Вiднедавна в Києві, надто ж на його лівому березі, з’явилося чимало оригінальних контейнерів із логотипом «Кошик добра», у які всі бажаючі можуть скласти непотрібні їм, але потрібні іншим, одяг, взуття, іграшки та інші речі. Хто ж розставив по місту ці «кошики» і куди потім потрапляє зібране в них «добро»?
До зеленого контейнера у вигляді шафи з написом «Кошик добра» під’їхав вантажний бусик, із якого вийшли кремезний чоловік та юнак. Старший відчинив дверцята — і вони стали перевантажувати пакети з домашніми речами в автобус. До них підійшла худорлява літня жінка і зі сльозами на очах розповіла, що недавно виписалася з лікарні, де їй зробили складну операцію, після чого вона схудла майже на 20 кілограмів. «Тепер весь мій одяг на мене завеликий, то чи не могла б я тут вибрати собі щось підходяще, а натомість принесу свої майже нові речі?» — попросила вона. «Будь ласка, ми навіть вам допоможемо», — припросив чоловік і став вибирати в пакетах потрібне вбрання. Через кілька хвилин сльози горя жінки змінилися сльозами радості і вдячності — вона вже мала хустину, блузку, сукню, спідницю та інший одяг і, притиснувши пакет до грудей, понесла їх додому...
Свідком такої хвилюючої сцени був я нещодавно на бульварі Кольцова, де біля супермаркету «Сільпо» з’явився контейнер для збору вживаних речей. Тож із журналістської цікавості познайомився з цими людьми, які допомогли бідній літній жінці. Ними виявилися Олександр Кайдаш із сином Андрієм. Старший розповів, як він організував перший у Києві благодійний фонд «Кошик добра». Кілька років тому він був у бізнесових справах у Гамбурзі, де й побачив розмальовані бокси з написами «Старий одяг», у які місцеві мешканці складали пакети з ним. Це його дуже зацікавило, і чоловік став розпитувати про них у знайомих, які тут проживали вже давно, а також почитав інформацію в інтернеті і, зрештою, познайомився з німцем, котрий займався цим соціальним бізнесом. Він не лише розповів про всі його нюанси, а й показав українцю весь процес — від збору одягу до його сортування та роздачі незаможним та безхатченкам. Олександр Кайдаш також загорівся ідеєю організувати подібне у Києві. «Я зрозумів, що в такому соціальному підприємництві є декілька корисних складових, — розповів бізнесмен. — Передусім, це — допомога літнім та людям без житла, дітям-сиротам, мамам-одиначкам, іншим малозабезпеченим, хто не може купити собі новий одяг. По-друге, виручка киян, у яких є зайві хороші речі, котрими вони не користуються, а викинути їх шкода. Та й, у деякій мірі, очищення міста від побутових відходів, які потрібно вивозити, за що мерія навіть платить компенсацію. А також частину такого одягу реалізують, отримуючи певні кошти».
Повернувшись до Києва, Олександр вирішив спробувати запровадити такий проект за власні кошти в столиці, адаптувавши його до наших реалій і розширивши «асортимент» не лише одягом, а й іншими речами. Він ледве розшукав в Україні фірму, яка за два місяці виготовила 20 спеціальних контейнерів. Сам же придбав вантажного бусика для збору одягу і зареєстрував благодійний фонд «Кошик добра», до якого долучилася й дружина Лариса, котра, зокрема, займається сортуванням і пакуванням речей, а також налагоджуванням контактів із потенційними клієнтами, зокрема дитбудинками, будинками для літніх людей, соцслужбами. Більшість добротного одягу вони безкоштовно передають цим нужденним, частину реалізують через власний інтернет-магазин, і виручені кошти також направляють на благодійність, а непридатні до вжитку речі пускають на ганчірки, які також продають промисловим підприємствам, зокрема машинобудівним, суднобудівним, енергетичним, та приватним фірмам.
«Беручись за цей проект, я навіть не думав, що він матиме такий попит і резонанс, — додає Олександр Кайдаш. — Ми поставили бокси біля торгових центрів, супермаркетів, ОСББ та в інших людних місцях, і громадяни дуже активно відгукнулися на збір речей. Контейнери наповнюються буквально за день-два. Для їх сортування ми орендували склад на Борщагівці, хоча на правому березі у нас встановлено лише один такий бокс, але ми шукали, де найдешевша оренда приміщення, оскільки проект ще неприбутковий. Цікаво, що в здаванні речей беруть активну участь і молоді люди, а також вони купують їх у інтернет-магазині та підтримують нас у соціальних мережах. Ми ж стараємося допомогти якомога більшій кількості нужденних, оскільки я отримую від цього велике задоволення. Навіть не міг стримати сліз, коли ми привезли 18 мішків одягу, дитячих речей та іграшок у дитбудинок села Копилів, і трирічний хлопчик схопив великого ведмедя, притис до себе і заявив: «Тепер я буду спати з ним замість мами»... Нещодавно відправили 40-кілограмову посилку в Луцьк матері-одиначці, яка народила дитину, з памперсами, повзунками, сорочечками, іграшками. Допомогли також десяткам людей без житла».
Проект розгортається, тож його організатор повен планів на майбутнє. Фонд подав заявку до міськадміністрації на встановлення 70 контейнерів по Києву, а також налагоджує контакти з департаментом соціального захисту на предмет пошуку людей, які потребують допомоги. «Кошик добра» вже порадував своїми речами пацієнтів геріатричного центру, а також за підтримки управління соцзахисту бере участь у благодійному ярмарку. Вони активно шукають людей, яким потрібна допомога в усіх регіонах України і згодом, можливо, встановлюватимуть свої контейнери і в інших містах. Поки що ж хочуть розширюватися в столиці. Тож шукають транспорт, приміщення, працівників для сортування речей і волонтерів. Та сподіваються на подальшу підтримку киян у цій благородній справі.
