Шалені 40%: чи здійсненні амбітні обіцянки нової влади щодо зростання ВВП

Таку заяву зробив сам прем’єр Олексій Гончарук на першому засіданні уряду. За його словами, це основний орієнтир для нового уряду України. За його словами, зростання економіки приведе до зростання кількості нових робочих місць на 1 млн.

 

«І це ще одне завдання, яке ми перед собою поставили», — сказав він, повідомивши про плани скорочення бідності і підвищення прожиткового мінімуму. Сьогодні прожитковий мінімум, на думку Гончарука, не відповідає реальності. 

 

Раніше, у Верховній Раді, саме перед призначенням на посаду, пан Гончарук ставив завдання зростання української економіки трохи простіше — плюс усього лише на 5-7%.  

 

«Для початку потрібні дешеві ресурси. У нас дуже дорогі ресурси. Нам не вірять як країні, тому що ми дуже довго вели себе так, що не дуже заслуговували довіри. Це потрібно змінити. Я вже говорив, що в Україні може бути іпотека в гривні під 12-13%. Це абсолютно точно можна зробити в наступному році. Уже в нинішньому році можна знижувати відсот­кову кредитну ставку. Люди почнуть робити бізнес, це може запустити будівництво та промисловість. Дешеве кредитування — це одна з тактичних цілей, які ми поставимо перед собою найближчим часом», — сказав Гончарук, додавши, що новий уряд не збирається втручатися в незалежність НБУ.

 

«Основою для таких змін має бути співпраця з нашими міжнародними партнерами і кредиторами. Тому вже через кілька тижнів у Києві буде місія МВФ, з якою ми будемо вести переговори про нову 3-4-річну програму співпраці з Україною», — стверджував Гончарук, наголошуючи, що «дуже довго в країні велика кількість людей вважала, що Україну можна як державу використовувати для створення конкурентних переваг для себе».

 

«Ми це припинимо, — одразу ж парирував свої звинувачення прем’єр. — Залізницю, обленерго, облгази і так далі не можна використовувати для отримання надприбутків за рахунок інших. Це означає, що енергоринки, інфраструктура — це сфери, в яких пріоритетно повинна бути забезпечена конкуренція. Це означає, що Україна буде прагнути до інтеграції з європейським енергетичним ринком. Ми знаємо, що за планом це повинно статися в 2023 році. Ми будемо робити все для того, щоб як мінімум не відсунути, а як максимум наблизити цю дату. Все це разом з іншими важливими чинниками приведе до того, що люди будуть у   платіжках отримувати менші цифри. Ми перестанемо дотувати неефективність, платити надприбутки монополістів». 

Тим часом НБУ вкотре констатував: фінансова ситуація у країні поліпшується, і це дозволяє вести мову про збільшення кредитування для промисловості.

 

Так, за даними другого Звіту про введення заходів захисту інформації Національного банку України, індекс фінансового стресу (УФС) свідчить про зменшення напруги у фінансовому секторі України.

 

Цей агрегований показник, який вимірює рівень напруги у фінансовій системі і надає комплексну кількісну оцінку її стану, як відомо, Нацбанк розраховує на основі аналізу чотирьох сегментів фінансового ринку: банківського, корпоративного, державних цінних паперів і валютного, для кожного з яких розраховує окремий субіндекс.

 

У першому півріччі 2019 року індекс фінансового стресу тимчасового зростання, викликаного агресією РФ у Керченській протоці і введенням воєнного стану в Україні терміном на один місяць, знизився і наблизився до свого історичного мінімуму.

 

Поточна динаміка ІФС показує, що в даний час він наблизився до значень, які були зафіксовані після кризи 2008-2009 років: сьогодні, як і тоді, поступово рухаються вниз усі субіндекси. Істотно знизився рівень стресу в банківському секторі, зокрема складова ліквідності.

 

Зменшення субіндексів державних цінних паперів зумовлено зростанням ліквідності державних єврооблігацій України. Валютний субіндекс скоротився внаслідок зміцнення курсу гривні.

 

«За останні тижні ІФС не сигналізував про суттєві зміни умов на фінансових ринках», — стверджують в Нацбанку.