Українці, які з подивом спостерігають за дивовижним знеціненням американського долара у нашій країні, не можуть зрозуміти: чому це гривня зростає, а ціни не падають?
Експерти пояснюють: «винні» в усьому самі громадяни, які отримують підвищені зарплати і можуть дозволити собі робити дорогі покупки. Якщо би долар не падав, ціни на товари були б ще вищими.
Усі в шоці, а долар падає
У нашій країні, як зазначають експерти, сьогодні склалася напрочуд парадоксальна ситуація. У той час, коли національна валюта зміцнюється, ціни продовжують зростати. Держслужба статистики має про це власну думку, фіксуючи дефляцію влітку і доволі незначне підвищення за підсумками року — 2,7%.
Проте експерти порівнюють сьогоднішні цінники із серпнем минулого року і констатують: дорожчають овочі, м’ясо, фрукти. Зростає ціна квитків на поїзди та автобуси. Нафтопродукти, які ми імпортуємо і розплачуємося твердою валютою, теж не збираються падати в ціні. Долар, як відомо, при цьому впевнено знижується: станом на сьогодні за один «зелений» дають близько 24 гривень. При цьому у макроекономічних показниках, записаних у Державний бюджет цього року, фігурує цифра 29.
Сказати, що таке співвідношення цін і курсу не влаштовує пересічних українців, — значить не сказати нічого. «Збулася мрія поколінь українців: курс гривні зростає восени, причому робить це сам, без допомоги Національного банку. Понад це, Нацбанк активно скуповує надлишки цього самого долара, поповнюючи свої резерви, а курс усе одно зростає», — написав економічний експерт, інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Як відомо, тільки за останній тиждень НБУ купив близько 260 млн доларів, а курс гривні продовжує зростати. «Всі аналітики вже спалили свої звіти, де прогнозували падіння гривні у другому півріччі, а курс зростає. Здавалося б, немає межі для радості, — іронізує Фурса. — Але українці вважають, що раз гривня зміцнюється, то повинні знижуватися і ціни».
На думку Фурси, є всі підстави так вважати. Адже коли гривня падала, то і ціни летіли донизу.
«Щоправда, у такій відкритій економіці як українська, де основу нашого споживання становить імпорт, різке падіння курсу завжди призводить до зростання цін. Але українці забувають, що зростання цін ніколи не доганяє девальвацію. Умовно кажучи, гривня може впасти вдвічі, але це не означає, що ціни виростуть також вдвічі: ціни ростуть у випадку з девальвацією набагато повільніше. Адже покупець не може собі дозволити їх більш істотного зростання, і як наслідок — імпортери знижують свою рентабельність», — пояснює експерт.
Оптимізм покупців штовхає ціни
В Україні ж, за словами аналітика, сьогодні спостерігається доларова дефляція.
«Ціни у доларах в Україні зараз нижчі, ніж, наприклад, були в 2008 році. Або в 2013 році, — констатує він. — Відповідно, навряд чи варто очікувати, що зміцнення гривні, коли національна валюта підсилює свої позиції на 10%-15%, має привести до відповідного зниження цін. Тим більше, що зростання цін в Україні (поточна інфляція) спричинили два важливі фактори: зростанням доходів населення і повсюдний оптимізм.
За останні три роки в Україні спостерігається випереджаюче все і вся зростання зарплат, багато у чому під тиском польського роботодавця. Як наслідок, українські компанії змушені різко піднімати зарплату, щоб утримати співробітників, тим паче зараз в Україні спостерігається дефіцит робочої сили».
За даними експерта, цьогоріч ми маємо зростання номінальної зарплати на 20%, а споживчі настрої наближаються до історичних максимумів. «Ні, ми не стали Швейцарією. І навіть далеко не Польща. Але маємо зростання очікувань і зростання доходів. І все це штовхає ціни вперед. Українські споживачі очікують чуда і витрачають гроші, яких стає все більше. І це призводить до інфляції», — стверджує Фурса.
Чи впливає зміцнення курсу на цінову динаміку? Економіст вважає, що так. «Якби гривня падала або стояла на місці, інфляція була б більшою, — каже він. — Ціни б росли активніше. Натомість нинішня політика НБУ і сильна гривня стримують зростання цін. Але навіть вони не в змозі впоратися з оптимізмом українців, які готові витрачати гроші і цим штовхають ціни вгору. Але вже не так сильно, як рік чи два роки тому: цьогоріч очікують інфляцію на рівні близько 8%, і це вже дуже пристойний показник».
Бензин дешевшає, проїзд дорожчає
Що ж стосується конкретних показників інфляції у гривневому вираженні, то тут існує кілька думок. Як видно з розрахунків Держстатистики, ціни в серпні нинішнього року знизилися в порівнянні з липнем на 0,3%. Це менше, ніж у червні (-0,5%) і липні (-0,6%). Але в серпні 2018 року ціни в порівнянні з липнем того ж року не змінилися, а дефляція 0,7% була лише в липні. Тобто за літо, яке минуло, життя подешевшало майже на 1,5%.
З продуктів за цей серпень найбільше знизилися ціни на овочі (-9%), фрукти (-8,4%), цукор (-2%). Але якщо порівняти рік до року, то зараз усе це коштує дорожче, ніж у серпні 2018: овочі — на 32%, фрукти — на 8,7%, цукор — на 4,3%. У серпні різко злетіли ціни на курячі яйця — на 39,2%. Також на 1% (1—1,2 грн/кг) подорожчало м’ясо, на 0,8% — алкоголь і тютюн.
