Укрпошта продовжує підвищувати вартість доставки і тим самим знищує друковану пресу

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затвердила граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку з 1 січня 2020 року. Рішення було ухвалено 3 вересня. Зараз його подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, воно набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Точних офіційних даних щодо нової вартості ще немає, але генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський написав на своїй сторінці у «Фейсбуці», що йдеться про підвищення тарифів на універсальні поштові послуги оператора поштового зв’язку України на 10-15%. «По-перше, це ще не точно, тому що необхідно пройти держреєстрацію в Мін’юсті. По-друге, підвищення буде незначним і не зараз — на 10-15% з 2020 року. Це прогнозований відсоток зростання мінімальної зарплати... І по-третє, навіть після підвищення тарифів Укрпошта все одно залишатиметься одним iз найдоступніших операторів поштово-логістичних послуг iз нормальною доставкою і нормальною ціною», — написав чиновник. 

Озвучений ним ціновий коридор і справді може мати місце. Адже в серпні Міністерство інфраструктури ще Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана оприлюднило проєкт наказу про підвищення тарифів у середньому на 12-15% на прийом і доставку друкованої преси за передплатою через Укрпошту з наступного року.

«Для видань, на які поширюється дія ст. 9 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», тарифи мають становити не більше 40% собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання. Якщо редакції не змінять собівартості видання, ухвалений наказ не вплине на вартість послуг iз прийому та доставки цих видань», — зазначили в Укрпошті й повідомили, що нові тарифи не застосовуватимуть для Донецької та Луганської областей.

При цьому в Укрпошті не бачать жодної трагедії в тому, що через їхню політику з постійного підвищення цін падають наклади газет і журналів. «Тиражі друкованої преси падають і будуть падати через цифровізацію, скорочення кількості жителів країни, особливо жителів села, які є основними передплатниками», — сказав Ігор Смілянський.

Утім тренд «цифровізації» ЗМІ, як показує світовий досвід, існує чомусь тільки в Україні. У передових західних державах, виявляється, друковану пресу читають, і доволі активно. Зокрема, в Америці та Європі, як пишуть журналісти сайта«Вісті Придніпров’я», видавці газет і журналів не втрачають оптимізму, вважаючи при цьому, що у друкованих ЗМІ — світле майбутнє. 

І вони мають рацію! Так, у 2017 році тираж американської газети The New York Times виріс у 10 разів, легендарної The Wall Street Journal — утричі. А в Азії тиражі просто злетіли. В Японії люди передплачують відразу по кілька друкованих видань, тому газети там виходять багатомільйонними тиражами. Вся справа в тому, що жителі розвинених країн масово відвернулися від електроніки і взяли в руки газету або журнал. Люди втомилися від віртуальної інформації, яка в 90% не відображує дійсності. Так, будь-який новиннєвий сайт відмінно виконує функцію оповіщення. Але без аналітики, оцінки подій, що відбулися, перевірки фактів така інформація виглядає неповноцінною. Газета виграє не в оперативності, а в якості. Про це говорять і цифри Всесвітньої газетної та новиннєвої асоціації (WAN-IFRA): 40% дорослого населення планети щодня читає саме газети.

Щоправда, на Заході значну підтримку паперовим ЗМІ надає держава. Наприклад, у Франції кожен юнак і дівчина до 24 років можуть вибрати одну з газет і передплатити її на рік абсолютно безкоштовно. Для цих потреб виділяється з бюджету 15 млн євро в рік. Вже є позитивні підсумки даного експерименту: молоді люди стали більше читати друковані ЗМІ, зріс рівень довіри до преси.

Тим часом в Укрпошті пояснили бажання підвищити тарифи тим, що в наступному році зростуть витрати підприємства через зростання мінімальної зарплати, зростання на рівні 9% індексу цін виробників, роботи яких використовує Укрпошта для надання послуг поштового зв’язку. Також на збільшення витрат вплине інфляція, підвищення вартості оренди приміщень, зростання цін на паливно-мастильні матеріали, електроенергію, опалення та інші комунальні послуги.

Такі аргументи здаються непереконливими Національній спілці журналістів України, яка звинувачує Укрпошту у свідомій роботі на знищення друкованої преси і чекає від нового уряду захисту та програми сприяння розвитку українських ЗМІ. «З видавцями не ведуть діалог про поліпшення якості поштової доставки преси, не обговорюють гігантські масштаби падіння передплатних накладів, часто реальна картина маскується дешевими фейковими газетами-листками по 20 копійок. А нас просто ставлять перед фактом підвищення тарифів. Це свідомі кроки, спрямовані проти національних і регіональних газет», — зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко. 

