Директор НАБУ Артем Ситник запевняє, що коло фігурантів резонансної справи «Роттердам+» не обмежиться лише високопоставленими менеджерами ДТЕК. Мовляв, час покаже «до чого ми прийдемо». Хоча й змушений констатувати, що топ-підозрюваний — ексголова Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк наразі перебуває за межами України.
«За нашою інформацією, він залишив територію України (напевно, відразу після звільнення в травні 2018 року). І зараз, традиційно для наших нинішніх і колишніх високопосадовців, веде лінію захисту у «Фейсбуці». У мене немає персональної «Фейсбук»-сторінки, але я бачу, що це дуже популярна форма захисту», — зазначив керівник НАБУ в інтерв’ю «НВ».
За його словами, на нещодавній спільній пресконференції iз главою САП Назаром Холодницьким «ми якраз і закликали всіх людей, щодо яких складено повідомлення про підозру, приїхати і займатися своїм захистом не у «Фейсбуцi», а процесуальним шляхом».
Тож пан Ситник припускає, що «найближчим часом, можливо, приїде низка фігурантів». Але сумнівається, що повернеться в Україну і співпрацюватиме з НАБУ саме пан Вовк.
У свою чергу, підозрюваний у справі «Роттердам+» Дмитро Вовк традиційно відреагував на роздуми Артема Ситника через соцмережу «Фейсбук». На своїй сторінці він зауважив, що не готовий повертатись в Україну, бо не вірить у незалежність судової системи. В інших своїх постах він хизується тим, що став випускником Harvard Business School, а також інших програм і курсів.
За його словами, правоохоронні органи, НАБУ і САП та судова система загалом не є незалежними й керуються з Офісу президента. Відтак ексголова НКРЕКП висловив сумніви щодо об’єктивності розслідування справи «Роттердам+», де він є одним із шести підозрюваних.
«При президенті Зеленському в суди дзвонять інші люди... У мене немає «баришiвських» чи «солом’янських» судів, немає такого «Богдана» чи «Ситника», тому вважаю за краще перебувати в країні, де закон і право не порожній звук. Я б iз задоволенням прибув на суд. Але не готовий брати участь у судилищі», — написав пан Вовк.
ДОВІДКА «УМ»
У березні 2016 року Нацкомісія на чолі з Вовком затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, за якою ТЕС продають електроенергію. Згідно з новою методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну».
Через застосування нової формули теплові генерації стали продавати електроенергію дорожче. Детективи НАБУ не знайшли документального підтвердження того, що вугілля в Україну за формулою «Роттердам+» потрапляло морем iз Роттердама в заявлених обсягах. У НАБУ вважають, що керівництво НКРЕКП запровадило схему в інтересах групи приватних теплогенеруючих компаній.
8 серпня детективи НАБУ повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 мільярда гривень збитків.
Компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова внесла 10 мільйонів гривень застави за радника гендиректора «ДТЕК Східенерго» Бориса Лісового, якого підозрюють у причетності до завдавання збитків від впровадженої формули.
А Солом’янський райсуд Києва обрав запобіжний захід ще одному підозрюваному у справі — гендиректору «ДТЕК Мережі» Івану Гелюху — у вигляді застави в 9,5 млн грн.
