Генеральний секретар ООН опублікував звіт про права людини в окупованому Криму

06.09.2019
Генеральний секретар ООН опублікував звіт про права людини в окупованому Криму

У липні кримські татари провели акцію протесту на Красній площі в Москві, вимагаючи зняти обвинувачення з арештованих земляків. (Фото espreso.tv.)

Генеральний секретар ООН опублікував доповідь про права людини в окупованому Криму, відзначивши численні порушення з боку окупаційної влади.

 

Доповідь під назвою «Стан справ у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» є частиною виконання резолюції, ухваленої Генеральною асамблеєю ООН у грудні 2018 року, повідомляє «Радіо «Свобода».

 

Доповідь, яку оприлюднили на сайті організації, базується на відомостях, отриманих від Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).

У Криму зникають люди

На початку доповіді зазначається, що побувати в Криму і вивчити картину з правами людини на місці в УВКПЛ не було можливості, бо російська сторона заявила про своє «принципове неприйняття» резолюції Генеральної асамблеї ООН «з кримських та українських питань» і відзначила, що готова приймати місії тільки в тому випадку, якщо вони будуть проходити «за процедурами відвідування території РФ».
 
Тож виконати резолюцію Генеральної асамблеї ООН 73/263 Управління з прав людини не змогло, у зв’язку з цим у своїх висновках доповідь генерального секретаря базується на даних із дистанційного моніторингу, який проводить місія УВКПЛ в Україні, що працює з 2014 року.
 
Доповідь викладена на 18 сторінках і включає найважливіші дані, які вдалося зібрати місії, адже Україна співпрацювала з нею, надаючи необхідні дані, Росія ж відмовилася ділитися інформацією. 
Доповідь розділена за темами, в яких виділено громадянські та політичні права, економічні, соціальні та культурні, окремо виділено заборону примусового призову до армії та переміщення населення.
 
Доповідь наголошує, що, згідно з резолюціями ООН, говорячи про «Крим», мається на увазі «Автономна Республіка Крим і місто Севастополь (Україна), що тимчасово окуповані Російською Федерацією», а отже, від Росії очікується, що вона буде «виконувати свої зобов’язання згідно з нормами міжнародного права як окупаційна держава».
 
Документ фіксує численні порушення міжнародних зобов’язань. Країна-окупант не має права нав’язувати свого громадянства.
 
Натомість: «Російська Федерація автоматично поширила своє громадянство на всіх громадян України та осіб без громадянства, які постійно проживали в Криму» Це рішення, згідно з доповіддю, мало негативні наслідки для прав на проживання та свободу пересування.
 
Також були задокументовані випадки, коли люди відмовлялися від російського громадянства, а російська влада продовжувала їх вважати своїми громадянами.
 
Люди, які все ж змогли відмовитися від російського громадянства, потім мали статус іноземців, не могли проживати в Криму, мали обмежений доступ до соціального забезпечення та інших державних послуг.
 
Як зазначено в доповіді, в Україні зареєстровано понад 39 тисяч переселенців із Криму.
 
Право на правосуддя порушується в Криму, оскільки Росія як окупаційна дер­жава не виконала ще одну статтю Гаазького положення і не зберегла карне законодавство України на території Криму.
 
Більше того, після «референдуму» 2014 року Росія перекваліфікувала вже винесені вироки за власним законодавством і навіть стала застосовувати своє законодавство, пов’язане з боротьбою з тероризмом та екстремізмом на випадки, які сталися ще до початку конфлікту.
 
Окремо зазначається, що адвокати, які ведуть справи про ймовірний екстремізм та тероризм, стикаються з перешкоджанням їхній роботі, їм погрожують, а в деяких випадках затримують.
 
Росія порушує право на життя, свободу і безпеку зокрема тим, що уможливлює насильницькі зникнення людей. Згідно з даними УВКПЛ, з березня 2014 року в Криму зникли 42 людини, 38 чоловіків та 4 жінки. На липень нинішнього року 28 людей, які зникли та були незаконно затримані, були звільнені, 11 далі вважаються такими, що зникли безвісти, і одна людина загинула. Серед жертв — проукраїнські та кримськотатарські активісти і журналісти. Серед 186 обшуків, проведених у Криму, 140 припадають на приватні будинки, бізнес чи місце зібрання кримських татар.

