Новий український уряд, як і обіцяв, вчасно, тобто рівно 15 вересня, подав на розгляд до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на наступний 2020 рік.
У документі міститься чимало популізму та статей, наповнення яких важко прогнозувати.
Втім незмінно високими залишаються витрати на оборону, освіту і медицину.
Якщо країна, звичайно, зуміє заробити ці гроші.
Даєш трирічку за два роки, або Ми просто подивимося
За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, нинішній варіант державного кошторису на наступний рік стане останнім. У такому вигляді. Тобто уряд має намір відмовитися від практики щорічного планування і перейти хоча би на трирічне.
Олексій Гончарук при цьому заявив: «Наша стратегія полягає у тому, щоб iз кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року — треба планувати це на середній і довгостроковий період».
За словами очільника уряду, цьогоріч ми востаннє ухвалюємо бюджет на один рік. Надалі цьому процесові передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації.
Член урядової команди, міністр розвитку економіки Тимофій Милованов підтвердив, що досі макроекономічний прогноз робили на рік, а варто насправді постійно прогнозувати розвиток економіки і робити це системно.
«У наступні кілька тижнів ми переглянемо структуру і спробуємо побудувати більш системний підхід до управління макроекономічним прогнозом», — наголосив Милованов.
Цьогорічний бюджетний процес містить у собі й інші нововведення. Як заявив Гончарук, у неділю до парламенту подали перший проєкт закону про бюджет, щоб депутати могли «на нього подивитися». «Протягом двох тижнів ми маємо подати програму діяльності уряду. Після цього ця програма буде врахована між першим і другим читанням голосування за бюджет», — сказав очільник уряду.
Наразі ж, як визнає й сама урядова команда, варіант державного кошторису зовсім не відповідає сценарію серіалу «Слуга народу» і навіть передвиборчій програмі президента Володимира Зеленського. Головний урядовець Олексій Гончарук не бачить у цьому нічого дивного.
«Не дивуйтеся, що цей бюджет поки не враховує переважну більшість тих ідей, з якими виходила команда президента на вибори», — чесно зізнався він. Проте пообіцяв виправити ситуацію, якщо будет така необхідність. Дедлайн — 2 листопада, адже саме до цієї дати має бути доопрацьований варіант Держбюджету-2020.
Трохи мрій, трохи фантазій...
Головний же анонс свого дітища, який озвучив прем’єр Гончарук, практично нічим не відрізняється від подібних анонсів, що їх робили попередні керівники Кабміну. І який зводиться до обіцянок, що все буде добре і всім буде добре.
«У цьому проєкті бюджету ви вже побачите зменшення дефіциту, ви побачите, що і цей уряд, і команда президента мають намір зменшувати борг, який держава на сьогодні має. Ми прагнемо на певному етапі вийти в бездефіцитний бюджет, коли наші видатки дорівнюватимуть нашим доходам», — сказав Гончарук, традиційно не вдаючись у деталі. Тобто не пояснивши, як він планує і нагодувати свій електорат, і віддати борги, роблячи це все одночасно.
Хоча при цьому і сам Гончарук десь у глибині своєї душі розуміє, що сказане ним — не більше, ніж яскрава декларація. Яку не просто буде реалізувати.
«Це середньострокова мета, — уточняє він. — Ми, на жаль, не можемо цього досягти за рік або навіть за два, але ми це тримаємо в думках. Дефіцит бюджету в новому Бюджеті буде ще меншим, ніж у минулому».
Судячи зi слів очільника уряду, його команда слідуватиме шляхом свого попередника Володимира Гройсмана і надалі проводитиме децентралізацію. Або принаймні робитиме вигляд, що проводить її, але багато і часто наголошуватиме на цьому. «Обсяг доходів, тобто обсяг грошей, які держава збирає фактично з суспільства, з економіки і перерозподіляє щодо ВВП, — також буде зменшуватися. Це означає, що ми прагнемо, щоб держави в економіці ставало менше», — сказав Олексій Гончарук.
Будівництво і ремонт доріг, як зазначив прем’єр, залишатиметься серед пріоритетів уряду. Але цей момент уже чітко корелюється із передвиборчими обіцянками «головного урядовця» Володимира Зеленського. Втiм сам Гончарук при цьому не відмовляється від зрозумілої істини: доріг в Україні багато і коштів на всі може не вистачити. Тим паче що в програму треба дописати й інші грандіозні обіцянки «Слуги народу».
«Ми усвідомлюємо, що цих грошей буде недостатньо для того, щоб вирішити всі амбітні завдання, які перед нами стоять. Ми окремо під час представлення програми дій уряду в парламенті поділимося своїми думками щодо фінансування будівництва доріг», — сказав він, знову ж таки залишивши у таємниці механізм цього фінансування.
Чи не єдиною світлою плямою представлення Держбюджету минулими вихідними стала зміна підходу до аграрних дотацій. «Ми змінили підхід щодо державної підтримки агросектору. Замість дотування великих підприємств ми сфокусуємося на тому, щоб у разі ухвалення земельної реформи компенсувати відсоткову ставку для фермерів, малих підприємств», — пообіцяв Гончарук, натякнувши, що мільярдних дотацій «Миронівському хлібопродукту» більше не буде. Щоправда, за дужками залишилася інтрига, чи зуміє «спільне» міністерство, яке постало після ліквідації МінАПК, втілити чесну і «безвідкатну» схему видачі дотацій справді тим фермерам, які не тільки її потребують, а й зуміють ефективно використати.