За його словами, проблема тарифів на друковану продукцію стосується особисто керівника Укрпошти Ігоря Смілянського. А від нового уряду НСЖУ чекає «втілення нормальної програми сприяння розвитку українських ЗМІ, включаючи пресу, і реального захисту інформаційного простору».

Проблема високих накладів має і ще одну, моральну, складову: розмір зарплати топ-менеджменту Укрпошти. Глава правління Укрпошти Ігор Смілянський у 2017 році отримував у середньому щомісяця 330 тис. грн зарплати. У 2018-му його оклад зріс до 748 тис. грн. Звичайний листоноша отримує на місяць близько 4 тис. грн за умови, що працює на повну ставку, тому що в селах поштові відділення працюють тільки кілька днів на тиждень.

Восени минулого року видання Національної спілки журналістів України «Журналіст України» повідомило зібрану інформацію про мільйонерів з Укрпошти. За їхніми даними, найбільшу зарплату за 2017 рік отримав перший заступник генерального директора з фінансів Олександр Чернявський. Його працю оцінили в 6,5 млн грн за рік. При цьому ще в 2016 році його зарплата була вдвічі меншою — близько 3,2 млн гривень за рік.

Другу за величиною зарплату отримує заступник гендиректора Укрпошти Олександр Перцовський. Його заробіток становить 6 млн грн на рік. При цьому в 2016 році у нього було «всього» 3,6 млн гривень. Що стосується глави компанії Ігоря Смілянського, він виявився на третьому місці у рейтингу зарплат. Його дохід склав майже 4 млн грн на рік.

Щоб не допустити таку ситуацію й надалі, коли керівництво структури, яка має виконувати завдання із забезпечення інформаційної безпеки держави, отримує шалені зарплати і при цьому руйнує цю саму безпеку держави, секретаріат НСЖУ закликав діяти. Зокрема, спілка закликає терміново створити робочу групу з представників президента, уряду, Верховної Ради і НСЖУ для реагування на критичну ситуацію з поштовою доставкою преси і для вироблення протекціоністської політики щодо українського друкованого інформаційного простору. Також НСЖУ висловив недовіру генеральному директору ВАТ «Укрпошта» Ігорю Смілянському, який, на думку членів організації, руйнує систему поштової доставки преси.

На думку українських журналістів, грабіжницька політика, непартнерське ставлення Укрпошти й суттєве зростання цін на газетний папір — ось головні чинники, які призводять до знищення ринку друкованої преси в Україні. Адже багато газет через несвоєчасну доставку і постійне підвищення вартості послуг пошти втрачають читачів, а також змушені скорочувати обсяги видань. Так, за словами керівництва НСЖУ, попри мільйонні заробітки керівництва Укрпошти, підприємство нещодавно оголосило про скорочення адміністративного персоналу на 30%.

«На сьогоднішній день, на жаль, суттєво падають передплатні тиражі українських видань, — констатує Сергій Томіленко українським ЗМІ. — Це відбувається насамперед через агресивну політику нинішнього керівництва Укрпошти, яке зменшує кількість поштових відділень, звільняє листонош, конфліктує з головними редакторами газет і приховує масштаби кризи на ринку передплати. Доказом цього є наше останнє дослідження: 40% національних українських ЗМІ в передплатних тиражах становлять шість найдешевших видань за каталогом. Нас також непокоїть те, що закриваються кіоски преси, великі торгові мережі планують припинити її реалізацію. Наприклад, «АТБ» повідомила про припинення торгівлі друкованими виданнями».

Головна провина у цьому, на думку Томіленка, — недопрацювання з боку держави. «Відсутня підтримка українських ЗМІ, — продовжує він. — Представники влади повинні розуміти, що доступність до різних каналiв інформації — це насамперед суспільна функція і захист інформаційного простору. Зацікавленість у пресі може зрости тільки за умови, якщо команда нового президента, нова Верховна Рада і новий Кабінет Міністрів дійсно захочуть зробити висновки з попереднього періоду і вибудувати відносини з пресою заново. Треба також запровадити нові методи інформаційної політики, зокрема спрямовані на поліпшення інформування українців і на підтримку українського медіабізнесу».

Сергій Томіленко додає, що переваги друкованої преси перед iнтернетом, соціальними мережами та телебаченням — це наявність аналітичних матеріалів, перевірка фактів, можливість збереження та архівування інформації. «Ми не повинні «піднімати» одне ЗМІ над іншим, але завдяки якісній роботі газетярів, які думають над серйозними темами, над викладом матеріалу і візуалізацією, кожна людина може в зручний для неї час узяти газету або журнал і ознайомитися з масивом якісної інформації», — резюмував голова НСЖУ.