Китай стягує війська на кордон iз Гонконгом: аналітики не виключають вторгнення

16.08.2019

Ситуація з протестами в Гонконгу вийшла на новий виток загострення, оскільки Китай почав концентрувати свої війська на кордоні з провінцією.

Обережно з Гонконгом!

Розвідка США повідомила, що Китай уже стягнув війська до кордону з Гонконгом. З огляду на це президент США Дональд Трамп написав у ніч iз вівторка на середу у «Твіттері»: «Всі повинні зберігати спокій».  Активісти побоюються прямого військового втручання з боку Китаю — хоча аналітики вважають, що це навряд чи станеться.
 
Радник iз питань національної безпеки президента США Джон Болтон закликав Китай «обережно» ставитись до Гонконгу, «оскільки люди в Америці пам’ятають площу Тяньаньмень». Повторення військового придушення студентських протестів у Китаї 1989 року було б «великою помилкою», сказав Болтон в ефірі «Голосу Америки». 
 
Агенція «Ассошiейтед прес» також інформує, з посиланням на найсвіжіші супутникові фото, що сотні бронетранспортерів спеціальних підрозділів китайської  поліції вже розміщені на території спортивного об’єкта в місті Шензень поблизу кордону з Гонконгом.
 
На супутникових фото, які зробила в понеділок фірма Maxar WorldView, видно щонайменше 500 бронетранспортерів та інших одиниць військової техніки поблизу футбольного стадіону в Центрі спорту Шензенської затоки за кілька десятків кілометрів від кордону з Гонконгом. 
 
Фото та записи, на яких колони народної збройної поліції стягуються до Шензеня, від минулої суботи також поширюються соціальними мережами. У відповідь на це китайські ЗМІ повідомляють, що там відбудуться планові військові навчання. Частина експертів висувають версію, що збройної інтервенції не буде, а концентрація військової сили є лише методом залякування протестантів Гонконгу. 
 
Народна збройна поліція є частиною китайських збройних сил і підпорядковується Центральній військовій комісії, а не міністерству громадської безпеки, яке керує силами поліції.
 
Її засадничим завданням у мирний час є охорона внутрішньої безпеки включно з урядовими будинками, а також підтримання правопорядку, особливо під час заворушень чи терористичної загрози. Вона також виконує функції жандармерії і у воєнний час є підтримкою для сухопутних військ.

На особливих правах 

Частина спостерігачів висловлює побоювання, що Пекін може відважитись на збройну інтервенцію, щоб придушити антиурядові протести в Гонконгу, які переросли в найбільшу політичну кризу з часу приєднання 1997 року на особливих правах колишньої британської колонії Гонконг до Китайської Народної Республіки. Багато коментаторів наголошують, що наслідки такої інтервенції будуть катастрофічними як для самого Гонконгу, так і для Китаю. 
 
Виходячи з гостроти ситуації, президент США Дональд Трамп запропонував особисту зустріч iз президентом Китаю Сі Цзіньпіном, щоб обговорити політичну кризу, яка охопила Гонконг, повідомляє Бі-Бі-Сі. У своєму «Твiттерi» Трамп заявив, що не має сумнівів, що Сі Цзіньпін може «гуманно розв’язати проблему Гонконгу».
 
Він також прив’язав вирішення проблеми протестів у місті до торговельної угоди США з Пекіном. «Звичайно, Китай хоче укласти угоду. Нехай вони спочатку гуманно попрацюють iз Гонконгом!» — написав президент США.
 
Держдепартамент США раніше оприлюднив попередження щодо поїздок до Гонконгу. В документі йдеться, що занепокоєння викликають переміщення китайських військових сил поблизу меж міста, в якому впродовж 10 тижнів тривають протести.
 
Пекін же називає протестний рух «наближеним до тероризму». А державна газета People Daily 14 серпня використовує жорсткішу риторику, закликаючи «використати меч закону» для наведення порядку.
 
Гонконг є частиною Китаю за принципом «одна країна — дві системи». Він має власні незалежні суди, законодавчий орган, свою економічну систему та вільну пресу.
 
Місцеві громадяни мають більше свобод, ніж на материковій території, наприклад, Гонконг та Макао — єдині місця на території Китаю, де люди можуть проводити заходи в пам’ять про загиблих під час протестів на площі Тяньаньмень.
 
Гонконг до 2047 року зберігає значну автономію і формально може незалежно обирати керівника. Активісти бояться, що ці свободи дедалі більше стають примарними.
 
Демонстрації розпочалися в червні через законопроєкт про екстрадицію, який дозволяє відправляти підозрюваних у злочинах до материкового Китаю для суду.
 
Критики заявили, що це підірве законні свободи Гонконгу і може бути використане для розправи з опозиціонерами. Хоча уряд зараз зупинив розгляд законопроєкту, демонстранти хочуть його повного відкликання. Також тепер вони вимагають незалежного розслідування дій поліції та амністії для всіх заарештованих демонстрантів.