Земельний мораторій, якщо нічого не зміниться, скасують уже 1 жовтня наступного року.
Таку дату встановив президент Володимир Зеленський і підтвердив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
Глава держави публічно запевнив, що нашу землю не скуплять «ні араби, ні інопланетяни», тим часом експерти наголошують, що на шляху до повноцінного ринку землі залишилося ще багато нез’ясованих нюансів.
Два мільярди. Або один...
На думку керівника комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Миколи Сольського (фракція «Слуга народу»), після запланованого на осінь 2020 року відкриття ринку землі в Україні продадуть близько 3% сільськогосподарських земель у рік.
«Це наша статистика, і вона збігається зі статистикою країн, які мають схожу історію. У Молдові та інших країнах, де відбулося розпаювання, населення продає близько 3-4% земель у рік. Ринок уже існує», — сказав голова комітету і додав, що в Україні за останні три роки укладені договори емфітевзису (метод обійти земельний мораторій. — Ред.) і інші договори на 40 років на 1,2 млн гектарів.
За підрахунками Сольського, з 3 млн гектарів земель особистого селянського господарства, які відповідно до чинного законодавства, не перебувають під обмеженням, за останні два роки вже продано 900 тис. га, у тому числі компаніям, фермерам. При цьому за останні п’ять-сім років не спостерігається укрупнення великих підприємств або зникнення дрібних. Адже у всіх підприємств і фермерів в 99% всіх угод існує право на купівлю цих земель.
Такої ж думки і міністр економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов, заявивши, що, коли в Україні запровадять ринок землі, гроші від її продажу почнуть надходити не на фінансування державного бюджету, а на підтримку місцевих громад. При цьому Милованов прогнозує: вже у 2020 році буде продано 5% землі. При цьому громади самі вирішуватимуть, продавати землю або використовувати її для своїх потреб.
«Не вся державна земля буде продана, це буде і приватна... Якби це була державна земля за низькою ціною 1000 доларів, то це 2 мільярди. Якщо половина цієї землі державна, а половина приватна — це мільярд», — порахував прибутки від цієї оборудки міністр Милованов і додав: уряд сподівається, що земля коштуватиме дорожче тисячі доларів за гектар. І тоді її продаж принесе ще більше грошей.
«Вони довго лякали нас іноземцями»
Тим часом експерти ставлять одне і те саме риторичне питання: про який ріст фермерства та сільського господарства можна говорити, якщо селяни не володіють землею?
«Те, що президент планує запустити ринок землі, вважаю дуже позитивною новиною, — написав політолог Віктор Таран. — Ідея Зе продавати землю, не більше ніж 100-200 га в одні руки, правильна, це стимулюватиме ріст фермерських господарств. Заборона продавати землю іноземцям — неправильна. Країні потрібні іноземні інвестиції у розвиток сільського господарства. Я би навіть записав у законі, що іноземцям землю продають лише у прикордонних iз Росією областях. Адже власники землі з країн НАТО — найкраща гарантія безпеки від агресії Росії».
На думку Тарана, якщо іноземці не купуватимуть землю, її скуплять олігархи. «Точніше, один олігарх. Ми навіть знаємо його імя. А цього точно не можна допустити, — зазначив політолог. — Ну і, звісно, паралельно потрібно запускати Земельний банк і навести порядок у Земельному кадастрі».
Керівник офісу президента Андрій Богдан вважає, що закон можна ухвалити вже до 1 грудня. «Проголосувати за закон — так. Але існує дуже сильний соціологічний маркер: народ, у принципі, проти вільного обігу земель. Утім там є два аспекти. По-перше, в основному проти ті, хто землею не володіє. Друге — це рудимент радянської системи», — сказав глава ОП, порівнявши ситуацію зi сферою житлової нерухомості в СРСР.