Цифри, якими вони є
Головні ж макроекономічні показники, за які, можна сподіватися, у повному складі проголосує фракція «Слуги народу», назагал виглядають так: доходи державного бюджету на 2020 рік мають сягнути 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду — 962,7 млрд грн.
Видатки традиційно будуть більшими і становитимуть 1170,0 млрд грн. На національну безпеку та оборону в наступному році витратять 245,8 млрд гривень. Це своєрідний рекорд, який на 33,8 млрд перевищує цьогорічну цифру. Таким чином, можна сподіватися, що уряд не надто вірить в обіцянку президента Володимира Зеленського швидко завершити війну. «Безпека та оборона мають один iз найвищих пріоритетів. Озвучену суму в 2020 році ми плануємо на різних розпорядників, які задіяні в безпеці та обороні», — сказала очільниця Мінфіну Оксана Маркарова.
На розвиток дорожньої інфраструктури планують спрямувати 74,4 млрд грн, у тому числі в Державний дорожній фонд — 69,7 млрд грн. Кошти підуть на розвиток мережі автомагістралей, утриманя доріг державного значення, будівництво, реконструкцію — тобто на латання ямок, якщо перекласти з чиновницької мови на звичайну. Всього за ці кошти мають відремонтувати 24 тис. кілометрів доріг.
Ще два мільярди гривень планують витратити для підтримки енергетичної незалежності України. Пункт дуже цікавий, оскільки у ньому напрочуд легко можна «прописати» корупційну складову в інтересах того чи іншого олігарха. Наразі ж озвучені два мільярди передбачають закриття нерентабельних шахт, стимулювання енергоефективності, підтримку впровадження Енергетичної стратегії до 2035 року та виділення «теплих кредитів».
Мета боргової політики, про яку так детально говорив Олексій Гончарук, — забезпечити зменшення співвідношення обсягу державного боргу до ВВП України. Уряд хоче досягти показника 46,7% на кінець 2020 року. Показник надзвичайно хороший, якщо Кабміну Гончарука, звичайно, вдасться його реалізувати. «Одним зi шляхів реалізації такої амбітної задачі є поступове зменшення дефіциту державного бюджету, до 2,09 % ВВП у 2020-му», — заявили у Мінфіні.
Менше боргів, менше треба платити за їх обслуговування. Але тільки не в піковому наступному році. Тож платежі за державним боргом у 2020 році становитимуть близько 438,1 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу — 145,2 млрд грн. На погашення державного боргу піде 292,9 млрд гривень.
Як і попередній уряд, команда Гончарука свято вірить у можливість отримати дохід від приватизації. У наступному році аукціони, як сподіваються у Мінфіні, принесуть нашій казні 5 млрд гривень. Це на 12 мільрядів менше, ніж було заплановано на нинішній рік. Але все ж таки багато, якщо вести мову про наші потенційні можливості. Яким чином під час кризи влада активно і дорого продаватиме свої застарілі об’єкти, у Кабміні наразі не пояснили. Утiм, як відомо, влада обіцяла пустити з молотка Укрзалізницю та Укрпошту.
Пішла Супрун — з’явились гроші
На найбільш витратні статті нова влада, як ми бачимо, також не поскупилася. Так, на освіту планується виділити 136,4 млрд грн, що на 7,7 млрд грн більше, ніж було в нинішньому році. Із цієї суми перепаде не тільки шкільним учителям, на розвиток закладів вищої освіти виділять майже 300 млн грн. Ще 108 млрд грн підуть на медицину.
Це також рекорд — на 9,8 млрд гривень більше, ніж маємо сьогодні. Нова очільниця Міністерства охорони здоров’я, яка замінила медійну Уляну Супрун, отримає для реформ та взагалі для роботи галузі суттєво більшу суму. Закладено медичну субвенцію в розмірі 14,6 млрд грн на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної, спеціалізованої, та третинної, високоспеціалізованої, медичної допомоги.
На реімбурсацію, тобто забезпечення доступності медицини, вартості лікарських засобів, передбачено 72,1 млрд грн, на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів — 6,6 млрд грн, на лікування громадян за кордоном — 700 млн грн. Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу становлять 8,6 млрд грн.
При цьому мінімальна зарплата становитиме 4723 грн. Маємо зростання на 550 гривень у порівнянні з нинішнім роком.
«Наше головне завдання — економічне зростання, включаючи зростання економічної ефективності. А в цілому це досить істотне зростання мінімальної заробітної плати», — пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова.
Фінансування Пенсійного фонду України з державного бюджету становитиме 172,6 млрд грн, що на 5,1 млрд грн більше, ніж у цьому році.
На субсидії в проекті держбюджету на 2020 рік буде закладено 47,6 млрд грн. «Ми пройшли всі ці розрахунки з Міністерством соціальної політики, в повній мірі всі, хто потребуватиме субсидій, будуть ними забезпечені», — пообіцяла Маркарова. Міністр додала, що в наступному році перебоїв iз виплатами субсидій не буде.
Раніше, як ми пам’ятаємо, урядовці також зменшували обсяги дотацій, що їх закладали в Держбюджет. Так, кошторис 2019 року передбачав зменшення субсидій на 22% у порівнянні з 2018 роком. Субвенція місцевим бюджетам за цією статтею у 2019 р. передбачала 55,95 млрд грн, у 2018-му — 70,99 млрд гривень.
Долар до кінця наступного року, як прогнозують в уряді, коштуватиме 28,2 грн. До речі, саме такий прогноз робили і на нинішній рік — щоправда, у реальності він є суттєво дешевшим. Принаймні наразі.