Невгодних  виживають  

Також окупаційна влада не надає можливості ув’язненим зустрічатися з українськими дипломатами, посилаючись на «пріоритетність російського громадянства». У звіті особливо наголошено, що «Російська Федерація не опублікувала інформації про кількість ув’язнених, переведених iз Криму до Російської Федерації».
 
Згідно зі звітом, Росія порушує свободу думки, сумління, переконань та релігії тим, що не реєструє релігійні громади, які їй були не до вподоби.
 
Зокрема, не змогли отримати легального статусу в Криму громади Київського патріархату, труднощі з реєстрацією мала Українська греко-католицька церква, деякі священники змушенi були покинути Крим через погрози фізичної розправи.
 
Окремо доповідь генерального секретаря ООН відзначає переслідування російською владою прихильників мусульманських груп «Хізб ут-Тахрір» та «Таблігі-Джамаат», яких у Росії, на відміну від України, вважають терористичними та екстремістськими організаціями. 
 
У Криму порушується свобода думки та її висловлення тим, що місцева «влада» переслідує людей за висловлення незгоди з російським керівництвом в інтернеті, за критику окупації Криму, за публікацію в соціальних мережах матеріалів, які вважають «екстремістськими». При цьому, відповідно до звіту, російське законодавство застосовується «довільно і вибірково».
 
Росія також порушує права журналістів, які змушені піддавати свої матеріали самоцензурі, використовувати псевдоніми, а журналістам та громадським діячам, які критично налаштовані щодо окупації Криму, перешкоджають у в’їзді до Криму та у веденні професійної діяльності.

Півострів заселяють росіянами 

Свобода мирних зібрань та асоціацій, які Росія як країна-окупант мала б гарантувати за міжнародним правом, зазнала утисків у Криму через заходи, які вимагають перереєстрації організацій та отримання дозволу на зібрання. Так, за проведення одиночного пікету на підтримку інших переслідуваних мусульман, у жовтні 2017 року в Криму було притягнуто до адміністративної відповідальності 80 осіб.
 
Право на збереження самобутності, культури і традицій Росія порушує тим, що вона «звузила простір для прояву української і кримськотатарської самобутності та використання своєї культури в Криму».
 
Росія утискає членів культурних організацій, зокрема чимало активістів громадської організації «Український культурний центр» через погрози були змушені покинути окупований півострів.
 
Також було запроваджено «повну заборону на діяльність кримськотатарського Меджлісу», незважаючи на постанову Міжнародного суду від 19 квітня 2019 року, в якому від Росії вимагалося «утриматися від запровадження заходів, що обмежують спроможність кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інститути, включно з Меджлісом».
 
Звіт генерального секретаря ООН відзначає, що Росія порушила і майнові права, провівши «націоналізацію», в результаті якої було «експропрійовано щонайменше 4771 об’єкт нерухомості, включно з майном фізичних та юридичних осіб, що, ймовірно, було здійснено без надання компенсації». 
 
Росія також проводить «примусове виселення», що заборонено міжнародним правом, російські суди у 2017–2018 роках винесли постанову про виселення з території Криму майже тисячі осіб, із них 518 осіб — громадян України.
 
Згідно з міжнародним правом, нагадує звіт, окупаційна держава не повинна переселяти на окуповані території своє власне населення.
 
Однак Росія таке переселення заохочує. Згідно з російською статистикою, за період 2014–2018 років 140 198 росіян змінили місце реєстрації на кримське.
 
Враховуючи таку тривожну інформацію з окупованого півострова, у своїх рекомендаціях і висновках генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Російську Федерацію надати доступ до території Криму для роботи місії Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Втім ігнорувати прохання і рішення міжнародних інституцій для Росії вже давно стало нормою...