»За радянської системи не було приватної власності на квартири. Точніше, вона була ніби як твоя, але продати ти її не міг, придумували якісь страшні обміни з переселеннями, прописку родичів. Із землею зараз те ж саме. Ми задекларували, що земля перебуває в приватній власності, але власник не може її продавати. Це абсолютна маячня, тому що через юридичні механізми ці землі продаються, — сказав чиновник і додав: У нас мільйони гектарів щорічно продають».
На його думку, найменше зацікавлені у ринку землі власники великих агрохолдингів. «Вони довгі роки вибудовували інформаційну політику, що це — зло: приїдуть якісь американці, китайці і куплять усю землю. Але землю ти не вивезеш, неважливо, хто її власник. Якщо актив в Україні — завод, фабрика, земля, — то податки сплачуватимуться тут, і земля усе одно завжди залишатиметься в Україні», — наголосив Богдан.
Керівник президентського офісу, на відміну від його шефа, не вважає проблемою, якщо землею володітимуть громадяни інших держав. «Нічого страшного не станеться, жодної різниці», — сказав він.
Спецбанк для фермерів
Втім, цілковитого порозуміння із цим питанням у команді Зе, як ми бачимо, не існує. Так, міністр Милованов категорично не погоджується з тезою керівника президентської канцелярії і стоїть на позиціях самого Зеленського.
Українську землю, за його словами, продаватимуть тільки українцям. «Землю зможуть купити тільки українські фізичні особи та українські компанії. Це робиться для того, щоб ми контролювали, хто є власником землі. Для цього ми створюємо окрему систему моніторингу — будемо особисто відслідковувати, хто є справжнім власником землі», — сказав Милованов. І додав: у малих фермерів буде можливість купувати землю з підтримкою держави.
Спеціально для них створюється Програма підтримки дешевих кредитів на купівлю землі: конкретно для купівлі земельної ділянки, обладнання чи трактора. Програма запрацює з 2020 року. «Це перший раз, коли допомога адресована тому, хто хоче працювати на землі. Але це діятиме для людей, які хочуть купити не більше 500 га землі», — заявив міністр.
При цьому Тимофій Милованов пояснив: реформа планується насамперед для людей, які вже сьогодні є власниками землі і не отримують справедливу за неї ціну. «У нас є 7 млн пайовиків, з них мільйон уже померли. Понад 25% з тих, хто померли, навіть не змогли передати цю землю в спадщину дітям — вона просто повернулась у фонд держави. На 6 млн пайовиків, які залишились, у нас усього декілька тисяч компаній, які орендують землю. Питання — на кого саме ми працюємо? На людей чи на великі агрохолдинги?» — патетично заявив економічно-аграрний міністр і резюмував: тільки сам українець має право обирати, чи він хоче продати, чи орендувати свою землю.
Утім, навіть попри ці аргументи, українці не квапляться підтримувати запровадження ринку землі. Пропозицію президента Володимира Зеленського скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, як свідчать дані опитування Центру Разумкова, підтримує 31% українців. Негативну відповідь дали 49,1% респондентів. Ще 7,1% заявили про байдужість до питання про ринок землі, а 12,8% вагаються з відповіддю.
А ТИМ ЧАСОМ...
Виробляємо дедалі менше
За даними Державної служби статистики, промислове виробництво в Україні в серпні 2019 року скоротилося на 1,7% в порівнянні з серпнем 2018 року, і на 1,4% — в порівнянні з попереднім місяцем. Із корекцією на ефект календарних днів спад промвиробництва в серпні становив 1,6% і 0,5% відповідно.
У переробній промисловості в серпні 2019 року до серпня 2018 року спад виробництва становив 4,1%, тоді як у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря виробництво зросло на 2%, а в добувній промисловості і розробці кар’єрів — на 2,7%.
У цілому за підсумками восьми місяців 2019 року зростання промвиробництва сповільнилося до 0,1% до аналогічного періоду 2018 року. У тому числі у добувній промисловості та розробці кар’єрів зафіксовано зростання на 2,6%, переробній — спад на 0,6%, постачанні електроенергії, газу — скорочення на 1,4%.
