Збройні формування Російської Федерації та їхні посіпаки 3-4 вересня нарощували кількість обстрілів.
Зафіксовано 22 випадки порушення режиму припинення вогню. Противник обстрілював позиції підрозділів Об’єднаних сил із заборонених Мінськими угодами калібрів озброєння.
Крім того — з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
На Донецькому напрямку в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» позиції Об’єднаних сил обстрілювали в районі населених пунктів Водяне, Опитне, Верхньоторецьке, Авдіївка, Павлопіль, Новогнатівка, Новотроїцьке, Гнутове.
На Луганському напрямку в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» ворог вів вогонь по позиціях наших захисників поблизу Майорська, Шумів, Південного, Зайцевого, Хутора Вільного, Новгородського, Троїцького, Кримського, Попасної. Внаслідок ворожого обстрілу один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил загинув, четверо отримали поранення.
Зранку 5 вересня ворог продовжував порушувати режим припинення вогню: на Донецькому напрямку неподалік Талалаївки — зі стрілецької зброї; під Горлівкою в районі Зайцевого — з мінометів калібру 120 мм, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, неподалік Південного — з мінометів калібру 120 мм, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Упродовж «хлібного» перемир’я українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін фіксувала факти порушення режиму тиші збройними формуваннями Російської Федерації та їхніми посіпаками.
Один із висновків СЦКК — бойова активність окупантів спрямована на дискредитацію підрозділів Об’єднаних сил в очах місцевого населення та світової спільноти. За даними української сторони СЦКК, у період з 21 липня по 2 вересня противник здійснив 32 обстріли позицій підрозділів Об’єднаних сил.
Встановлено, що під час вогню окупанти випустили 247 боєприпасів, із них артилерійських снарядів калібром 122 мм (9 снарядів), міномети 82-го калібру (112 мін), міномети 120-го калібру (126 мін). В одному з випадків, 29 серпня, під ворожий обстріл потрапило подвір’я житлового будинку в селищі Новолуганському. Кулею калібру 7,62 мм важко поранили сімдесятидев’ятирічну жінку.
Постраждалу доставили до Світлодарської міської лікарні з діагнозом: «відкритий вогнепальний перелом». А 31 серпня під час ворожого обстрілу із забороненої Мінськими угодами зброї — артилерійських систем калібром 122 мм (6 прильотів із 7) у Водяному в центрі села пошкоджено присадибну ділянку та житловий будинок по вулиці Дачній; чотири снаряди лягли саме по житловій вулиці. Від пожежі, що розпочалась внаслідок артилерійського обстрілу, постраждало кілька житлових будинків. Лише дивом під час обстрілу ніхто з мирних мешканців не постраждав.
4 вересня в Одесі поховали лікаря травматолога-терапевта Івана Герцена, який у статусі волонтера надавав медичну допомогу в зоні ООС. Його ім’я не внесено в офіційну статистику загиблих у зоні ООС. Бо загинув він не на лінії фронту. 37-річний медик раптово помер просто на робочому місці, у госпіталі.
За словами колег, напередодні загибелі лікар брав участь в евакуації поранених, коли машина потрапила під масований обстріл.
Після цього в нього трапився інфаркт. Іван Іванович Герцен народився 19 червня 1982 року. Закінчив Одеський національний медичний університет, працював у міській поліклініці №6.
У листопаді 2018 як офіцер запасу призваний до лав Збройних сил. Працював у військовому госпіталі у Дніпрі. Лікар навіть жив при госпіталі і був готовий прийти на допомогу в будь-який час доби.
Світла пам’ять загиблому. Родині і близьким — глибокі співчуття.
А ТИМ ЧАСОМ...
Президент Росії Володимир Путін заявив, що українці та росіяни — «частини одного народу», і нормалізація відносин залежить від офіційного Києва.
Цю думку він озвучив у Владивостоці, на Східному економічному форумі, на запитання, які можливості на «українському напрямку» відкриються після обміну утримуваними особами.
Синхронно з цією заявою Київський апеляційний суд 5 вересня ухвалив рішення про звільнення з-під варти під особисте зобов’язання Володимира Цемаха — найманця бойовиків, який озвучив власну причетність до збиття малайзійського боїнга рейсу MH17 над Донбасом у липні 2014-го.
Раніше засновник групи волонтерів-розслідувачів Bellingcat Еліот Хіггінс висловив побоювання, що Україна може видати Росії «ключового свідка» у справі про MH17.
Правоохоронці Нідерландів заявили про бажання допитати Цемаха, а євродепутати закликали Зеленського не віддавати його Росії.
У 2015 році в інтерв’ю Цемах сам розповів, як його люди збивали українські військові літаки та про те, як він ховав «Бук», з якого, за даними журналістів-розслідувачів Bellingcat, був збитий малайзійський літак.