Природний газ подешевшав на — 4,5%, на 1,7% впали за місяць ціни на паливо: рік тому пальне коштувало на гривню дорожче, ніж зараз. Натомість квитки на потяги подорожчали на 0,7%, на 0,3% — на міжміські та приміські автобуси. Як наслідок, за рік проїзд став коштувати більше на чверть, це найбільше підвищення цін серед усіх позицій.
Щоправда, існує одне невелике «але»: у незалежних структур, які проводили паралельний підрахунок цін, дані відрізняються від офіційних.
Інфляція замість дефляції
На думку директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ціни на продукти у серпні у порівнянні з липнем зросли на 0,4%. Подешевшали тільки 23% соціальних продуктів: морква і цибуля — на 31,3% і 27,5%, буряк — на 6,1%, капуста — на 4,3%, картопля — на 1,7%, рис і соняшникова олія — на 0,3%.
Також, за даними Асоціації, минулого місяця не змінилися ціни на макарони, манку і ячну крупу, всього на 8,2% зросли в ціні яйця, на 4,1% — яблука, на 1,5% — цукор. На 1,3% подорожчала курятина, на 1,1% — свинина, на 0,7% — гречка, пшоняна крупа і куряче філе, на 0,6% — житній хліб і батон, на 0,5% — пшеничний хліб, яловичина і варена ковбаса, на 0,4% — морожена риба, молоко і сметана, на 0,3% — вершкове масло, на 0,2% — сир, на 0,1% — сало.
Інші експерти також не бачать дефляції у серпні нинішнього року, натомість заявляючи про продуктову інфляцію на рівні близько 1,8%. Щоправда, серед причин вони часто вбачають цілком об’єктивні речі. Наприклад, товари, які досить слабо пов’язані з валютними коливаннями і залежать від врожаю і сезонності.
Як, скажімо, картопля або капуста. Якщо урожай хороший — ціни падають. Урожай поганий, навпаки, зростають. Навесні, коли спостерігається дефіцит, — ціни високі. Восени, відповідно, низькі. До цього можна додати і поведінкову психологію. Якщо ціни ростуть, нам неприємно, тому зростанню приділяється велике значення. Якщо, навпаки, подешевшає, ми вважаємо, що так і повинно бути, тому ігноруємо цей факт.
Інша справа — нафтопродукти. Гравців нашого паливного ринку, як відомо, періодично підозрюють у картельних змовах, утім цю змову ще ніхто не довів. І назагал перспективи тут сумні. На думку Геннадія Рябцева з науково-технічного центру «Психея», ціни на нафтопродукти, найімовірніше, підуть угору. Насамперед через міжнародні події, у тому числі в Саудівській Аравії.
Нафтопродукти невдовзі подорожчають
Експерт наголошує: зросли котирування нафти, а за ними — вартість нафтопродуктів. До цього ж Україна має проблеми через складну ситуацію з портами і перевалками.
«Ринок зараз тримається на запасах, проте запаси мають властивість закінчуватися. Якщо попит на паливо в Україні залишиться високим, на літньому рівні, ми побачимо зростання цін уже наприкінці цього місяця. Якщо попит знизиться, запасів повинно вистачити. Однак трейдери вже говорять про можливе підвищення цін, це дає привід говорити, що вони готують суспільство до зростання», — каже Рябцев.
Економічний експерт Олександр Охріменко розповідає про ще одну проблему, яка впливає на зростання цін в Україні: процес відшкодування ПДВ.
«Сьогодні, за офіційними даними, не відшкодовано близько 40 млрд гривень податку на додану вартість. Бізнесмени мають розрахунковий рахунок, яким вони користуються, і рахунок ПДВ, з якого не можна брати гроші. З розрахункового рахунку туди переводять гроші, і, за законом, упродовж 90 днів підприємець має автоматично отримати їх назад. Однак їх не повертають. Як тільки бізнесмени подають на відшкодування ПДВ, отримують безліч перевірок. Таким чином, розуміючи, що грошей не буде, що залишається? Правильно, включити їх у вартість, тому що інакше відшкодувати не виходить», — пояснює Охріменко.
ПРОГНОЗИ
Прощання з дешевим доларом?
Офіційний курс долара в Україні опустився до мінімуму за три роки і вісім місяців. Утім економісти запевняють: невелике падіння курсу долара в Україні ще можливе, але саме явище — тимчасове. А тому незабаром країну може чекати девальвація гривні.
«Поріг — це саме нинішній показник, 24 гривні за долар. І від цього порога почнеться, скажімо так, осінньо-зимова девальвація. Вона не буде глибокою і не буде різкою, становитиме 24-28 гривень. Це саме той коридор, у якому гривня може рухатися під впливом тих чи інших факторів», — вважає експерт Олексій Кущ.
ГРОШІ І БАНКИ
Семеро стали надійнішими
Рейтингове агентство Fitch Rating підвищило довгострокові рейтинги семи українських банків: з рівня «B-» до «B», прогноз позитивний.
Зокрема, покращені рейтинги «Ощадбанку», «Укрексімбанку», «ПриватБанку», «Укргазбанку», «Кредит Агріколь Банку», «Прокредит Банку» і «Правекс-Банку».
Також агенція підтвердила довгостроковий рейтинг «Альфа-Банку (Україна)» в іноземній валюті на рівні «В-» зі стабільним прогнозом, одночасно знизивши його рейтинг за національною шкалою з AA (ukr) до BBB + (ukr).
При цьому Fitch заявила, що готова і надалі підвищувати рейтинги цих банків. І зробить це за умови посилення макроекономічної стабільності в Україні, хорошої економічної перспективи, а також подальшої стабілізації кредитного профілю держави. Агенція також враховує показники, що свідчать про відновлення банківського сектору, поліпшення загального рівня платоспроможності і зниження ризиків рефінансування.
