Менш ніж через десять днів Україна зможе побачити проект нового Державного бюджету на 2020 рік.
Це буде перший серйозний фінансовий документ авторства нової влади, а враховуючи відсутність головних програмних документів «слуг народу» та шоу замість звіту президента Володимира Зеленського за перших сто днів роботи, — взагалі перший серйозний документ, який зможуть аналізувати фахівці та робити відповідні висновки.
Попередні оцінки, на жаль, виглядають невтішно. До того ж Кабміну Олексія Гончарука доведеться вирішувати ще одне непросте бюджетне завдання — якимось чином долати дефіцит Держбюджету нинішнього року.
«Жовта картка» від США
Законопроект про Держбюджет на 2020 рік представлять у Верховній Раді в п’ятницю 20 вересня. Інформація про це міститься в порядку денному парламенту на найближчі два тижні, опублікованому на сайті ВРУ. Раніше, як ми пам’ятаємо, президент Зеленський доручив Кабінету Міністрів внести до Верховної Ради проект державного бюджету на 2020 рік до 15 вересня.
При цьому законопроект повинен бути направлений на стимулювання економічного зростання країни.
«Відповідальні — прем’єр-міністр Олексій Гончарук та міністр фінансів Оксана Маркарова», — жорстко у стилі кіношного Голобородька заявив екс–виконавець головної ролі у серіалі «Слуга народу», а нині діючий президент держави Володимир Зеленський, який, опираючись на парламентську фракцію «Слуга народу», створив черговий антикризовий Кабінет Міністрів. Міністри порушили термін Зеленського всього на п’ять днів. Але, ймовірно, це буде не найбільша проблема цього документа.
У Раді національної безпеки і оборони тим часом сподіваються, що підходи до фінансування сектору безпеки й оборони залишаться незмінними. Секретар РНБО Олександр Данилюк розраховує, що виділені на оборонку гроші використовуватимуться ефективно і відповідно до потреб.
Тим часом експерти на основі попередніх висновків уже мають до проекту нового кошторису держави цілу низку зауважень. Так, аналітик, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко заявив у ЗМІ, що держбюджет України на наступний рік точно не буде реформаторським.
Економіст пояснив, що новий уряд хоче залишити все як є, нічого змінювати не буде, хоча народу при цьому говоритимуть, що це реформаторський бюджет. Насправді такі заяви, на думку Охріменка, не відповідатимуть дійсності: у держбюджеті будуть усе ті ж диспропорції, тоді як українців запевнятимуть, що в майбутньому він стане бездефіцитним.
Але найбільша проблема полягає у тому, що в Україні досі не змінено підхід до формування Державного бюджету, який уже в нинішньому році призвів до певних непорозумінь на міжнародній арені. Так, Україна потрапила до переліку країн із непрозорим бюджетом, який щорічно складає Державний департамент США.
Про це йдеться у «Звіті про прозорість в бюджетно-податковій сфері за 2019 рік». На думку Олександра Охріменка, до бюджету нашої країни дійсно можуть бути претензії щодо прозорості.
«Ми і справді маємо дуже велику проблему, — сказав експерт. — У нормальних країнах спочатку рахують доходи, а потім витрати, а у нас — навпаки: спочатку «малюють» витрати, а потім підганяють під них дохідну частину. Крім того, Бюджетний кодекс чітко забороняє змінювати бюджет. Але у нас часто Мінфін робить так званий кошторис, у якому тимчасово змінюються бюджетні витрати. Таким чином, часто виконання бюджету за фактом і за планом не збігаються. Це грубе порушення, але у нас на це закривають очі. Цей хаос дає можливість зловживати, використовувати засоби не за призначенням».
Дорога гривня і провальна приватизація
Тим часом Україна опинилася у скрутній ситуації через невиконання Державного бюджету нинішнього, 2019-го, року. За підсумками серпня 2019-го, державна казна, за даними Державної казначейської служби України, недоотримала 9% доходів від запланованого їх обсягу.
Доходи бюджету в серпні становили 87,59 млрд гривень, тоді як, відповідно до закону про Державний бюджет України на 2019 рік, за цей період до бюджету має надійти 96,29 млрд гривень. Тобто до бюджету не надійшло 8,7 млрд гривень.
Усього ж, за підсумками січня—серпня 2019 р., до державної казни не надійшло 4,5% запланованих доходів. У Рахунковій палаті вважають головною причиною такого стану справ зміцнення курсу національної валюти і констатують: через дорогу гривню Державний бюджет недоотримав 9,2 млрд гривень від початку 2019 року.
Як відомо, через дорогу гривню навіть виник конфлікт між Мінфіном і Національним банком. Міністерство фінансів України критикувало Нацбанк за те, що він дозволив гривні зміцнитися до майже 25 гривень за долар. У Нацбанку відповіли, що не можуть стримувати зміцнення гривні, оскільки це вплине на довіру інвесторів до української валюти.
Утім високий у порівнянні з бюджетними прогнозами курс національної валюти не є головною причиною пробуксовування вітчизняної економіки. «Уже котрий місяць поспіль ми констатуємо три основні складові недонадходжень. За вісім місяців цього року план доходів не виконано на 30,8 млрд грн, державних запозичень — на 17,7 млрд грн і приватизації державного майна — на 6 млрд грн», — уточнив керівник Рахункової палати Валерій Пацкан.
