Якщо бути уважним, то можна помітити, що наразі багато ресурсів пропонують велику кількість різноманітних можливостей розвитку як для дітей, так і для дорослих. Їх можна знайти у телеграм-каналах, в інстаграмі або на сайтах для пошуку, таких як Studwaydiem.
Цього літа один із телеграм-каналів виклав оголошення про можливість безкоштовної участі в дитячому таборі у Пущі-Водиці.
Game O— — табір, організований групою випускників американської програми обміну FLEX за фінансування Американських Рад i Грінхарт Інтернешинал. Game O— уже тричі проходив у Молдові, а в Україні проводився вперше й з успіхом працював п’ять днів!
У чому новизна табору?
Організатори процесу мають певну мету, згідно з якою завданнями табору є: розширення дитячих горизонтів, покращення розмовної англійської, розвиток особистісних та комунікаційних навичок завдяки викликам та інтерактивній діяльності.
Як зазначають організатори, покликання табору — індивідуальний підхід до кожної дитини і спосіб освіти через ігри. Вони вірять, що діти періоду розповсюдженого кліпового мислення найкраще сприймають інформацію через ігри.
У цьому році в проекті було 20 учасників. За віком табір розрахований на дітей 10-12 років. Безпеку контролювала команда з трьох волонтерів і трьох організаторів.
Двох засновників табору, які вже провели три табори в Молдові й цьогоріч стали організаторами першого Game O— в Україні — Інгу та Ніку, — вдалося розпитати про особливості й переваги саме цього проєкту. Ось їхні коментарі для «України молодої»:
— Коли виникла ідея створити освітній табір?
— (Ніку) Це був 2016 рік, коли я працював iз дітьми в іншому таборі. Якось після завершення чергового табору батьки дітей почали мене питати, коли я створю свій власний проєкт. Тоді я мав сумніви: дуже багато треба було зробити. Але я захоплююсь дітьми й освітою, тож після роздумів усе-таки зважився: спочатку варто було знайти команду з п’ятьох людей.
Кожен день у таборі повинен був дати дітям практичну частину якогось шкільного предмета. Те, чого в школі не розказують.
Складність у тому, щоб зробити все якісно, бо я не роблю щось одноразово.
— Чим ви відрізняєтесь від інших?
— Перше: ми завжди беремо когось із минулого року, щоб вони навчали «свіженьких» і допомагали їм. Хороший лідер (цього ми навчаємо дітей) — це хороший командний гравець. Тож ми вчимо дітей бути і тими, і тими.
Друге: у віці 12-13 років діти не хочуть навчатись, але через ігри беруть інформацію підсвідомо. Тому ми допомагаємо навчатися через гру: вони знаходять себе в акторстві, спорті, починають цікавитися наукою.
Третє: всі дорослі в таборі — моделі для наслідування. Ми самі створили методичку, де прописали правила безпеки, етики, поведінки, поводження у надзвичайних ситуаціях. Кожен із вожатих ознайомлений iз нею і дотримується цих стандартів.
Четверте: індивідуальний підхід до кожної дитини. Саме тому дітей у таборі було 20, а не 150.
— Як придумати і почати свій проєкт?
— (Ніку) Ви маєте нестримно бажати. Тоді Всесвіт сприяє цьому. Не можна сумніватися, варто просто почати — це найскладніше. Почнеш — і шляху назад уже немає.
— (Інга) Ти маєш розуміти, що це будуть великі зміни, але не боятися їх. Багато людей через зміни не починають свої проєкти. Важливо бачити результати роботи і знайти правильну команду.
— Найважчий момент у таборі?
— (Інга) У 2017 році я під час табору була на конференції в Грузії, мене відправили по роботі. Я прилетіла в аеропорт і не хотіла їхати. Я не могла сконцентруватися і постійно думала про табір. Я не припиняла листувалася з вожатими і Ніку, перепитуючи, чи все добре, поки мені не сказали, щоб я йшла насолоджуватись вільним часом. Як кажуть: найгірше — це коли десь відбувається Game O—, а ти не там.
— Скільки вам було років, коли ви почали цей проект?
— Ніку було 22, а мені 21. —
