Дуже важливе питання порушила вчора «УМ» у статті «Не обдирайте кожного українця» — про фінансування партій.
Ще коли після виборів я почув, що всі партії, навіть ті, що не пройшли, отримають бюджетні кошти, здивувався — а з якого переляку?
Коли хтось організовував партію, він же за якийсь кошт це робив, а потім внески членів, якісь спонсорські, і все. За це і живіть! Чому держава повинна годувати їх? Особливо таких, як Шарій...
Не хотілось називати навіть прізвища, бо зайва реклама. Мабуть, ті, хто реєстрував його, а потім голосували, не чули, що він у перші роки війни ніс на донецькому ТВ, який бруд лив на Україну. К
оли раптом він щез з екрана, то подумалося, що він набрид навіть окупантам, то й прибрали...
І раптом виник, та ще й як! І таке, а навіть і серед тих, хто потрапив до Ради, багато подібного, буде смоктати з держави?
Та навіть партіям, що пройшли до Ради, безглуздо платити, не бідненькі...