Провал політики мультикультури: кожен шостий першокласник у Німеччині не знає німецької мови

Майже 16% цьогорічних першокласників у Німеччині не знають державної мови.

 

Такі дані оприлюднив у понеділок, 5 серпня, співголова правлячої фракції ХДС-ХСС у Бундестазі Карстен Ліннеманн за результатами досліджень у півмільйонному місті Дуйсбург на заході Німеччини. 

 

Політик також пропонує не приймати до початкових шкіл цих дітей, а натомість — скеровувати їх на спеціальні підготовчі заняття.

 

«Будемо говорити відверто: дитині, яка ледве говорить і не розуміє німецької, немає чого робити в початковій школі», — заявив Ліннеманн в інтерв’ю газеті «Райніше Пост». 

 

Заступник голови фракції християнських демократів у німецькому парламенті пан Ліннеманн радить запровадити в Німеччині заходи, які вже діють в Австрії. Там майбутні «першачки» зобов’язані пройти тест зі знання німецької мови. Якщо ці знання виявляться недостатніми, то учнів відправляють до спеціальних шкіл з окремою програмою навчання. 

 

Ліннеманн попереджає, що занадто високий відсоток дітей, які не знають державної мови, призводить до виникнення паралельних суспільств. Батьки учнів, які мають достатньо коштів, усе частіше відправляють своїх дітей до приватних шкіл, оскільки рівень навчання у державних початкових школах, в яких частина дітей не знає державної мови, постійно падає, аргументує депутат від ХДС. 

 

І все це є провалом політики мультикультури (в Німеччині для простоти вимови її називають «мультікульті»), який пропагувала канцлера Ангела Меркель. Мовляв, мігранти швидко інтегруються в німецьке суспільство і з часом компенсують витрати на своє  утримання на час такої інтеграції. Але вода з олією ніяк не змішується. 

 

Ангела Меркель виходила з міркувань, що мігранти стануть «свіжою кров’ю», поліпшать катастрофічну демографічну ситуацію, особливо на сході Німеччини.

 

Але цього не сталося. Східна Німеччина, тобто територія колишньої Німецької Демократичної Республіки, перетворюється на таку собі глибинку, з якої активно виїздять люди.

 

Бо й через 30 років після об’єднання двох німецьких держав в одну єдину рівень життя на території колишньої НДР все ще нижчий, ніж на території Західної Німеччини.

 

Східні німці виїздять на західні землі в пошуках кращого життя. 

 

Нещодавно оприлюднений звіт дрезденського філіалу Інституту досліджень економіки свідчить, що в федеральних землях, які колись входили у НДР, на цей час мешкає 13,9 мільйона осіб. Це стільки ж, як далекого 1905 року.

 

А на момент об’єднання Німеччини в 1990 році населення НДР становило 16,6 мільйона осіб. Упродовж най­ближчих 15 років кількість населення Східної Німеччини скоротиться ще на 12%.

 

Натомість на території «старої» ФРН на цей час мешкають 68,7 мільйона осіб — найбільше за всю німецьку історію. Якби темпи демографічного приросту на сході i заході були рівними, то найбільші міста сходу Дрезден і Лейпциг на цей час мали б нараховувати вже більше мільйона мешканців. А насправді нараховують десь по 550 тисяч. 

 

І, за задумом Ангели Меркель, панацеєю мали стати мігранти, які заселили б Східну Німеччину. Але так не сталося. Якщо ці «гнані і нещасні» не побажали залишитись у менш заможних країнах Європи, а обов’язково прямували саме до Німеччини з її високою соціальною допомогою, то й у Німеччині вони вибирають більш заможну західну частину.