Минулої доби збройні формування Російської Федерації та їхні посіпаки продовжували порушувати «хлібне перемир’я».
Позиції Об’єднаних сил обстрілювали з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї.
На донецькому напрямку в зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід» противник обстріляв позиції наших захисників поблизу населених пунктів Пищевик, Широкине, Новотроїцьке, Павлопіль, Талаківка, Піски, Гнутово, Водяне.
На луганському напрямку в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» наші позиції були обстріляні біля Зайцевого, Майорська. Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав поранення.
Бойовики нарешті віддали тіло загиблого 10 серпня молодшого лейтенанта Національної Гвардії України Романа Романенка. Дві доби побратими не могли евакуювати його з місця загибелі через прицільні обстріли ворога.
Врешті сторона противника забрала його, прикриваючи свою групу найманців шквальним вогнем у бік українських військових. У своїх ЗМІ вони оприлюднили знімки тіла нашого воїна: пошматованого і скаліченого. Найімовірніше, на нашого бійця полювали.
У пресслужбі полку «Азов» розповіли, що Роман Романенко, позивний «Біч», народився та виріс у Дніпрі, йому було 25 років. Із кінця 2015 року служив в окремому загоні спецпризначення Нацгвардії «Азов» на посаді снайпера.
«13 серпня в результаті попередньо спланованого обміну полк отримав тіло загиблого Романа Романенка», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що бойовики відмовилися забрати у нашої сторони останки одного зі своїх найманців, якого покинули помирати біля селища Зайцеве у смузі відповідальності «Азову».
«За останні сім місяців служби на передовій Роман Романенко проявив себе як надзвичайно професійний снайпер, був нагороджений чималою кількістю відзнак, зокрема його було подано на орден «За мужність» III ступеня, який боєць мав би отримати вже найближчим часом», — зазначили в «Азові».
Побратими говорять, що Роман був талановитим у снайперській справі, справжньою душею компанії, мав багато друзів у підрозділі, був прикладом для всіх, хто його знав та оточував. А ще любив подорожувати та цікавився фотографією, займався боксом та був відданим фанатом рідного ФК «Дніпро».
Ще, на жаль, у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова через три доби після поранення помер боєць, поранений у зоні проведення операції Об’єднаних сил поблизу Широкиного на Донеччині.
За словами головного лікаря госпіталю Сергія Риженка, душа боролася три доби: «Він не просив про допомогу. Його поранення не сумісне з життям. Його мозок зруйнований, тотальна ішемія, кістки черепа розламані на частини. Тиск по нулях, очі нерухомо дивляться в стелю, кома ІІІ ступеня». Ворожа куля увійшла йому прямо в лоб і вийшла через потилицю.
Лікарі Мечникова не залишали бійця, підключивши всі апарати стеження, коригуючи життєві функції. Операція була неможлива. Тричі в хлопця зупинялося серце, але лікарям вдавалося його запускати. Увечері 12 серпня воїн помер.
Сергій Риженко повідомив, що боєць на ім’я Дмитро був родом iз Житомирської області, смт Миропіль. У загиблого залишились дружина й дитина.
Тим часом опівдні 13-го серпня ЗМІ противника повідомили про підрив трьох високовольтних ліній електропередачі у Шахтарську (це окупована територія). За інформацією сепаратистів, підрив здійснили «диверсанти».
