Екологічні проблеми з кожним роком усе інтенсивніше наступають людству на п’яти, й це не літературне порівняння, а суворі реалії життя.
Однією з них, щоправда не найгіршою, є бездумне паління стерні та опалого листя восени, коли, як наслідок, у повітря, яким ми дихаємо, вивільняється чи не вся таблиця Менделєєва.
Оригінальне застосування опалому листю запропонував 16-річний Валентин Фречка із закарпатського села Сокирниця і вже встиг презентувати свій винахід на кількох міжнародних майданчиках.
Молодий геній винайшов спосіб переробки опалого листя на папір, представивши увесь технологічний ланцюжок цього процесу.
За свій винахід юнак цілком заслужено отримав дві золоті медалі на міжнародних наукових конкурсах. Адже винахід підлітка — унікальний і універсальний, оскільки подібним шляхом можна також отримати тверде паливо і виділити мінеральні кислоти.
Базовий варіант переробки опалого листя Валентин, нині студент КНУ ім. Т. Шевченка, запропонував ще коли був школярем. А днями хлопець повідомив, що його технологія виготовлення паперу RE-leaf успішно пройшла випробовування на спеціалізованому обладнанні й готова до роботи в масштабних умовах.
«Ми підтвердили ефективність використання листя як замінника деревини. Ми виготовили папір на спеціалізованому обладнанні, яке показало, що папір і справді якісний», — зазначив дослідник.
Наразі хлопець ще хоче вдосконалити певні деталі, але стверджує, що скоро можна буде говорити про першу в світі лінію переробки опалого листя на eco-friendly папір.
Раніше Валентин Фречка завдяки своєму проєкту здобув «золото» на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії, Олімпіаді геніїв у США, а також став фіналістом фестивалю інновацій МОН.
Нагадаємо, що папір у звичному для нас розумінні складається переважно з рослинних волокон, зв’язаних між собою силами поверхневого зчеплення, у якому можуть бути проклеювальні речовини, мінеральні наповнювачі, хімічні та природні волокна, пігменти й барвники.
Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е., хоча є свідчення про більш ранні часи його застосування. І хоча китайці й вважаються родоначальниками сучасного паперу, законодавцями в цьому процесі цiлком можна назвати також і стародавніх єгиптян iз їхнiм папірусом.
Різниця в цих двох технологіях полягає у формі й процедурі: при створенні папірусу його частини злипаються (себто папірусні волокна не ламаються і зберігають природний порядок), тоді як у китайському папері конопляні чи солом’яні, а потім бамбукові основи доводили до такого стану, що їх волокна перебували у довільному порядку, бо первісні властивості були змінені шляхом мацерації або розпаду.
