Рятуючись від обстрілів, народ стрімголов утікав у спокійніші краї, кидаючи напризволяще своїх домашніх улюбленців. Бездомні собаки швидко дичавіли, розбігаючись, куди очі бачать.
А бродячі тварини, як відомо, часто стають носіями сказу, і дуже небезпечні як джерело інфікування здорових. На Донеччині їх розплодилось чимало, ставши серйозною загрозою для населення.
Як повідомила у соцмережах «міністр охорони здоров’я» «ДНР» О. Долгошапка, число покусаних громадян самопроголошеної республіки цього року збільшилося вже вдвічі.
Ускладнює ситуацію ще й те, що в місцевих медзакладах не вистачає вакцини для щеплення від сказу.
Та ще більша загроза інфікуватися місцевому населенню не стільки від бродячих собак, як від тутешніх ЗМІ, зокрема телебачення, яке цілодобово транслює усі головні телеканали ворожого для України російського ТБ. Без усіляких перепон вони розносять сказ по всіх селах і містах достославних «ДНР» і «ЛНР».
Особливо надриваються на своїх ток-шоу такі відомі українофоби, як Соловйов, Скабєєва, Шейнін, Норкін, присталий до них Куліков, а за ним і наш земляк, колаборант Корнілов, що з усіх сил вислужується перед російськими хазяями.
Є, звичайно, й інші, які при кожній слушній нагоді не без задоволення готові мазнути Україну вонючим дьогтем. Ці особи значно активніші за скажених собак, бо все, хоч би що вони сказали, — суцільна брехня, слова правди не почуєш.
А від їхніх отруйних передач-укусів страждають не одиниці, а багато тисяч довірливих людей, і вакцини проти цього, на жаль, тут зовсім немає, покладатися можна винятково на здорову імунну систему.
Узагалі-то, спосіб заткнути джерело зарази є: за допомогою 120-мм гармати. Студія та ретрансляційна станція розташовані в межах досяжності української артилерії.
Кілька снарядів вистачило б, щоб рознести донецьку студію, яка методично отруює душі місцевого населення. На жаль, мабуть, командування й артилеристи ЗСУ занадто коректні, толерантні, бо досі дозволяють без перешкод лити грязюку на Україну, вприскувати отруйний вірус у душі громадян...
