На кожного олігарха — банк, партія і телеканал

Корупція — підкупність і продажність серед державних, політичних і громадських діячів, а також урядовців і службовців державного апарату. Корупційно-олігархічні клани України і політики-популісти живляться на шахрайстві, корупції, хабарництві. На жаль, за 27 років незалежності ці вади суспільного життя країни тільки зростали, влізали у кожну шпарину буття.

 

Ваучерна приватизація і пайова деколективізація призвели до незаконного привласнення багатств України. Представники всіх гілок влади донедавна — це переважно представники тих, хто в 1990-ті роки зуміли приватизувати за безцінь заводи, фабрики та інше нерухоме майно і завдяки мішкам грошей керували Україною. Демократію перетворили на анархію шахраїв, кримінальних злочинців, спекулянтів, «кидал» за принципом «Що не заборонено — те дозволено». Ці «бізнесмени» йдуть у владу високопосадовцями, чиновниками, депутатами, щоб примножити свої статки шляхом корупції та хабарництва й перетворити награбоване на свою приватну власність. Прийняті ними закони оберігають їх та їхню власність. Вони стали недоторканними, нічого не бояться.

Про реальну боротьбу з шахрайством, корупцією і повернення українському народові того, що вкрадено олігархічно-політичними кланами, ніхто й не думає. Безкарність породжує нову злочинність. На критичні, викривальні статті у ЗМІ ніякої реакції, спростування чи підтвердження — вони ж недоторканні. Зареєстрували майно на батьків, дідів, тещ, свекрух, сватів, кумів, а самі бідні, мов церковні миші.

 

Для прикриття своїх махінацій кожен олігарх має свій банк, а для обману народу — свою партію, свій телеканал чи інший засіб масової інформації. З метою імітації боротьби з корупцією та хабарництвом ухвалили закон про фінансування своїх партій з бюджету України і за рахунок платників податків піаряться, витрачаючи кошти на політичну рекламу.

Під тиском західних держав «підняли хвилю» створенням антикорупційних органів — НАБУ, НАЗК, САП тощо, щоб замилити очі кредиторам, але на цьому все й завершилося. Реальних розслідувань, як наші можновладці накопичили свої статки, немає. З 1,5 млн декларацій чиновників і високопосадовців у НАЗК за перший рік після створення цього органу перевірили лише 91 декларацію!

Олігархат став організатором та натхненником корупційних схем в Україні. Що ж може стати дієвим засобом у боротьбі з цим злом?

 

1. Повернути незаконно привласнене шляхом шахрайства, а також придбане за кошти, одержані від корупції, у державну власність.

 

2. Розірвати договори з власниками та користувачами приватизованого чи орендованого державного та комунального майна, які недотрималися умов договору приватизації чи оренди.

 

3. Провести інвентаризацію рухомого та нерухомого майна і землі, встановити законних власників. Занести в Державний реєстр прав на майно.

 

4. За результатами поданих декларацій про майновий стан і доходи дослідити, де перебувають підприємства декларантів і в якому бізнесі вони заробили свої статки і де сплатили податки.

5. Зменшувати корупційні ризики через удосконалення законодавчо-нормативних актів та організаційно-нормативних документів. 

 

6. Передбачити законодавчими актами подання декларацій усіма громадянами України про джерело одержаних коштів при придбанні рухомого чи нерухомого майна чи землі, перерахунку грошей, оформленні банківських вкладів тощо, якщо операція перевищує 12 мінімальних зар­плат за попередній рік.

7. Викривати корупціонерів та хабарників при одержанні чи даванні хабарів оперативно-пошуковим шляхом. Використовувати відео- чи аудіофіксацію, письмові чи телефонні повідомлення з підприємств, установ, фіктивне давання хабара.

8. Оприлюднювати прізвища корупціонерів та хабарників у засобах масової інформації.

9. Максимально деталізувати та розмежовувати функції, встановити межі компетенції і взаємодії у боротьбі з корупцією та хабарництвом правоохоронних органів (поліції, прокуратури, судів) та антикорупційних органів — НАБУ, НАЗК, САП, ДБР.

10. Законними і підзаконними актами передбачити обрання та призначення на посади терміном не більше 4 років. Прискорена ротація керівників усіх рівнів буде ламати корупційні схеми, які створив чиновник, перебуваючи на посаді. За наявності політичної волі будь-який чиновник за чотири роки зможе зменшити корупцію і хабарництво у своєму колективі.

11. Реально відокремити бізнес від влади. Займаєшся бізнесом — не можеш бути призначеним чи обраним на керівну посаду чи депутатом.

12. Ефективною боротьбою з корупцією і хабарництвом стане тільки тоді, коли за будь-які корупційні дії корупціонер чи хабарник обов’язково будуть покарані. Неухильне покарання (тюрма, конфіскація майна, позбавлення посади, ліцензії, звання, заборона обіймати відповідальну посаду чи проводити певну діяльність, заборона бути призначеним або обраним на відповідні посади) стане дієвим у запобіганні корупції та хабарництва.

13. Карати не лише корупціонерів чи хабарників, а й тих чиновників, які сприяли цьому наданням неправомірних ліцензій, реєстрації фіктивних фірм, прийняттям правових, адміністративних чи судових рішень тощо.

14. Корупційно-олігархічні клани України будуть протидіяти будь-яким змінам, і без насильства, у межах правових норм, не обійтися. Вимоги до законодавчої, виконавчої і судової гілок влади боротися із шахрайством, корупцією та хабарництвом мають бути постійними і системними з боку народу та ЗМІ.