Наречена
Доброго дня, шановна редакціє! Щиро вітаю всіх, хто причетний до виходу улюбленої газети «Україна молода». Дякую за допомогу зрозуміти складне в нашому нинішньому житті.
Залишаюсь вірною своїй газеті від самого початку її виходу. Вітаю також усіх передплатників, а значить — однодумців. Гуртуймося навколо Правди, Добра, Патріотизму, Справедливості. Слава Україні!
Серед поля сумна горобина —
І струнка, й молода, як весна.
А літа усе мимо і мимо,
Але ж мріє про щастя й вона.
Дошкуляють лихі суховії,
Хоч би крапля-дощинка з небес.
А вона не втрачає надії,
Мов чекає якихось чудес.
Мимо неї проходив хлопчина,
На вбрання подивився просте,
Каже, взяв би собі, та калина
У дворі для душі вже росте.
Навесні, як у поле всі вийшли,
Милувались красунею знов –
Ти вродлива, повір, та вже вишні
Розцвітають у нас під вікном.
І настала щаслива година —
Деревце схвилювалось до сліз:
Взяла жінка і пересадила
У село, де стоїть обеліск.
Мабуть, вибрала так чиясь мати
(Щоб утішити душу свою)
Наречену для сина-солдата,
Що поліг у нерівнім бою.
І коли я це бачу, буває,
Моє серце пронизує щем —
Горобина немов обіймає
Й хилить віти йому на плече.
Ганна ПОНОМАРЕНКО,
фармацевт вищої категорії, ветеран праці, пенсіонерка
с. Наумівка, Корюківський район,
Чернігівська область