Не допустимо капітуляції! Відкрите звернення громадськості до президента України

Увесь український народ прагне свободи, миру і безпеки. Запорукою цього є суверенна і соборна українська держава. У боротьбі за її створення і утвердження віддали свої життя мільйони українців. Святий обов’язок кожного з нас — пам’ятати та шанувати жертовність найкращих синів і дочок українського народу.

У той час, коли нині наші воїни захищають Україну від збройної агресії Росії, головну відповідальність за долю України несе найвище керівництво держави, зокрема президент Володимир Зеленський. Як глава держави і верховний головнокомандувач він має усвідомлювати, що його позиція у питанні припинення російської агресії не повинна визначатися кон’юнктурними політичними міркуваннями та не може ігнорувати колосальну ціну, сплачену українською нацією за свою незалежність. Президент має розуміти, що в українсько-російських відносинах виник не ситуативний конфлікт, а відбувається чергова спроба Росії знищити Україну як незалежну державу.

Саме тому ми, громадські діячі, науковці, експерти, волонтери і добровольці, занепокоєні заявою президента Зеленського від 12 вересня 2019 року про те, що на зустрічі лідерів держав «Нормандської четвірки» буде обговорюватися «формула Штайнмайєра». Відомо, що ця формула передбачає проведення виборів на окупованих Росією українських територіях і надання їм особливого статусу. Застосування згаданої формули, яка базується на нав’язаних Україні силою Мінських домовленостях, виносить за дужки переговорів питання деокупації Криму та відповідальності Росії як держави агресора.

Згода з цією або з будь-якою схожою формулою означатиме капітуляцію України на умовах Кремля. Миру з Росією не можна досягати будь-якою ціною. Такий мир призведе до ще масштабнішої війни, до більших жертв і поневірянь українців, спричинить руйнацію незалежної державності України. В історії українсько-російських відносин — безліч прикладів, коли поступки кремлівському керівництву заохочували агресора до ще більших вимог.

Прагнення України до справедливого миру є несумісним із капітуляцією на умовах агресора і має ґрунтуватися на загальновизнаних нормах міжнародного права. Виходячи з цього, основою національної позиції України у переговорах мають бути такі засади:

1. Росія розпочала і продовжує збройну агресію проти України, окупувала Крим і частини Донеччини та Луганщини. Унаслідок російської агресії загинули або були скалічені десятки тисяч українців, мільйони наших громадян були змушені покинути свої домівки або поневіряються в умовах окупаційного режиму. Україна потерпає не від «внутрішньоукраїнського конфлікту», а від здійснюваної Росією збройної агресії та її наслідків.

2. Звільнення окремих районів Донеччини та Луганщини невіддільне від деокупації Криму. І в Криму, і на Донбасі агресор — один, природа агресії — одна, порушення міжнародного права та людських прав і свобод — однакові. Всі окуповані Росією території мають бути повернуті Україні разом і одночасно.

3. Кремль повинен звільнити всіх українців, які незаконно утримуються в Росії та на окупованих нею територіях.

4. На окупованих територіях не можуть відбуватися вибори ні до органів місцевого самоврядування, ні до Верховної Ради України.

5. Усі російські окупаційні сили повинні залишити українську територію без будь-яких умов.

6. Україна має відновити повний контроль над усією лінією українсько-російського державного кордону.

7. Звільнені Росією українські території не можуть мати жодних особливих статусів, які б ставили під сумнів унітарний устрій України.

8. Відповідальність за агресію проти України та окупацію українських територій несе Росія.

9. Україна повинна вимагати повного відшкодування збитків, завданих агресією та окупацією, і покарання винних за вчинення міжнародних кримінальних злочинів.

10. Мирні домовленості не можуть бути досягнуті ціною відмови України від уже зробленого нею і конституційно закріпленого євроатлантичного цивілізаційного вибору та курсу на повноправне членство в НАТО і Європейському Союзі.

Усі ці положення мають стати ключовими елементами позиції України під час переговорів у будь-якому форматі. Закликаємо президента України дотримуватися саме такої позиції. Глава держави повинен усвідомлювати, що український народ не погодиться з принизливим миром і чинитиме опір будь-яким спробам нав’язати капітуляцію перед Кремлем.

 

Василенко Володимир, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Огризко Володимир, міністр закордонних справ (2007-2009 рр.); Брюховецький В’ячеслав, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», Герой України; Гопко Ганна, народний депутат України; Омельченко Григорій, генерал-лейтенант, Герой України, народний депутат України; Ярош Дмитро, учасник російсько-української війни, командувач Української добровольчої армії (УДА); Мазур Ігор, учасник російсько-української війни, заступник головного командира УНСО; Зісельс Йосип, дисидент, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України; Мовчан Павло, голова ВУТ «Просвіта», народний депутат України п’яти скликань; Заєць Іван, міністр екології та природних ресурсів України, народний депутат України п’яти скликань. 

Усього на момент здачі номера підписалися понад півтисячі осіб.