
З іншого боку, маємо і негатив. Так, на початку нинішнього року Державний бюджет України недоотримав щонайменше 9,2 млрд грн доходів: саме через зміцнення курсу гривні. Такі цифри наводить Рахункова палата України. За її підрахунками, практично 40% доходів бюджету України ведеться з використанням курсу гривні до долара або євро, тому зміцнення гривні призвело до недоотримання доходів.
Втім, хороший курс національної валюти, який отримали українці, не став наслідком успіхів економіки України або зростання її інвестиційної привабливості. Причин цьому кілька: перекази від трудових мігрантів, які в цьому році, проте, трохи знизилися, експорт товарів і послуг.
За підрахунками Національного банку України, за перше півріччя 2019 року трудові мігранти переказали до України 5,54 мільярда доларів. У другому кварталі 2019 року до України надійшло 2,84 мільярда доларів таких переказів, це становить близько 8,1% ВВП України за цей період.
Найбільше переказів Україна й надалі отримує з Польщі. За першу половину року із цієї країни до нас надійшло понад 1,9 мільярда доларів. На другому місці за обсягами переказів — Чехія, звідки від початку року надійшло близько 505 мільйонів доларів. З Росії Україна отримала 498 мільйонів, а зі США — 458 мільйонів доларів.
Загалом із країн ЄС українці отримали 3,65 мільярда доларів, у той час як із країн СНД — 559 мільйонів доларів. Варто зазначити, що порівняно з першим півріччям попереднього року загальні обсяги переказів зросли на 254 мільйони доларів.
Облігації б’ють рекорди
З експортом ситуація у нас складається не краще. За статистикою, у першому півріччі 2019 року зростання експорту товарів склало 5,9%, хоча, за прогнозами, повине було становити 9,1%. Експорт послуг зріс на 7,2% при прогнозованому зростанні на 8,3%. «Негативне сальдо торгового балансу, визначене за методологією платіжного балансу, в першому півріччі цього року в порівнянні з відповідним періодом попереднього року зросло до 4,4 млрд доларів», — сказав голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
А тому чи не головним фактором, який впливає на підтримку гривні, є значні обсяги інвестицій в державний борг. З початку року обсяг вкладень іноземців в боргові облігації України зріс у 14 разів!
Тільки за один день 24 вересня Міністерство фінансів України за результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики залучило до державного бюджету 13,2 млрд грн. Зокрема, Мінфін продав ОВДП у гривні: з погашенням у лютому 2020 року на суму 54,819 млн грн із прибутковістю 15,89% річних. Плюс іще 43,163 млн грн під 15,09% річних. Плюс 229,153 млн грн під 15,50% річних. Плюс 12,875 млрд грн. під 14,75% річних.
На аукціоні 3 вересня Міністерство фінансів розмістило держоблігації на 1,904 млрд грн, 10 вересня — на 16,512 млрд грн, 17 вересня — на 2,758 млрд грн. За інформацією НБУ, тільки за один тиждень, із 16 по 20 вересня, нерезиденти збільшили свій портфель облігацій внутрішньої державної позики на 1 035 млн грн до 89 123,22 млн грн.
Всього за даними Мінфіну, облігації терміном обігу 1981 день (5,4 року) продали на загальну суму 12,9 млрд гривень. Відсоткові ставки за цими цінними паперами вдалося зменшити до 15,0% річних. Також продали облігації строком на 2,2 року з відсотковими ставками 17,25% річних на загальну суму 229,15 млн гривень. Крім цього, продали облігації терміном обігу 147 та 329 днів.
Днями Мінфін розповів: п’ятирічні держоблігації України можуть бути включені в міжнародні індекси, оскільки досягли для цього необхідного критерію: в них інвестори вже вклали 33,9 млрд грн, або 1,4 млрд доларів.
Виклик на весну-2020
Як пояснюють експерти, зазвичай мультинаціональні інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії вважають за краще вкладати гроші в відомі їм індекси, в які потрапляють обрані цінні папери з точки зору балансу ризику і прибутковості. Такі інституційні інвестори розподіляють свої мультимільярдні інвестиції пропорційно частками кожного цінного паперу в таких індексах.
Для нашої держави це, безумовно, плюс, адже український Мінфін потенційно зможе залучити додаткові мільярди в ОВДП. Оскільки після їх включення, наприклад, в індекс міжнародного інвестбанку JPMorgan Emerging Market Bond Index, інвестори, що вкладають у нього, відразу ж відкривають позицію. Тобто купуватимуть ці держоблігації України.
Таким чином у нашій країні продовжуватиме зміцнюватися курс гривні, збільшуючи профіцит фінансового рахунку. Важливий плюс: вартість цих позик буде меншою. Україна буде простіше і дешевше позичати гроші для обслуговування поточного держборгу і потреб держбюджету на тлі позитивного кредитного рейтингу. Прибутковість цих облігацій знижуватиметься услід за зниженням облікової ставки НБУ. Депозитні і кредитні ставки теж знижуватимуться.
Втім така ситуація таїть і доволі серйозну небезпеку. Адже, позичаючи під доволі високі відсоткові ставки — в межах 15%, що для більшості західних інвесторів є просто феноменальним прибутком, — Україна створює собі величезні фінансові проблеми, які виникнуть уже наприкінці зими 2020 року. Адже, коли Україна почне повертати кошти за купонами, інвестори будуть, навпаки, переводити їх із гривні в долар.
І ця ситуація може, навпаки, дуже сильно вплинути на курс гривні. Але вже у негативному контексті. Адже у цьому випадку на міжбанку існуватиме величезний попит на долар, що знижуватиме курс.
«Отримані від нерезидентів кошти треба буде дуже скоро повертати з бюджету, ще й із чималими відсотками», — зауважує Валерій Пацкан. «Так, вони виводитимуть долари, — погоджується з ним економічний експерт Євген Олейніков. — І нашій владі треба буде дуже чітко діяти у такій ситуації, забезпечуючи стабільність гривні вже до першої чи другої виплати за купонами. Якщо цього не зробити, то курс буде не 24, а 240 гривень за долар. І я не перебільшую: адже якщо почнеться тенденція ослаблення гривні, то цю чорну справу зробить паніка».
