Вічний клич з минулого: витримати!
У найважчі моменти свого існування наші попередники дослухалися до зову своїх предків: «Витримати!». >>
Поділіться теплом iз пораненими
25.09.2019
Авторка допису принесла теплі речі нашим героям.
Коли добрі люди передають речі для поранених, маєш щастя одягнути, вислухати й заобіймати багатьох Героїв.
Спасибі тим, хто не втомився допомагати. Футболки, светри, спортивні штани та кофти для хлопців із багатьох відділень. Щоб тепленько й гарненько. Роздала по-шустрому!
Присіла на лавці. Розгорнула свій «телемагазин» — «Налітай, — кричу хлопцям. — Перша річ безкоштовна, третя, сьома й десята — теж!» Збіглось багатенько. Одягались, приміряли, жартували. Обіймались. І так тепло на душі, коли тобі каже Сергійко, котрого знаєш, здається, все житття: «Я пам’ятаю Вас iще з 15-го. Ви мені дитячі малюнки й кефір приносили. Ви й досі тут?..»
Клята війна... Й досі, синку. Тут! Вдягайся. Й на заміну щось бери. Не соромся. Видужуй. Видужуйте всі. Скоріше. Найкращі. Найрідніші...
