На те він і Алмаз: експрезидент Киргизстану відбивається від спецпризначенців

Трагічні події сталися у середу, 7 серпня, в селі Кой-Таш, що за 20 кілометрів від Бішкека, — саме тут розташована резиденція експрезидента країни.

 

Затримати колишнього очільника держави так і не вдалося, хоча спецназ зробив дві спроби штурму зі стріляниною в повітря.

 

Загалом у село Кой-Таш прибули близько 300 співробітників спецназу, яким протистояли близько тисячі прихильників Атамбаєва, заблокувавши проїзд до його будинку.

 

За повідомленням місцевих ЗМІ, захисники резиденції спорудили барикади з колод та палили шини, поки спецпризначенці брали в оточення прилеглу територію. Після кількох годин протистояння прибічники колишнього президента заявили, що відбили атаки.

 

Шестеро бійців спецназу вони взяли в заручники. Після цього до Кой-Таш стали підтягуватись чергові сотні людей, які підтримують Атамбаєва. В ніч iз середи на четвер Атамбаєв виступив в ефірі лояльного до нього телеканала «Апрєль» і назвав ситуацію безладом, передає «Інтерфакс».

 

Уночі, як повідомили інформагентства, силовики залишили село Кой-Таш. Це сталося після переговорів із прихильниками Атамбаєва, які погодилися відпустити заручникiв.

 

У зіткненнях силовиків і мешканців села біля резиденції Алмазбека Атамбаєва постраждали щонайменше півсотні осіб, серед них — один журналіст, один депутат парламенту та півтора десятка співробітникiв силових структур. За попередніми даними місцевого міністерства охорони здоров’я, госпіталізовано 48 людей. Один спецпризначенець помер унаслідок поранень, отриманих під час операції.

 

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков перервав свою відпустку і в четвер, 8 серпня, провів закрите засідання Ради безпеки країни. Кілька депутатів парламенту Киргизстану звернулися до спікера із закликом скликати в четвер екстрене засідання для обговорення ситуації навколо затримання Атамбаєва.

 

Приводом для силової операції із затримання експрезидента стала його відмова з’явитися на допит. Парламентарії звинувачують Атамбаєва у причетності до корупції при модернізації ТЕЦ Бішкека, незаконній трансформації земель, звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва, узурпації влади.

 

Атамбаєв відкидає всі звинувачення, називаючи їх «нісенітницею». Наприкінці червня парламент позбавив його недоторканності. Нинішній президент країни Сооронбай Жеенбеков нещодавно підписав закон, що дозволяє позбавляти експрезидентів недоторканності. Якщо суд визнає Атамбаєва винним, йому може загрожувати довічне ув’язнення. 

Алмазбек Атамбаєв обіймав посаду президента з 2011 по 2017 рік. Він не висувався на черговий термін, вирішивши підтримати кандидата Сооронбая Жеенбекова. Але після зміни влади між політиками виник конфлікт.

 

Внаслідок цього члени Соціал-демократичної партії Киргизстану, до якої належать і Атамбаєв, і Жеенбеков, розділилися на прихильників колишнього і чинного президентів. Прибічники ексглави країни звинувачують президента Сооронбая Жеенбекова в тиску на свого попередника та колишнього союзника з огляду на політичні розбіжності. 

 

Невдалий штурм  будинку експрезидента Киргизстану може свідчити про нову масштабну кризу в країні, вважає російський політолог Аркадій Дубнов: «Це свідчить, загалом, про достатній рівень не те, що безвідповідальності, а ще й не фаховості тих, хто діє таким чином. Занадто брутальна атака відбувається. Інша справа, що поведінка колишнього президента Атамбаєва не вкладається в рамки цивілізованої поведінки політичного лідера, хай навіть і колишнього. Він, на жаль, усі останні тижні та місяці провокував теперішню владу на дії такого штибу». 

 

Киргизстан є однією з найбідніших країн пострадянського простору. Тут мізерні зарплати (середня зарплатня по країні ледь сягає 200 доларів) і пенсії (майже половина киргизьких пенсіонерів отримує пенсії, нижчі за прожитковий мінімум).

 

Відповідно ціни на основні товари в рази менші, якщо порівнювати їх, наприклад, із цінами українськими. Високий рівень безробіття змушує киргизів шукати кращого життя за кордоном, насамперед у Росії та Казахстані.

 

Зовнішній борг країни є одним із найбільших на пострадянському просторі і становить понад 50 відсотків від ВВП. У країні зберігається високий рівень корупції та контрабанди, а експрезидент Атамбаєв і досі має великий вплив на правлячу верхівку.