За даними Рахункової палати, в січні-серпні 2019 року план надходжень загального фонду державного бюджету не виконано на 46,2 млрд грн, або 4,8%. На думку Пацкана, план доходів не виконано насамперед за рахунок податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 26,2 млрд грн, або 12,4%, і акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів — на 10,4 млрд грн, або 21 2%.
Проблеми зафіксовано не лише у частині надходжень, а й у витратній. Закон про Держбюджет-2019, як відомо, передбачає доходи в сумі 1,026 трлн грн, витрати — 1,112 трлн грн.
Граничний обсяг дефіциту встановлений на рівні 89,989 млрд грн. При цьому за січень—серпень нинішнього року видатки держкошторису не виконані на 56,4 млрд грн, або 8,6%.
На думку Валерія Пацкана, така ситуація є наслідком низької якості планування витрат.
«А це тягне за собою неефективне використання коштів, в окремих випадках нецільове використання бюджетних витрат і їх постійний перерозподіл протягом року», — заявив голова Рахункової палати.
Чорна каса, або Резерви для бюджету
А тим часом величезні кошти, за підрахунками вітчизняних експертів, які могли би працювати на економіку української держави, просто витікають поміж пальців. Найбільше втрат — від контрабанди і зарплат у конвертах.
За даними дослідження, яке провели Інститут соціально-економічної трансформації та Центр соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine, обсяг тіньових схем в економіці України оцінюється від 550 до 1050 млрд грн, через що державний бюджет втрачає від 150 до 275 млрд грн.
На думку авторів моніторингу, найбільше державний бюджет України недоотримує від існування схем на митниці, виплати зарплат у «конвертах» та виведення прибутків в офшори.
«Сірий імпорт», контрабанда у нашій державі мають обсяг 209—311 млрд грн, при цьому втрати бюджету на рік становлять 63—93 млрд грн.
Ще близько 120—200 млрд грн займають офшорні схеми, призводячи до втрат бюджету на рік в обсязі 22—36 млрд грн. Зарплату в «конвертах» в Україні виплачують в приблизному обсязі 50—200 млрд грн, завдаючи бюджету втрат на 25—74 млрд грн щороку.
Тіньова оренда сільськогосподарських земель, яка з наступного року вже може увійти в історію завдяки ухваленню закону про ринок землі, нині в Україні оперує 19-69 млрд гривень, призводячи до втрат бюджету 6—22 млрд грн на рік.
Також, попри всю шалену активність Міністерства внутрішніх справ та інших силових відомств, у державі продовжують працювати конвертаційні центри, які оперують 40-60 млрд гривень! Втрати бюджету при цьому становлять 12—18 млрд грн щороку.
Також до України завозять контрафакт на 35—55 млрд грн щороку, втрати бюджету на рік наближаються до показника у 10—12 млрд грн. Маніпуляції з ПДВ відбуваються у нас на приблизну суму в 42—54 млрд грн, при цьому держава втрачає від 7 до 9 млрд грн на рік.
Не все гаразд і з дотриманням трудового законодавства. Так, на оформленні штатного працівника підприємцем працедавці «заощаджують» від 10 до 16 млрд грн, при цьому держава недоотримує 4—7 млрд грн щороку. Махінації із податковими документами, наприклад, заниження оборотів, дозволяють щороку виводити в тінь 30—90 млрд грн, втрати бюджету від цього становлять 2—2,5 млрд грн.
А ТИМ ЧАСОМ...
Наперекір Гончаруку
Українська економіка трохи поліпшила свій загальний стан, але при цьому значно аж ніяк не дотягує до планів нового українського керівництва шквально наростити ВВП до позначки 5—7% упродовж наступного року. Західні економісти, хоча й ставляться до нас стримано-позитивно, оптимізму, подібного до того, що має новий вітчизняний Кабмін, не поділяють.
Так, міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило прогноз щодо зростання економіки України в 2019 році до 3,4% — у порівнянні з прогнозом 2,6% у березні нинішнього року. Також було поліпшено прогноз зростання реального ВВП України на 2020 рік із 3,1% до 3,2%. У 2021 році очікується зростання на 3,5%.
Як зазначається в огляді агенції, підвищенню прогнозу сприяло сильне зростання ВВП, на 4,6% у другому кварталі 2019 року, обумовлене високим внутрішнім попитом і зростанням в сільськогосподарському секторі завдяки хорошому врожаю зерна.
За прогнозами агентства, у 2020 році зростання ВВП України буде трохи помітнішим і становитме 3,2%. Причина цього — зниження споживчого імпульсу, нормалізації показників у сільськогосподарському секторі та скорочення обсягів транспортування газу. Fitch очікує, що нездатність досягти угоди між «Газпромом» і «Нафтогазом» вплине на зниження доходів, але не призведе до енергетичного дефіциту в нашій країні.
АНТИКРИЗА
Реформи проти падіння
Для запобігання наслідкам світової економічної кризи Україні, на думку міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Милованова, треба реформувати ринок праці, інструменти економічної політики, державну підтримку, адміністрування податків.
«І робити це проактивно, дивитися вперед, а не назад. Бо пізно щось змінювати, коли вже пройшла криза або почалася. Треба готуватися заздалегідь... Економічна політика має перетворитися на аналітичну економічну політику, що допомагає економіці успішно розвиватися і бути гнучкою, стимулювати саме ті проблемні напрямки, які можуть виникнути через глобальні або внутрішні процеси в економіці», — зазначив Милованов.
При цьому він констатував: коли відбувається економічна криза, Україна падає глибше, ніж загалом світ або наші сусіди, і довше виходить із кризи.
